$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +18° Варшава +7° Вашингтон
Податкова реформа й новий закон: ключові зміни, податки та штрафи

Податкова реформа й новий закон: ключові зміни, податки та штрафи

26 Травня 2020 19:44

Законопроєкт №1210 став законом та набрав чинності. Набрання чинності резонансного закону про внесення змін до Податкового кодексу, не ускладнить роботу українського бізнесу та не підвищить податковий тиск на підприємців, оскільки документ спрямований на боротьбу з відмиванням грошей в офшорах. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів інвестиційний банкір, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів компанії Dragon Capital Сергій Фурса.

Серед норм закону —  розширення прав контролюючих органів, ускладнення правил оподаткування, запровадження безпрецедентних механізмів контролю для іноземних компаній тощо, — повідомляє УНІАН.
Тому ми вирішили висвітлити деталі про зміни щодо ПДВ, податку на прибуток та єдиного податку, а також штрафів.


Податкова реформа: закон №466 опублікований та набув чинності

Законопроєкт №1210 підписано Президентом 21 травня, а 22 травня офіційно опубліковано Закон від 16.01.2020 р. №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (законопроєкт №1210).

Як зазначено в Прикінцевих положеннях, цей закон набирає чинності з дня, наступного після його опублікування. Відтак закон набув чинності у суботу, 23 травня 2020 року.

Зміни, що набувають чинності

Отже, більшість норм закону №466 почали діяти з 23 травня 2020 року.  Проте є винятки, адже норми, які розширяють визначення доходу з джерелом їх походження з України (це важливо, насамперед, для нерезидентів) і визначення оподаткованого для юридичних осіб-нерезидентів доходу набувають чинності з 1 липня 2020 року. Тоді ж діятимуть й нові правила оподаткування такого доходу.

Також з 1 липня 2020 року запроваджується зобов’язання ставати на облік в ДПС для юридичних осіб-нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність в Україні через відокремлені підрозділи та постійні представництва, які є власниками нерухомого майна в Україні або відкрили рахунок в українському банку.

Окрім цього, з 1 липня 2020 року набудуть змін ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та зміняться правила несплати земельного податку «єдинниками».

З 1 січня 2021 року запрацюють норми, які оновлюють визначення термінів «дивіденди», «пеня», «штрафна санкція».

Починаючи з 1 січня 2021 року буде запроваджено поняття вини платника податків. Йдеться про визначення нових умов, за яких  платники податків  притягуватимуть до відповідальності за порушення. А також, регламентовано обставини, які  пом’якшуватимуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

З цього часу також діятиме можливість подання платником на добровільних засадах доказів  неумисності скоєних ним порушень та буде подовжено строки надання документів, які підлягали перевірці – до 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту.

З відповідної дати  законом регламентовано право податківців щодо надсилання запитів про надання глобальної інформації про трансфертне ціноутворення.  Скасовується не притягнення платника податків до відповідальності, якщо він діяв за отриманою ним ІПК.

Законом передбачається можливість отримання платником податків відшкодування шкоди, нанесеної порушенням податківцями податкових правопорушень, вводять нові правила надсилання платнику податку податкових повідомлень-рішень та оновлюють правила повторної перевірки за скаргою платника на вже проведену перевірку.

З 1 січня 2021 встановлюються нові строки давності у 2555 днів для перевірок не лише по трансфертному ціноутворенню, а і щодо ПДФО та військового збору, які утримуються із зарплати та інших виплат, пов’язаних із трудовими відносинами.

Варто зазначити, з 1 січня 2021 року встановлюють нові розміри податкових штрафів та нові правила нарахування пені.  Додають до платників податку на прибуток юридичної особи-нерезидентів, які мають місце ефективного управління в Україні та додають до об’єкта оподаткування скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії одночасно з можливістю зменшення об’єкта оподаткування для резидента, який нарахував такій компанії дивіденди.

Запроваджено також нові норми щодо оподаткування прибутку контрольованих компаній та, власне, саме визначення, що таке «контрольована іноземна компанія».

Законом збільшують обсяг доходів з 20 млн грн до 40 млн грн для того, щоб мати можливість подавати річну декларацію з податку на прибуток. А також вводять обов’язок подання річної декларації ФОП (незалежно від системи оподаткування) та юросіб «єдинників», які виплачують дохід юрособам-нерезидентам, встановлюють обов’язок «єдинників» сплачувати податок на прибуток з доходу таких нерезидентів.

З 1 січня 2021 року запроваджуються нові правила податкового обліку процентів за борговими зобов’язаннями.

До підакцизних товарів додають рідини до електронних сигарет,  а також поширюють правила мінімального акцизу не лише на сигарети, а і на цигарки й сигарили. З 1 січня 2021 року по 31 грудня 2024 року встановлюються нові тимчасові ставки акцизного податку на тютюнові вироби.

Звісно, нововведення виглядають складними й такими, що вимушують працювати компанії більш прозоро.  Варто зазначити, Сергій Фурса не вважає підписаний президентом закон №1210 скандальним і нагадав, що він є частиною програми кредитування МВФ, а також імплементує в Україні правила BEPS. Аналітик нагадав, що це стандартна практика, яка зараз реалізовується у світі та яка спрямована на боротьбу з офшорними зонами. «Цей закон не стосується умов ведення бізнесу, він ускладнює процес нелегального виведення грошей з України. Системі офшорів, яка зараз побудована, і яку використовує більшість українського бізнесу, виводити кошти з офшорів стане набагато складніше, а може і зовсім неможливо. В підсумку, якщо ви хочете працювати в Україні, виробляти тут якусь продукцію, ви також будете зобов’язані сплачувати податки в Україні. Хоча навряд чи хтось з представників українського бізнесу цього хоче. До того ж, на використанні офшорів заснований весь великий олігархічний бізнес. Якщо йому забороняють їх використовувати, він також «не дуже радий», - зазначає Сергій Фурса.

Нагадаємо, НБУ та Міністерство фінансів презентували проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», який покликаний підтримати фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.

Єдиний податок

Згідно з новим законом, з’являється  новий звітний період для ПДВ. «Єдинники», які сплачують ПДВ, тобто «єдинники» третьої групи зі ставкою 3% та «єдинники» четвертої групи, повинні будуть подавати декларацію з ПДВ щомісячно. Хоча наразі є можливість обрати квартальний звітний період.

Зміниться і дата подання річної декларації «єдинника»  четвертої групи – наразі останній день подання такої звітності це – 19 лютого, а пропонують його зробити 20-м лютим.

Пільги у вигляді несплати земельного податку не буде в платників єдиного податку 1-3 груп при наданні земельної ділянки або нерухомого майна, яке на ній розташовано, в оренду або в позичку. Але ця норма набуде чинності з 1 липня.

Витяг з Реєстру платників єдиного податку можна буде отримати в електронному вигляді. Анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.

Податок на прибуток

Новим законом передбачається збільшення з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податку на прибуток може не коригуватися на фінансові різниці. А з 1 січня 2021 року ті, в кого сума річного доходу менше ніж 40 млн грн, зможуть подавати лише річні декларації з цього податку.

Платники податку на прибуток повинні будуть збільшувати фінрезультат до оподаткування на 30% вартості товарів, робіт та послуг, реалізованих «низькоподатковим» нерезидентам.

Новий об’єкт оподаткування – дохід від гральних автоматів. Проте він, вочевидь, запрацює лише після легалізації ігорного бізнесу, яка ще досі не відбулась.

Членські внески не збільшуватимуть об’єкт оподаткування. Сплата платниками податку платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України, не вимагатиме збільшення фінансового результату.

Штрафи та пеня за порушення законодавства збільшуватимуть об’єкт оподаткування.

Періоди, в яких амортизація основних засобів не нараховується

Згідно з законом амортизація не розраховуватиметься за період не використання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією. Зараз цього вимагають податківці, але в ПКУ така норма з'явиться вперше.

Прискорена амортизація запроваджується на 2020-2030 роки:  4 групи (машини та обладнання) і 5 групи – мінімальний строк амортизації 2 роки; 3 групи (передавальні пристрої) та 9 групи – мінімальний строк амортизації 5 років.

Застосування прискореної амортизації не обов’язкове, і якщо воно буде застосовуватись платниками податку на прибуток в податковому обліку, то  незалежно від строку амортизації, встановленого ними в бухгалтерському обліку.

Варто зазначити, законом передбачено збільшення фінансового результату на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.

Податок на додану вартість

Скорочено строк подання заяви про  добровільну реєстрацію. Тепер її треба буде подавати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа бажає зареєструватись платником ПДВ (до цього було 20 к. д.). І подавати таку заяву буде треба лише в електронному вигляді. Однак це не означає, що такі ПН/РК можна буде не реєструвати. Адже штраф замінили на інший: за порушення строків реєстрації таких ПН та РК для платників податків підготували штраф у розмірі 2% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 гривень; у разі ж відсутності реєстрації в ЄРПН таких ПН/РК - штраф 5% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше  3400 гривень.

Штрафи

Найяскравішою новацією Закону №466 є зростання штрафів за порушення податкового законодавства. Більшість з них суттєво зростає, для інших – розмір і порядок застосування змінюються, але в кінцевому підсумку сума все рівно більша, ніж зараз.

Як передбачено Прикінцевими положеннями Закону №466, зростання штрафів, передбачених ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ та нові правила нарахування пені відбудеться з 1 січня 2021 року.

Проте це стосується не всіх штрафів. Адже зміни вносилися і до статей 117-122 ПКУ. І ці зміни вже набрали чинності.

Наприклад, якщо раніше за неподання або помилки в формі №1ДФ податковому агенту загрожував штраф 510-1020 грн, то з 23.05.2020 р. – вже 1020-2040 грн.

Щодо неподання вчасно іншої звітності (крім звіту про контрольовані операції), перше порушення раніше обходилось в 170 грн. А за новим Законом – вже 340 грн. Не зберігання первинних документів, які використовувались для складання податкової звітності (протягом строків, встановлених ст. 44 ПКУ) тепер загрожуватиме не 510-1020 грн, а 1020-2040 грн.

З донарахуванням суми податку податківцями та із несвоєчасною сплатою податків вийшло хитріше. Згідно з законом  №466 з 1 січня 2021 року розмір штрафу залежить від того, чи умисно ви занизили суму податку до сплати. Якщо неумисно, то підприємству загрожує лише 10% штрафу. Якщо ж умисно, то загрожує 25%-50%, як і раніше.

Аналогічна ситуація і з несвоєчасною сплатою податків. Якщо зараз все просто – до 30 днів затримки 10%, більше – 20% штрафу. То далі розмір штрафу буде залежати  від умисності такого порушення.

Якщо неумисно, то за тих самих умов 5%-10% штрафу (який розраховується від суми недоплати).

Якщо ж умисно, то штраф зростає і становитиме 25% при затримці платежу до 90 днів, або 50%, якщо строк затримки більший! Ті ж самі 50% штрафу загрожують тим, кого штрафують за таке порушення повторно протягом 1095 днів.

Нагадаємо, як повідомляє УНІАН, раніше законопроект критикували Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців України.