Нацбанк анонсував масштабну реформу ринку платежів і переказу коштів

Нацбанк анонсував масштабну реформу ринку платежів і переказу коштів

Валерій Савицький
Автор
Валерій Савицький
UA.NEWS
Поділитись:

Національний банк України (НБУ) розпочинає масштабну роботу з фундаментального оновлення системи законодавчого регулювання українського ринку платежів та переказу коштів.

Як повідомляє прес-служба регулятора, упродовж наступних кількох місяців, Нацбанк планує провести для учасників ринку і зацікавлених сторін серію зустрічей, аби ознайомити їх з концептуальним баченням майбутнього регулювання платіжного ринку. За результатами цих зустрічей, повинна стартувати спільна робота над пропозиціями щодо норм майбутнього законодавчого регулювання.

Зокрема, регулятор має намір гармонізувати національне платіжне законодавство з європейським відповідно до вимог Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Зокрема, йдеться про старт процесу імплементації норм європейської директиви PSD2 (щодо Open Banking) у національному законодавстві, що посилить конкуренцію на фінансовому ринку та сприятиме інноваційному розвитку вітчизняного платіжного ринку.

Робота відбуватиметься із залученням зовнішньої юридичної експертизи за технічної підтримки іноземних донорів.

Зокрема, Національний банк планує:

  • Запровадити низку нових платіжних послуг (фінансових та нефінансових). Замість однієї послуги з переказу коштів, що існує сьогодні, з’явиться вісім нових, у тому зокрема шість фінансових (внесення коштів на платіжний рахунок, зняття/списання коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку за рахунок кредиту, емісія/еквайринг, грошові перекази) та дві нефінансові (послуга ініціювання платежу та послуга надання консолідованої інформації за платіжним рахунком);
  • трансформувати суб’єкти переказу коштів і змінити ролі платіжних систем, зокрема скасувати необхідність створення або членства у платіжній системі для надання платіжних послуг (послуг з переказу коштів). Крім постачальників платіжних послуг, на ринку мають з’явитися нові постачальники інформаційних послуг – ініціювання платежу (PISP) та надання консолідованої інформації за платіжним рахунком (AISP);
  • категоризувати постачальників платіжних послуг – зокрема, платіжні послуги зможуть надавати банки, платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори, державні установи тощо. Також з’являться постачальники обмежених платіжних послуг, наприклад, телеком та інтернет-оператори, соціальні проекти тощо;
  • запровадити відкритий банкінг (безпечний онлайн-доступ до коштів та даних на клієнтських рахунках для окремих категорій постачальників, що надають послуги ініціювання платежу та надання консолідованої інформації за рахунками);
  • створити нові правила ліцензування і реєстрації небанківських установ, які надаватимуть платіжні послуги, а також нагляду за ними. Так, йдеться про скасування необхідності попереднього набуття статусу фінансової установи перед зверненням до Національного банку для отримання ліцензії: статус фінансової установи надаватиметься одночасно із видачою ліцензії. Ліцензія на надання платіжних послуг видаватиметься у електронній формі, також у електронній формі відбуватиметься звітність та взаємодія між учасниками ринку. Реєстрація здійснюватиметься через включення інформації до Єдиного реєстру постачальників платіжних послуг та послуг платіжної інфраструктури;
  • створити нове регулювання у сегменті електронних грошей щодо суб’єктності їхніх емітентів та забезпечення операцій з їхнього обігу, а також надання права небанківським фінансовим установам на емісію та еквайринг платіжних карток, випуск електронних грошей, відкриття платіжних рахунків (для цілей платежів та розрахунків);
  • упровадити платіжні рахунки разом із процедурою убезпечення коштів користувачів платіжних послуг на таких рахунках, а також посилення вимог до захисту платіжних послуг, зокрема встановлення вимог щодо посиленої клієнтської автентифікації та безпечної віддаленої взаємодії;
  • підвищити захист прав користувачів платіжних послуг через встановлення чітких вимог до постачальників щодо їх обов’язків, запровадження лімітів відповідальності за неавторизованими операціями та інше;
  • визначити роль НБУ, як регулятора ринку платіжних послуг, наділеного правом контролювати надання платіжних послуг, організовувати роботу зі зверненнями користувачів послуг, а також правом здійснювати регулювання рівня ставки міжбанківської комісії за картковими платіжними операціями тощо).

Заступник голови НБУ Сергій Холод зазначив, що такі кроки сприятимуть осучасненню державного регулювання у платіжній галузі та створить позитивний імпульс розвитку інноваційних бізнес-рішень на ринку платіжних послуг.

Як повідомлялося, Нацбанк остаточно скасував ліміт на вивід дивідендів за кордон. З 10 липня бізнес з іноземним капіталом не обмежується лімітом на перерахування дивідендів за кордон.

17 травня 2018 року Верховна Рада схвалила у першому читанні проект закону «Про валюту». Рішення підтримали 253 народних депутата.

Згідно з документом, українці зможуть купувати і продавати валюту в поштових відділеннях. Оператори поштового зв’язку зможуть отримати ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій за наявності у них не менше 50 структурних підрозділів на території від 50% областей.

Крім того, Нацбанк вирішив з 1 березня знизити розмір обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті для юридичних осіб з 50% до 30%. Також регулятор підтримав скасування обмежень щодо резервування коштів на придбання іноземної валюти (правило Т + 1) і дозволив репатріацію дивідендів за 2018 рік.

Також НБУ планує скасувати тотальний контроль за валютними операціями і працювати за принципом «більше ризиків – більше уваги», «менше ризиків – менше уваги».

Фото: Khmelnytsky.com.ua
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!