Нацбанк знову підвищив ставку: боротьба з інфляцією посилюється
Напередодні засідання КМП НБУ, економічні експерти пророкували, що Нацбанк підвищить облікову ставку з 8% до 8,5% для виконання вимог Міжнародного валютного фонду.
Відповідним рішенням Україна має запевнити МВФ у незалежності Нацбанку й побороти інфляцію. Аналітики нагадали, що зростання споживчих цін уперше з 2018 року перевищило 10%, про що повідомляє Bloomberg. На думку 8 з 10 аналітиків, опитаних виданням, 9 вересня 2021 року Нацбанк підвищить базову ставку з 8% до 8,5%.
Про це повідомляє пресслужба регулятора. Також повідомляється, що Нацбанк з початку четвертого кварталу 2021 року припиняє проведення операцій із довгострокового рефінансування та процентного свопу.
Ми вирішили висвітлити причини, які обумовили посилення монетарної політики та запровадження заходів, націлених на посилення ефекту від підвищення облікової ставки та стримування інфляції.
Зростання облікової ставки Нацбанку
Як зазначено вище, Нацбанк підвищив облікову ставку до 8,5%. Крім того, регулятор ухвалив рішення припинити використання антикризових монетарних заходів з початку IV кварталу поточного року.
Рисунок 1 – Облікова ставка НБУ, середня, %
Джерело: НБУ.
Відтак посилення монетарної політики сприятиме утриманню під контролем інфляційних очікувань і поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення до цілі 5%, досягнення якої прогнозується у 2022 році, йдеться у повідомленні Нацбанку.
Інфляція та інфляційні цілі
Інфляція впродовж останніх місяців перевищує 10% під впливом як тимчасових, так і фундаментальних факторів, зазначають в Нацбанку. Проте залишається близькою до прогнозної траєкторії (рис. 2).
Рисунок 2 – Прогноз ІСЦ та інфляційні цілі, % р/р
Джерело: НБУ.
У липні поточного року споживчі ціни зросли на 10,2% р/р. За попередніми оцінками Нацбанку, у серпні інфляція й далі прискорювалася.
Попри корекцію вартості окремих харчових продуктів та поступового вичерпання ефекту низької бази порівняння, збереження високих світових цін на енергоносії та продовольчі товари суттєво спливало на загальну інфляцію. Позначилися також несприятливі погодні умови у липні-серпні на вартості низки харчових продуктів на внутрішньому ринку.
Фундаментальний інфляційний тиск продовжує зберігатися. Згідно з оперативною оцінкою Держстату, зростання ВВП у II кварталі 2021 року (5,4% р/р) виявилося нижчим за прогноз Нацбанку (7,5% р/р) насамперед під впливом тимчасових та технічних чинників.
В Нацбанку зазначають, попри негаразди попередніх періодів, на початку III кварталу економіка стрімко відновлюється завдяки високим врожаям, сприятливим зовнішнім умовам, стійкому споживчому попиту та пожвавленню інвестиційної активності. З огляду на економічне відновлення, посилення міграційного тиску та вплив структурних чинників, темпи зростання зарплат залишаються значними. Інтенсивне підвищення реальних доходів громадян підтримує високий внутрішній попит, зазначають аналітики Нацбанку.
Утім, інфляційні очікування наразі залишаються підвищеними та дещо погіршилися з часу минулого підняття облікової ставки. Ризик їх подальшого розбалансування зберігається.
Водночас упродовж останніх місяців базова інфляція стабілізувалася, зокрема завдяки корекції цін на соняшникову олію та зміцненню курсу гривні. Це зумовлено як сприятливою зовнішньою кон’юнктурою для українських експортерів, так і виваженою монетарною політикою регулятора.
Згортання антикризових монетарних заходів
Нацбанк з початку IV кварталу припиняє проведення операцій із довгострокового рефінансування та процентного свопу, йдеться у повідомленні регулятора.
Для посилення ефекту від підвищення облікової ставки та стримування інфляції Нацбанк згортає антикризові монетарні заходи. Відповідно до анонсованого графіка з початку IV кварталу 2021 року буде припинено проведення операцій із довгострокового рефінансування та процентного свопу.
«Згортання антикризових монетарних заходів відповідає напряму монетарної політики, спрямованої на стримування інфляції. Водночас це рішення не матиме негативного впливу на банківську систему з огляду на збереження високого профіциту ліквідності», – зазначив Голова Нацбанку Кирило Шевченко.
Припинення здійснення Нацбанком операцій з процентного свопу не означає втрату зацікавленості з боку регулятора до розвитку цього інструменту. В Нацбанку готові й надалі обговорювати напрями вдосконалення інфраструктури сегментів фінансового ринку, йдеться у повідомленні.
Крім того, Нацбанк продовжив нормалізацію операційного дизайну монетарної політики з метою підвищення ефективності монетарної трансмісії. Так, з 1 жовтня 2021 року строковість операцій з надання кредитів рефінансування на щотижневих тендерах скорочено з 90 до 30 днів.
Прогноз інфляції
Згідно з очікуваннями Нацбанку, упродовж вересня-жовтня інфляція залишатиметься в діапазоні 10–11%, а в останні місяці року сповільниться нижче 10%. У 2022 році зниження темпів інфляції триватиме – до цілі 5%.
Сповільненню інфляції сприятимуть вичерпання ефектів низької бази порівняння 2020 року, корекція світових цін на сировину та надходження нового більшого врожаю агарних культур. Стримувальний влив на цінову динаміку матиме також посилення монетарної політики Нацбанку.
Варто зазначити, ключовим припущенням НБУ щодо прогнозу – це співпраця з МВФ. Отримання Україною 2,7 млрд дол. США в межах розподілу спеціальних прав запозичень МВФ спростило фінансування бюджетних потреб у короткостроковій перспективі, зокрема виплат за зовнішніми зобов’язаннями. Водночас продовження співпраці з МВФ за чинною програмою stand-by є необхідним для підтримки макрофінансової стабільності в наступні роки.
Співпраця з МВФ дасть змогу отримати офіційне фінансування з інших джерел, а також сприятиме нижчим ставкам за зовнішніми запозиченнями та підтримці інтересу іноземних інвесторів до гривневих активів, зазначають в НБУ.
Ризики прогнозу
Ключовими ризиками для економіки є значне посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі.
Нові мутації коронавірусу та їх поширення може призвести до чергового посилення карантинних обмежень та послаблення економічної активності, зазначають в Нацбанку.
Довший, ніж очікується наразі, ціновий сплеск на сировинних ринках та в країнах – торговельних партнерах тиснутиме на внутрішні ціни та загрожуватиме тривалішим відхиленням інфляції від цілі 5%.
Актуальними є й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема ескалація військового конфлікту з РФ та різке погіршення умов торгівлі.