НБУ оголосив боротьбу з доларизацією економіки: деталі змін та вплив на українців

НБУ оголосив боротьбу з доларизацією економіки: деталі змін та вплив на українців

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Для відкритої економіки, якою є економіка України, притаманним є певний рівень доларизації, що вважається «природним» явищем в системі економічних відносин. Доларові (валютні) грошові інструменти в обігу забезпечують зовнішньоекономічну діяльність та допомагають знизити  валютні ризики.  Природний  рівень  фінансової  доларизації  –  питома  вага валютних  фінансових активів та зобов’язань, що відповідає структурі економіки в умовах макроекономічної стабільності.

Економічні кризи минулого, що супроводжувалися девальвацією гривні, робили іноземну валюту привабливішою для населення та бізнесу, чим зумовили високий рівень доларизації української економіки.

За оцінками НБУ на сьогодні природний рівень доларизації для України повинен становити близько 20%. Наразі  фактичний  рівень  доларизації  в  Україні перевищує  40%, що є результатом  дії  низки  чинників  у минулому  –  низької  якості  урядування  та  недовіри населення до державної політики, тривалих періодів де-факто  фіксованого  обмінного  курсу,  геополітичної напруженості та макрофінансової нестабільності.

Проблема доларизації економіки

Висока доларизація – значний системний ризик. Варто наголосити, економіці  України  притаманний  високий  рівень доларизації. Істотна частка інвалюти є балансах банків, боргах  держави  та  бізнесу,  готівкових  заощадженнях населення,  розрахунках  на  ринку  нерухомості  тощо.

Рисунок 1 – Динаміка доларизації банківського сектору

Джерело: НБУ

Як вище зазначено, подібні до української економіки мають природний рівень доларизації близько 20%. Економіка країни націлена на досягнення цього рівня, але за умови, якщо зберігатиметься фінансова стабільність,  знижуватимуться  інфляція  та  відсоткові  ставки. І якщо виникатимуть загрози фінансовій стабільності, НБУ вдаватиметься до застосування макропруденційних інструментів, як зазначають у відомстві.

Національний банк України наголошує, що доларизація передусім знижує ефективність монетарної політики.

Істотна частка державного боргу в іноземній валюті також є значним ризиком для державних фінансів.  Станом на 30.04.2019 загальна сума боргу становила 2 125 млрд грн (79.8 млрд  дол.  в  еквіваленті),  частка  внутрішнього  боргу  –  37%,  зовнішнього – 63%. Частка боргу в іноземній валюті – 68% (рисунок 2).

В останні місяці зростають обсяги продажу гривневих ОВДП нерезидентам, що дасть змогу поліпшити валютну структуру державного боргу.

Рисунок 2 – Структура державного та гарантованого державою боргу України

Джерело:  МФУ, розрахунки НБУ

Поширена  й  непряма  доларизація,  зокрема  чимало компаній  вимірюють  зарплати  в  інвалюті,  хоча  і виплачують у гривні.

Значна доларизація була зумовлена частими періодами макроекономічної  нестабільності,  волатильною інфляцією та стрибками обмінного курсу. Тож покладання на стабільніші інвалюти – природна реакція населення й бізнесу на кризові явища.

Тож якщо рівень доларизації надмірний – центробанки й уряди  прагнуть  його знизити.   Утім,  активи  в  іноземній валюті  використовуються  для  зовнішньоекономічної діяльності,  хеджування  ризиків,  диверсифікації заощаджень. Тому йдеться про зниження доларизації до певного природного довгострокового рівня (прийнятного рівня –  20%).

Перспективи зниження надмірної доларизації економіки

Щоразу  після  валютних  криз  рівень  доларизації  різко зростав,  а  в  періоди  макроекономічної  стабільності  – поступово  знижувався.  Під  час  останньої  хвилі  девальвації  рівень  доларизації кредитів та депозитів сягнув пікових 60%. Після цього він знизився й уже понад рік тримається в діапазоні 41–45%. На  сьогодні  в  більшості  банків частка валютних кредитів та депозитів становить 30–40% від  загального  обсягу  портфеля.  Дрібні  фінустанови майже не мають валютних вкладів населення та бізнесу. Понад  30  банків  практично  не  видають  кредитів  у іноземних валютах.

Варто зазначити, клієнти зберігають кошти в інвалюті, щоб уникнути втрат від  девальвації.  Валютні  позики вони отримують у банків,  оскільки ставки за ними значно нижчі, ніж за гривневими.

Через заборону  валютного  кредитування  фізичних  осіб  та пожвавлення  попиту  на  споживчі  кредити  банки  більше зацікавлені  у  гривневих  коштах.  Тож  ставки  за  ними високі.  Депозити  у  гривні  й  надалі  залишатимуться привабливішими,  адже  нині  різниця  ставок  компенсує ризик  помірного  знецінення  гривні.  Утім,  із  часом диференціал знижуватиметься.

За  умови  збереження  макроекономічної  стабільності  та вповільнення  інфляції  триватиме  природна дедоларизація  кредитів.  Низька  та  стабільна  інфляція значно  здешевить  гривневі  позики,  їхня  привабливість для позичальників зросте. А от суттєвого зниження ставок за валютними кредитами для бізнесу очікувати не варто, бо вони і так на історичному мінімумі.

Доларизація державного боргу 

На  початок травня 2019 року  68.2%  державного  та  гарантованого державою боргу було номіновано в інвалюті. Наприкінці минулого року його валютна складова становила  43.2% ВВП (рисунок 2). Це значний ризик для державних фінансів, бо в разі девальвації різко зростають відношення боргу до ВВП та вартість  обслуговування  боргів  у  гривневому  вимірі.

Унаслідок  цього  скорочуються  обсяги  державних інвестицій,  знижується  суверенний  рейтинг,  а  утворені дисбаланси  потрібно  усувати  шляхом  фіскальної консолідації.

Часто країни мають цільові орієнтири частки держборгу в інвалюті, наприклад, 15–25% – в Угорщині, не більше 15% –  у  Чехії,  не  більше  30%  –  у  Польщі,  а  в  Румунії,  яка планує  приєднатися  до  єврозони,  –  40–55%.  МВФ  використовує власний підхід, яким визначив для країн, що розвиваються, такі орієнтири для частки держборгу в іноземній  валюті:  низький  ризик  –  менш як 20%  ВВП, середній – 20–60%, високий – понад 60%.

Рисунок 3 – Динаміка державного та гарантованого державою боргу в розрізі валют погашення, млрд дол. в еквіваленті

Джерело: ДССУ, МФУ, НБУ

Частка нерезидентів у внутрішніх ринках держборгу країн ЦСЄ різна: у Румунії вона становить 19% (у 2018 році), Угорщині  –  19%  (2019),  Польщі  –  29%  (2018).  Частка нерезидентів  в  обсязі  ринкових  ОВДП 19   України  нині близька до 22% (6.3% від усіх ОВДП в обігу).

У минулому уряд був змушений покладатися на зовнішні валютні  запозичення.  На  внутрішньому  ринку  не  можна було  залучити  достатньо  коштів,  а  доступ  іноземців  до нього  ускладнювало  валютне  регулювання.  Валютні борги  вважалися  вигіднішою  альтернативою  через номінально  нижчу  ставку,  ніж  за  гривневими.  Але внаслідок  реалізації  валютного  ризику  справжня  їхня вартість може значно перевищувати ставку за гривневим боргом.  Це  спостерігалося  під  час  усіх  попередніх  криз (1998–1999, 2008–2009 та 2014–2015 років), коли частка валютного боргу до ВВП різко зростала.

За січень – квітень частка валютного боргу знизилася на 2.7 в. п., зокрема через участь нерезидентів, що купують гривневі  ОВДП.  Приєднання  України  до  Clearstream  ще більше  спрощує  доступ  іноземних  інвесторів  до  ринку номінованих  у  гривні  паперів.  На  13  червня  їхній портфель  зріс  до  48 млрд грн  –  найвищого  показника  в історії. На аукціоні двома днями раніше урядові вдалося розмістити шестирічні ОВДП у гривні на суму 3.3 млрд грн під  15.84%.  Більш ніж половина  випуску була викуплена нерезидентами.

Як наголошують у НБУ, прихід  нерезидентів  на  внутрішній  ринок  гривневого боргу  сприяє  зменшенню  його  вартості,  активізує вторинний  ринок  державних  облігацій,  приводить  до зростання обсягів торгів на валютному ринку.

Ключовий ризик – можливий масовий вихід нерезидентів із цінних паперів  у  випадку  погіршення  очікувань  чи  виникнення турбулентності  на  світових  ринках  капіталу.  Наслідки  – поява додаткового тиску на валютний ринок та зростання дохідності ОВДП. Украй  важливо  використати  високий  попит  на  гривневі державні зобов’язання для заміщення валютного боргу, зберігаючи  помірний  дефіцит  бюджету.

Національний банк України застерігає Уряд:  не  слід використовувати  високий  інтерес  нерезидентів  до внутрішнього держборгу для збільшення видатків.

Нагадаємо, проблеми з проведенням приватизації держмайна вимусило Кабінет міністрів у 2018 році збільшувати обсяг фінансування державного бюджету шляхом залучення запозичень через невиконання плану надходжень від приватизації. Відтак, минулого року було збільшено джерела доходів за кодом класифікації фінансування бюджету «Запозичення» у зв’язку зі зменшенням обсягу джерел фінансування  бюджету за кодом класифікації «Надходження від приватизації державного майна». Таким чином, від приватизації держбюджет  профінансований лише на 355 млн гривень.

Заходи дедоларизації та можливі наслідки для населення

Збереження макроекономічної та фінансової стабільності в основному усуне першопричини доларизації. Зниження цього показника до природного рівня 20% потребує часу, а  також  успішної  реалізації монетарної політики, яка базується на інфляційному таргетуванні, виваженої  макропруденційної  політики  та  розвитку фінансового  ринку,  зокрема  запровадження  на  ринку капіталу нових інструментів у національній валюті, зазначають в НБУ .

Варто зазначити, що висока доларизація має низку негативних наслідків, зокрема, це обумовлює послаблення трансмісійного механізму монетарної політики, оскільки облікова ставка прямо і швидко впливає лише на гривневий  сегмент  фінансового  ринку.  Тому знижується  ефективність  впливу  центробанку  на економіку, зокрема інфляційного таргетування. В цих умовах посилюється  вплив  девальвації  на  інфляцію.  Якщо ціни та заробітні плати встановлюються з прив’язкою до  обмінного  курсу,  то  девальвація  посилює  ефект спіралі «зарплати – ціни», який складно зупинити. Також є загроза зростання  вразливості боржників  і  кредиторів  до  зміни обмінного  курсу.  Після  девальвації  в  позичальників може різко зрости боргове навантаження: у банків, що кредитують у інвалюті, реалізується кредитний ризик, а в уряду збільшується ризик суверенного дефолту.

Висока доларизація також обумовлює підвищення ринкового  ризику  від  відкритої  валютної позиції. Банки й компанії із суттєвими диспропорціями у  валютних  складових  активів  і  пасивів  зазнають збитків за різких коливань обмінного курсу. В таких умовах,  зростає  вразливість  банків  до  ризику  ліквідності.  Як свідчить історія, під час кризи валютні кошти стрімко йдуть із системи: у 2014–2015 роках близько половини валютних депозитів населення було знято з рахунків.

Національний банк України анонсує заходи, які сприятимуть запобіганню накопичення  системних  ризиків, спричинених  доларизацією,  застосовуючи макропруденційні інструменти до банків, зокрема: підвищення ваги ризику за активами в інвалюті; посилення вимог до оцінювання кредитного ризику за активами в іноземній валюті;  проведення  регулярного  стрес-тестування  банків  із припущенням суттєвої девальвації гривні; підвищення  нормативів  обов’язкового  резервування для депозитів в іноземній валюті; збільшення нормативу LCR в інвалюті.

НБУ наголошує, що заборона на кредитування фізичних осіб в  іноземній  валюті є доцільним та актуальним наразі заходом, який слід зберегти.

Для зниження ризиків в секторі державних фінансів, уряді надалі буде зменшувати частку державного боргу в інвалюті  (перш  за  все  через  продовження  стриманої фіскальної  політики  та  розвиток  ринку  гривневих боргових інструментів). Спрощення доступу нерезидентів на ринок гривневих ОВДП сприятиме досягненню цієї мети.

Такі заходи обумовлюють стабільність валютного ринку шляхом збалансування попиту та пропозиції попри зростаючу динаміку зовнішніх та внутрішніх запозичень.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!