НБУ здійснив експрес-стрес-тестування платоспроможності корпоративних боржників для оцінки впливу коронакризи на реальний сектор та можливих втрат банків від корпоративних дефолтів.
Ми вирішили висвітлити ключові аспекти оцінка регулятором впливу кризи: галузі, які найбільше постраждали, і які в зоні ризику.
Як зазначалося вище, регулятором було проведено експрес-стрес-тестування платоспроможності корпоративних боржників для оцінки впливу коронакризи на реальний сектор та імовірних втрат банків через корпоративні дефолти.
Позичальники були розділені на 22 групи – галузеві кластери залежно від частки в кредитному портфелі та гомогенності факторів, що впливають на галузі.
Для кожного кластера на основі сценарію стрес-тестування розроблено припущення динаміки доходів та собівартості виробництва. Серед тих, хто найбільше постраждав від карантинних обмежень, – готелі та ресторани, торговельна нерухомість, роздрібна торгівля, крім торгівлі харчовими продуктами. Проте їхня частка в кредитному портфелі здебільшого неістотна.
Рисунок 1 - Прогноз зміни доходів та собівартості виробництва галузевих кластерів реального сектору у 2020 році (номер та назва кластера згідно з табл. 1)
Джерело: НБУ.
Друга категорія галузей, що переважно постраждають від пандемії, – проциклічні металургія, машинобудування та добувна промисловість. Натомість очікується, що у с/г та харчовій промисловості не відбудеться суттєвого скорочення обсягу виробництва.
Після минулих криз частка позичальників цих галузей у банківських портфелях значно збільшилася. Ця тенденція зміцнила стійкість банків. НБУ змоделював вплив галузевої динаміки на доходи та баланси окремих підприємств, використавши 6 005 індивідуальних звітностей позичальників та 653 консолідованих групових. У вибірку потрапили компанії, чиї кредити на початку травня сумарно становили 85% працюючого корпоративного кредитного портфеля банківської системи.
Результати моделювання
За результатами оцінки, найбільший рівень дефолтів закономірно очікується у галузях, які найбільше постраждали, – металургії, машинобудуванні, торговельній нерухомості та торгівлі нехарчовими товарами.
Рисунок 2 - Середньозважене співвідношення боргу та EBITDA за галузевими кластерами
Джерело: НБУ.
Модель засвідчила відсутність ризиків дефолтів у галузі гостинності, оскільки основна сума банківських кредитів зосереджена на балансі кількох боржників, які здатні подолати труднощі. Суттєвий вплив на рівень дефолтів матиме концентрація – для частини кластерів стрімке прогнозне зростання частки непрацюючих кредитів зумовлене дефолтами одного або кількох великих позичальників.
Таблиця 1 - Вплив кризи на корпоративний кредитний портфель в розрізі галузей
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, прогноз дефолтів, зазначених у таблиці, в межах одного року. З урахуванням результатів стрес-тестів було змодельовано кредитний ризик портфелів великих корпоративних боржників 18 найбільших банків. Додатково оцінювався вплив і непрацюючих кредитів, зокрема ефектів амортизації вартості застав та впливу валютних курсів.
Для більшості банків погіршення якості корпоративних портфелів не матиме критичного впливу. Виняток становлять чотири банки, які так і не спромоглися успішно розв'язувати проблему минулого, зазначають в НБУ.
Збитки здебільшого формують старі портфелі низької якості. Йдеться про недорезервовані непрацюючі кредити або реструктуризовані раніше борги. Цей сегмент боржників потрапляв в поле зору НБУ під час минулих стрес-тестів. Результати моделювання збитків корпоративних портфелів були включені до загальної оцінки ризиків капіталу банків, зазначають в НБУ.
Нагадаємо, за оцінками Нацбанку, поточна коронакриза може призвести до втрати банками понад 10% працюючого кредитного портфеля.
