Пандемія коронавірусу поставила під сумнів стан боєздатності окремих передових підрозділів оборони країн-членів НАТО, а також проявила відсутність цілісної системи «цивільної оборони», що існувала в період «холодної війни». Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Експерт нагадав, що після вступу 27 березня 2020 року Республіки Північна Македонія, Північноатлантичний альянс нараховує 30 країн, і кожна з них має різний стан внутрішньої безпеки. За словами аналітика, диференційованим є навіть становище з біологічною безпекою по обидва боки Атлантичного океану – ще на початку пандемії США і Канада розсварилися з приводу ембарго на постачання медичного обладнання.
«Політичне обличчя альянсу – генеральний секретар Єнс Столтенберг провів кілька відеоконференцій, присвячених пандемії коронавірусу. Однак справжньою несподіванкою стали факти зараження COVID-19 екіпажів американського авіаносця «Франклін Рузвельт» і французького авіаносця «Шарль де Голль» - вони були вимушені перервати навчальні походи і повернутися на бази, а більшість військовослужбовців відправили на карантин. Пандемія поставила під сумнів стан боєздатності окремих передових підрозділів оборони країн НАТО. Тож для підтримки іміджу, впродовж квітня були проведені навчання військово-морських і військово-повітряних сил Альянсу, зокрема, в регіоні Балтійського моря»
політичний експертКрім того, зазначив Ігор Мартинов, пандемія коронавірусу максимально загострила питання стану системи біологічного захисту, особливо цивільного населення.
«Формальне завершення «холодної війни», а також підписання Договору про заборону хімічної і біологічної зброї у 1990 році занадто «розслабили» більшість країн-членів НАТО і це призвело до зникнення цілісної системи «цивільної оборони». Серед європейських країн-членів Альянсу, окремі її елементи збереглися у Польщі, але загалом НАТО не готовий на достатньому рівні забезпечувати біологічну безпеку цивільного населення в умовах пандемії. Практичне вирішення цієї проблеми покладене на національні уряди країн-членів Альянсу»
Експерт також зазначив, що пандемія COVID-19 вперше у «реальних умовах» підготувала сценарій «навчань» країн Альянсу з біологічної війни. Він нагадав, що у відповідь на це, Росія спробувала зіграти на випередження і направила «військових медиків» до Італії. За словами аналітика, ефективність їхньої роботи в умовах пандемії у цій країні ще потребує оцінки. Водночас, уряд Італії досить критично поставився до «недостатньої» ресурсної і технічної допомоги НАТО й Європейського союзу, а Брюссель навіть вибачився перед Італією з цього приводу.
«Офіційною інформацією від НАТО з приводу біологічної протидії, можна вважати повідомлення про «мобілізацію» мережі військових лабораторій Альянсу, які «досліджують коронавірус». Не менш нагальною є потреба моніторингу ситуації з безпекою у військових біологічних лабораторіях, які належать окремим країнам НАТО, включно з Великою Британією та США»
Крім того, на думку Ігоря Мартинова, ситуація з пандемією вкотре актуалізувала питання удосконалення роботи підрозділів швидкого реагування НАТО, причому не лише у суто військовому аспекті, але й з точки зору протидії різним епідемічним надзвичайним станам.
«Очевидно, що така ситуація не менш загрозлива, ніж зміни клімату. Вирішити таке завдання можливо за умов повноцінного відновлення сил цивільної оборони. На 22-24 травня 2020 року в Києві заплановане засідання Міжпарламентської асамблеї НАТО. Ймовірно, воно буде проведене у форматі відеоконференції. Це буде гарна нагода відверто обговорити нагальні питання, включно з проблемами біологічної безпеки цивільного населення та ролі Альянсу у її забезпеченні»
Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що пандемія коронавірусу не підірвала здатність Альянсу з проведення військових операцій.
Водночас, НАТО застеріг низку країн від продажу стратегічної інфраструктури через негативний вплив пандемії коронавірусу на економічну ситуацію у світі. Керівництво Альянсу зазначило, що це може послабити безпеку і здатність реагувати на майбутні кризи.
Для забезпечення безпеки та співробітництва НАТО направив пакет допомоги для України і Грузії. Він передбачає військові навчання і додатковий доступ до навчальних програм Альянсу.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба вважає, що Україну цікавить НАТО, тому її приєднання до Альянсу неминуче. Також, на його думку, вступ України до Альянсу можливий навіть з тимчасово окупованими територіями.
