Пандемія COVID-19 підштовхнула рівні боргу до нових висот. У порівнянні з кінцем 2019 року прогнозується підвищення середніх коефіцієнтів заборгованості на 20% ВВП в країнах з розвиненою економікою, 10% ВВП в країнах, з ринками, що формуються і приблизно на 7% в країнах з низькими доходами. Про це повідомляє Міжнародний валютний фонд.
Ми вирішили висвітлити проблематику глобального боргу через призму досліджень експертів МВФ.
Перманентне зростання запозичень відбувається на тлі рекордно високих рівнів боргу, зазначають в МВФ. У той час як у багатьох країн з розвиненою економікою, як і раніше зберігається потенціал для залучення позикових коштів, країни з ринком, що формується й країни з низькими доходами постають перед викликами значно жорсткіших обмежень щодо їх здатності витримати додатковий тиск боргів.
Рисунок 1 – Динаміка боргів в розвинутих економіках, ЕМ та країнах з низькими доходами
Джерело: МВФ.
Насправді приблизно в половині країн з низькими доходами й в декількох країнах з ринком, що формується вже проявлявся боргова криза або відзначався високий ризик його виникнення. Відтак, подальше підвищення боргу викликає суттєве занепокоєння.
Рисунок 2 – Дефіцит бюджету в розвинутих економіках, ЕМ та країнах з низькими доходами
Джерело: МВФ.
Слід зазначити, сині стовпці діаграми – зміна коефіцієнта заборгованості, помаранчеві — дискретні податково-бюджетні заходи, сірі – кредитування та кредитні гарантії. Прогнози МВФ на 2020-2021 роки показують, що пандемія COVID-19 підштовхнула борг до рекордно високого рівня.
За перших ознак відновлення після пандемії, багато хто з цих країн можуть постраждати від другої хвилі економічних потрясінь, які здатні викликати послідуючі дефолти, втеча капіталу та жорстка бюджетна економія.
Запобігання такій кризі може зіграти вирішальну роль в тому, чи станемо ми свідками втраченого десятиліття або швидкого підйому, який поставить країни на траєкторію стійкого зростання, наголошують експерти Фонду. Як свідчать результати недавнього дослідження МВФ, випадки, коли реструктуризація боргу затримується до того часу, допоки не виникає дефолт, пов'язаний з більш істотним падінням ВВП, інвестицій, кредитування приватного сектора й припливу капіталу, ніж випереджаючі операції з реструктуризації боргу.
Завдяки проведеним з самого початку пандемії рішучих дій центральних банків, податково-бюджетних органів, офіційних двосторонніх кредиторів і міжнародних фінансових організацій наразі боргові кризи себе не проявили. Ці дії, хоча і є життєво важливими, досить швидко втрачають свою достатність.
По-перше, ініціативи, які здійснювалися до теперішнього часу є тимчасовими. Ініціатива Групи 20-ти щодо призупинення виплат в рахунок обслуговування боргу, яка стала надзвичайно сприятливою відповіддю на заклик МВФ і Світового банку, припиняє свою дію в кінці 2020 року.
МВФ також надав екстрене фінансування в розмірі приблизно 31 млрд доларів США 76 країнам, у тому числі 47 країн з низькими доходами, а також вжив заходів щодо полегшення тягаря обслуговування боргу для найбідніших країн в рамках трастового фонду для обмеження і подолання наслідків катастроф. З огляду на прогнозоване збереження потреб на високому рівні, країнам, що розвиваються необхідно буде додаткове низьковитратне фінансування у 2021 році та в послідуючий період.
По-друге, значна частина заходів до цього часу була зосереджена на ліквідності — на підтримці доступу країн до фінансових ресурсів з офіційних та ринкових джерел. Але в міру продовження кризи все більше мірою виходять на перший план проблеми платоспроможності, тобто неспроможності виплачувати борги.
Запобігання боргової кризи в країнах, що розвиваються вимагає термінових додаткових кроків.
Ключові кроки
В МВФ наголошують на необхідності продовження Ініціативи щодо призупинення виплат в рахунок обслуговування боргу на 2021 рік. В іншому випадку країни будуть змушені вдаватися до заходів жорсткої економії, щоб створити можливість відновлення платежів в рахунок обслуговування боргу, що лише посилить людські страждання, вже викликані кризою.
Продовження терміну дії ініціативи має створити стимули до превентивних заходів щодо врегулювання проблем економічно неприйнятного рівня боргу. Наприклад, термін продовження може пов'язуватися з програмами МВФ і Світового банку, націленими на зменшення факторів уразливості у зв'язку з боргом.
Необхідність екстраординарних заходів
Країни, які перебувають під дією факторів уразливості, обумовлених боргом, повинні терміново вжити екстраординарних зусиль по їх усуненню шляхом поєднання заходів в галузі управління боргом і заходів щодо відновлення економічного зростання. Коли борг є економічно неприйнятним, потрібно здійснити його реструктуризацію — чим раніше, тим краще. За таких умов реструктуризація повинна також включати вимоги приватного сектора. Ігнорування проблем платоспроможності обумовлює лише їх посилення.
Ймовірно, найважливіше – проведення реформи міжнародної «архітектури» боргу, що стосується суверенних боргових контрактів, організацій, таких як МВФ і Паризький клуб, і основ політики, які підтримують впорядковану реструктуризацію боргу.
Мета полягає в тому, щоб надати оперативне і досить суттєве полегшення тягаря боргу для нужденних в цьому країн, яке принесе вигоди не тільки цим країнам, а й системі в цілому.
Експерти МВФ оприлюднили нову доповідь, в якій оцінюється поточна архітектура для реструктуризації боргових зобов'язань, що належать приватним власникам, і пропонуються можливі напрямки її вдосконалення. Існуюча система договорів в цілому була дієвою в реструктуризації суверенних облігацій, але недавні випадки реструктуризації в Еквадорі та Аргентині виявили проблеми, які ще вимагають свого вирішення, включаючи значне збільшення різноманітності комерційних кредиторів і брак прозорості боргу. Наприклад, наявна система виявилася менш ефективною для реструктуризації зростаючого обсягу необлігаціонного боргу, а також боргу, забезпеченого заставою, і боргових зобов'язань з характеристиками, аналогічними наявності забезпечення. Хоча умови таких кредитів у багатьох випадках не розкриваються, видається, що вони мають особливо широке поширення в країнах з низькими доходами, які експортують природні ресурси.
За рамками фінансових вимог, які перебувають у приватних власників, велика частина офіційної заборгованості наразі належить країнам-кредиторам, які не є членами Паризького клубу і не слідують процедурам Паризького клубу. Внаслідок цього реструктуризація боргу перед офіційними двосторонніми кредиторами та забезпечення значної участі в цьому процесі офіційних і приватних кредиторів стає набагато складнішим завданням, ніж в минулому.
Які аспекти діючої архітектури боргу вимагають виправлення
По-перше, боржникам і кредиторам слід і далі зміцнювати положення договорів, щоб сприяти мінімізації негативних наслідків для економіки у разі виникнення проблем у позичальників. МВФ та інші сторони успішно провели роботу по введенню розширених положень про колективні дії щодо реалізації міжнародних облігацій. Проте багато що ще належить зробити, наголошують у Фонді. Потрібно запровадити аналогічні положення для сприяння впорядкованої реструктуризації необлігаціонного боргу. Корисними можуть бути також положення, що передбачають зменшення виплат по боргу або автоматичну зупинку обслуговування боргу, наприклад, в разі стихійних лих чи інших великих економічних потрясінь.
По-друге, потрібно підвищити прозорість боргу, зазначають в МВФ. Без інформації про те, яка величина боргових зобов'язань країн і які умови цих зобов'язань, кредитори не можуть ухвалювати обґрунтовані рішення щодо надання позик. Вони будуть також не схильні брати участь в операціях реструктуризації, якщо їм невідомі умови укладення угоди з іншими кредиторами.
По-третє, офіційним двостороннім кредиторам слід досягти угоди щодо загального підходу до реструктуризації офіційних двосторонніх боргів. Він повинен бути прийнятний як для членів Паризького клубу, так і для інших сторін. Операції реструктуризації можуть включати загальний перелік умов, що вимагає від боржника прозорого представлення інформації про свої борги та звернення до всіх своїх кредиторів (і офіційних, і приватних) з пропозицією про проведення реструктуризації на порівнянних умовах. Такий підхід буде спрямований на забезпечення обміну інформацією та справедливого розподілу тягаря між усіма кредиторами.
Не всі з цих реформ можуть дати негайний результат. У той час як вдосконалення положень договорів позначатимуться на величині боргу лише через деякий час, введення загального підходу до реструктуризації за участю всіх офіційних двосторонніх кредиторів (який нині обговорюється Групою 20-ти) може рішучим чином вплинути на ситуацію майже відразу.
Роль МВФ
МВФ здійснює активну роботу щодо запобігання боргової кризи, підтримуючи своїх держав-членів шляхом рекомендацій з питань політики, фінансування і розвитку потенціалу. В МВФ наголошують щодо готовності продовжувати заходи полегшення тягаря обслуговування боргу для найбідніших країн в рамках Трастового фонду для обмеження й подолання наслідків катастроф. МВФ також сприятимуть підвищенню прозорості боргу, в тому числі шляхом посилення жорсткості політики щодо лімітів заборгованості, надаючи технічну допомогу з питань управління боргом і працюючи з Групою 20-ти над продовженням Ініціативи щодо призупинення виплат в рахунок обслуговування боргу.
В МВФ також говорять про підтримку координації роботи між боржниками й кредиторами та процесів реструктуризації боргу шляхом аналізу заходів з відновлення стійкості боргової ситуації.
Всі зацікавлені сторони повинні докладати необхідних зусиль, оскільки світ знаходиться в критичній ситуації, і бездіяльність в очікуванні кризи є недоречним, наголошують в Фонді.
В підсумку варто зазначити, ключовими заходами є продовження терміну дії Ініціативи щодо призупинення виплат нарахувань з обслуговування боргу, подолання чинників вразливості країн у зв'язку з борговою ситуацією і створення більш міцної архітектури боргу. В МВФ закликають, щоб всі зацікавлені сторони доклали максимум зусиль до зменшення ризику катастрофи та створення умов для формування більш безпечної фінансової системи.
