10 квітня президент Петро Порошенко відвідав Берлін, де провів ряд зустрічей з керівництвом Німеччини. Він говорив про Україну і миротворців на Донбасі, санкції проти Росії і «Північний потік-2», невизнання виборів Путіна в Криму та співробітництво з МВФ. Зустрічі пройшли з федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмайєром, міністром закордонних справ Хайко Маасом, спікером парламенту Вольфгангом Шойбле.
Найбільш значущими для президента і нашої країни були переговори з канцлером ФРН Ангелою Меркель. Після тривалої коаліціади і формування німецького уряду більшості, Меркель нарешті повернулася до ролі головного європейського політика і провідного партнера Києва в ЄС. Недарма в коаліційній угоді Німеччини у числі пріоритетних країн названа Україна.
Про що домовилися Порошенко з Меркель
Основними темами діалогу стали два важливих і болючих для України питання: миротворча місія ООН на Донбасі та «Північний потік-2». Вони взаємопов'язані, так як є предметом торгу і тиску Москви на Київ.
Миротворці ООН повинні відповідати потребам України
Проект миротворчого контингенту ООН для врегулювання конфлікту на Донбасі, в розумінні України і західних партнерів, Росія блокує. Агресор наполягає на обмеженні ролі «блакитних касок» виключно супроводом місії ОБСЄ і тільки уздовж розмежування протиборчих сторін. Українська сторона неодноразово заявляла, що такий варіант не прийнятний.
На переговорах в Німеччині Порошенко ще раз підкреслив важливість розміщення миротворців по всій зоні конфлікту і на україно-російському кордоні.
«Ми сподіваємося, що будуть прийняті пропозиції на цей рахунок, які спільно висунули Франція, Німеччина, Україна і США, і які передбачають жорсткий мандат Ради Безпеки для такої місії, а не просто ескортування спостерігачів ОБСЄ»
Серед функцій контингенту «блакитних касок» під егідою ООН: роззброєння сепаратистів, захист населення на підконтрольних їм землях і забезпечення політичних прав людей, включаючи супровід проведення місцевих виборів.
«Російський сценарій – це не сценарій миротворців, російський сценарій – це тільки супровід спостерігачів ОБСЄ, що не відповідає завданню встановлення миру і запобігання військових дій»
Цю позицію поділяє канцлер Німеччини Ангела Меркель. Про це вона заявила під час підсумкової прес-конференції:
«Будь-яка угода є угодою тільки за умови, що вона обговорюється з кожним із учасників. Всупереч волі України ми ніколи не підтримаємо місію, яка не відповідає усім потребам. Так що в цьому відношенні Україна може не хвилюватися»
«Північний потік-2» - політичний проект
Важливим для Києва досягненням стала згода Меркель з тим, що проект газового трубопроводу по дну Балтійського моря, який реалізує російський «Газпром» і європейські партнерські фірми, має політичний підтекст.
«Я, зрозуміло, дуже уважно вислухала українські заперечення. Так не повинно бути, що через «Північній потік-2» Україна не матиме ніякого значення з точки зору транзиту газу»
До підсумкової прес-конференції офіційною позицією Берліна було переконання у чисто комерційних цілях російського газопроводу. Німецький уряд підтримував будівництво та виступав в якості прихильників реалізації проекту. Як відомо, «Газпром» нещодавно отримав останні дозвільні документи на будівництво ділянки труби у федеральних землях Німеччини.
Російський монополіст доклав чимало зусиль, щоб переконати Європу в доцільності і економічній вигоді «Північного-потоку-2». І навіть гарантував преференції для партнерських європейських фірм, про що ми писали в спеціальному матеріалі. І якщо говорити прямо, він домігся бажаних результатів.
Для Києва прокладка цієї труби означає відмову Росії від транзитної газотранспортної системи України і є ще одним способом шантажу нашої країни у своїх цілях. Втім, це може чекати і Європу. У тому випадку, якщо російський газ піде в обхід України. «Північний потік-2» фактично посилює залежність ЄС від ресурсу «Газпрому» і в майбутньому може використовуватися для політичних торгів. Багато європейських країн це розуміють, визнають і побоюються.
Буквально за день до зустрічі з канцлером український лідер різко висловився щодо лояльної позиції Німеччини щодо нової труби:
«Вибачте за різкі слова, але« Північний потік-2» - це політичний хабар за лояльність до Росії»
Меркель публічно змінила свою позицію після зустрічі з Порошенком в Берліні. Вона визнала наявність політичних мотивів "газпромівської» труби в обхід України. Канцлер запевнила Київ в тому, що при останній розмові з президентом РФ Путіним, яка відбулась напередодні зустрічі з Порошенком, було висунуто вимогу захистити інтереси України:
«З нашої точки зору, проект неможливий до тих пір, поки у нас не буде ясності, яка подальша роль українського транзиту. «Північний потік-2» - не чисто економічний проект, він вимагає врахування і політичних факторів»
Ця дипломатична перемога Києва важлива не тільки Україні. Вимоги до «Газпрому» щодо гарантій для України є ще й фактором впливу на роль Володимира Путіна у Європі. Деструктив, що йде від Росії, доцільно контролювати і обмежувати, а не давати йому «зелене світло». Меркель, змінивши свою думку, продемонструвала свою політичну далекоглядність.
В українському «Нафтогазі» позицію канцлера назвали «хорошою новиною»:
«Сподіваємося, що нова позиція Німеччини допоможе міністрам інших країн ЄС визначитися щодо запропонованих поправок до газової директиви, вже прийнятих Єврокомісією і Європарламентом»
Нестійкий мир, санкції проти олігархів та інші підсумки
Говорячи про Україну, канцлер висловила жаль, що Мінський процес не забезпечує належного перемир'я на сході країни.
«На жаль, немає до сих пір стійкого миру, але ми обговорили ті досягнення, які вже вдалося реалізувати. Я також говорила з президентом Росії Володимиром Путіним, обговорювала це питання. Все це робиться для тих людей, які живуть на сході України, і ми повинні запевнити вас, що Німеччина разом з Францією і надалі співпрацюватимуть для врегулювання Мінського процесу»
Порошенко заявив, що Україна зі свого боку має намір ввести обмеження для фігурантів санкційної кампанії на підтримку останніх санкцій США проти російських олігархів:
«І санкції будуть введені. Вони будуть максимально гармонізовані із рішенням уряду США. І стосуватимуться олігархів, які на сьогоднішній день є ключовими учасниками російських процесів, в тому числі і по активній роботі в Криму, по поставках зброї збройним силам РФ»
Україна і Німеччина домовилися провести спільний бізнес-форум. Мета заходу – розширення економічної взаємодії та інвестиційної діяльності.
Меркель анонсувала майбутню зустріч на рівні глав держав між Німеччиною, Францією та Україною у травні, в німецькому Аахені. Тема дискусії – розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі. Як підтвердив міністр МЗС Павло Клімкін, Київ поставить питання безпеки регіону, звільнення військовополонених і політичних в'язнів, утримуваних в Росії, миротворців. Володимира Путіна, як сторони Нормандського формату, на переговорах в травні не буде.
«Продуктивна бесіда», як назвала Ангела Меркель зустріч з Петром Порошенком, є «доброю новиною» і позитивним політичним сигналом для України. Країна і в союзниках зміцнилася, і отримала нові гарантії захисту своїх інтересів у складному дорогому проекті російських лобістів в Європі «Північний потік-2».
Ймовірно, його будівництво продовжиться, моментальної «заморозки» не настане. Днями дозвіл на прокладку труби схвалила Фінляндія. Але зі зміною позиції одного з головних прихильників північного газопроводу Німеччини, загальний результат справи буде проходити з урахуванням транзитних інтересів України.
Для підстраховки, президент і його команда шукають альтернативні енергоресурси, і це правильно. Києву не бракує розуміння, що на партнерів можна розраховувати у політичному плані, але для економіки та енергетичної стабільності країни цього недостатньо.
Марія Гелюх
