Наступ на оліхархів: влада Кіпру відбиратиме паспорти «за інвестиції»

Наступ на оліхархів: влада Кіпру відбиратиме паспорти «за інвестиції»

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Влада Кіпру оголосила про початок масштабної перевірки учасників програми «громадянство в обмін на інвестиції», в рамках якої кіпрський паспорт була можливість «придбати», розмістивши в економіку острова 2 млн євро.

Всі заявки для отримання громадянства, що надійшли до 2018 року, планується переглянути, йдеться у заяві KIPE міністра внутрішніх справ республіки Константіноса Петрідіса.

Відтак в олігархів та чиновників відбиратимуть кіпрські паспорти.

Ухвалення рішення та процедура реалізації

Радою міністрів Кіпру рішення було ухвалено 23 жовтня 2019 року. Воно стосуватиметься усіх нових кіпріотів, які натуралізувалися до посилення контролю.

Розширений аудит проводитимуть три американські компанії: Sterling Diligence, Kroll і S-RM Intelligence and Risk Consulting. Усі компанії пройшли відбір шляхом відкритого тендеру. Метою аудиту є проведення моніторингу щодо осіб, які отримали громадянство, на предмет причетності до злочинів, порушення кримінальних справ, або з’ясування чи не являються нові громадяни фігурантами  обмежувальних заходів Євросоюзу, зазначив Петрідіс.

Підстави для позбавлення громадянства

У випадку виявлення порушення паспорта будуть відкликані, наголошує Константінос Петрідіс. «Процес позбавлення громадянства буде запущений у всіх абсолютно випадках, якщо перевірка виявить причетність до будь-якої злочинної діяльності особи або членів його сім’ї, або вони фігурують як суб’єкти європейських або міжнародних санкцій», – наголосив глава МВС.

Підставою для позбавлення громадянства можуть бути також порушення, вчинені після отримання паспорта, уточнив він.

Серед заможних осіб країни-агресора потенційними кандидатами на позбавлення громадянства є мільярдери Віктор Вексельберг (11-е місце в списку Forbes, 11,5 млрд доларів) і Олег Дерипаска (30-е місце в списку Forbes, 3,6 млрд доларів), які стали громадянами Кіпру у 2017 році, але у 2018 році занесені до списку санкцій Мінфіну США.

Варто зазначити, з сумарними статками у 15 млрд доларів США Вексельберг та Дерипаска є лише верхівкою айсбергу кіпрського ВВП (186 млрд доларів).

Проблему тіньових капіталів, що обумовило поточні рішення влади Кіпру ініціювала влади ЄС. «Злочинці ставлять під загрозу безпеку Європи або хочуть відмити тут свої капітали», – заявила в серпні 2018 року єврокомісар з питань юстиції Євросоюзу.

Передісторія скандалу

Масовий продаж європейського громадянства заможним вихідцям із країн колишнього СРСР викликав невдоволення влади Євросоюзу.

Нагадаємо, Кіпр — член Європейського союзу з 1 травня 2004 року.

Практика видачі «золотих віз» та «золотих паспортів» в обмін на інвестиції та вкладення в нерухомість має бути припинена, заявила єврокомісар з питань юстиції Віра Юрова.

«В останні роки дедалі більше країн Європейського Союзу надає громадянство особам, які здійснюють значні інвестиції», – констатувала Юрова, додавши, що Брюссель «з великою насторогою спостерігає» за цією проблемою.

За словами єврокомісара з питань юстиції, нові норми, що обмежують приплив в ЄС мігрантів з сумнівним походженням капіталу, будуть підготовлені й опубліковані.

Єврокомісар зазначила, що отримавши громадянство, «злочинці створюють  загрозу безпеці Європи або відмивають в країнах ЄС свої капітали».

Відтак «ЄС не повинен бути притулком для корупції та брудних капіталів», – заявила Юрова, підкресливши, що «деякі держави-члени повинні посилити вимоги, для того щоб не надавати громадянство».

Як повідомляє Der Spiegel, в поле зору Єврокомісії потрапили Кіпр, Греція та Мальта, які активно торгують паспортами, і основними покупцями «золотих паспортів» є росіяни та громадяни колишніх республік СРСР.

Згідно з даними уряду Мальти, кожен другий учасник програми «Громадянство за інвестиції», чинної з 2013 року, напевно є вихідцем з РФ.

Серед тих, хто здійснив внесок в розмірі 650 тисяч євро, інвестував не менше 350 тисяч євро в нерухомість і не менше 150 тисяч — в затверджені урядом облігації за останні 3 роки, виявилися понад 700 осіб російських бізнесменів та чиновників, в тому числі, фігурантів списку Forbes.

Серед них — засновник і співвласник «Яндекс»  Аркадій Волож з членами своєї сім’ї, власник інвестиційної компанії O1 Group Борис Мінц, співвласник холдингу ICT Holding Олександр Несис. Всі троє входять до російського списку Forbes зі статками 1,1, 1,3 і 2,4 млрд доларів відповідно.

Мальтійцями також є найбільший виробник горілки в РФ, співвласник Beluga Group Олександр Мечетін, а також один із найбільших російських землевласників Ігор Худокормов і Олексій Марей — головний управляючий і заступник голови правління Альфа-банку. Також у списку є власник великої девелоперської компанії ФСК «Лідер» Володимир Воронін, топменеджер «Лабораторії Касперського», гендиректор золотодобувної компанії «Полюс» Павло Грачова, включений в рейтинг топ-25 найбільш у високооплачуваних менеджерів Росії журналу Forbes та інші.

Інвестування в паспорт — це лише верхівка айсберга, як показало дослідження Tranio. Адже, водночас більшість заможних громадян прагнуть позбутися статусу податкового резидента.

Руйнівний ефект офшорів для України

В обхід правил, які не подобаються, ділки виводять активи через кордони в інші місця, офшорні зони. Виведення капіталів є проблемою не лише оподаткування: вони обумовлюють шлях для уникнення фінансового регулювання, розкриття інформації, кримінальної відповідальності тощо.

Внаслідок того, що основними корпоративними користувачами податкових притулків є великі фінансові організації та корпорації, система створює невигідними умови для невеликих і середніх підприємств, сприяючи монополізації.

До складу збитків слід включити також політичну дестабілізацію, хоча цей показник не піддається кількісному вимірюванню: найголовнішою проблемою є те, що податкові притулки забезпечують укриття для незаконної діяльності представників «верхів», які їх використовують.

Дозволивши вільний рух капіталу через кордони, крім податкових втрат, це створює істотні ризики, зокрема загрози фінансової нестабільності в країнах з ринком, що формується. Як правило, чим заможніша фізична особа і чим масштабніша транснаціональна корпорація — а деякі мають сотні офшорних дочірніх компаній, — тим глибше вони вкорінені в офшорну систему й тим палкішим буде її захист з боку цих осіб.

Впливові органи державного управління також мають свій інтерес, адже  більшість притулків знаходяться в країнах з розвиненою економікою або на належних їм територіях.

В підсумку варто зазначити, офшорний капітал зазвичай залишає бідні країни втікаючи до багатих. Офшорна система зростає, коли одна юрисдикція створює нову податкову лазівку або секретний механізм, який успішно залучає мобільні гроші, інші наслідують їй, або перевершують її в «перегонах поступок».

Нагадаємо, у 2018 році світовий ВВП сягнув $87 трлн.  Порівнюючи з 1980 роком різниця складає $11 трлн. Але, достеменний аналіз характеризує дещо іншу картину: $7 трлн – фактично 8 % світового ВВП, є обсяг приватного капіталу, приховуваного, за багатьма експертними оцінками, в офшорних фінансових центрах, істотна частина якого, ймовірно, походить від незаконної діяльності, наголошують в МВФ.

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!