Криза COVID-19 вчергове акцентувала на існуючій проблемі незахищеності людей, які вимушені погоджуватися на умови отримання більше грошей «наразі», вдаються до неофіційної зайнятості, без укладання трудового договору.
Згідно з останніми даними Держслужби статистики (ДССУ) за перший квартал 2020 року в Україні без офіційного оформлення працюють близько 3,4 млн українців. Загальна чисельність найманих працівників в Україні станом на кінець травня 2020 року становить 9,89 млн, що на 511 тисяч працівників менше, ніж у травні 2019 року, й на 429 тисяч менше, ніж торік у грудні, а також майже на 40 менше, ніж у квітні поточного року.
Ми вирішили висвітлити проблематику тіньової зайнятості та посилення протидії з боку контролюючих державних органів з поточного місяця. Отже, «біла» зарплата чи трьохсоттисячний штраф.
Недоліки не офіційного працевлаштування
Кожен роботодавець, який наймає працівника на роботу, покладає на себе відповідальність за її соціальну захищеність під час трудової діяльності та справедливе пенсійне забезпечення після виходу на пенсію, зазначають у Пенсійному фонді.
Передусім, працедавець з працівником повинен офіційно укласти трудовий договір, забезпечити його гідним легальною зарплатою у розмірі, не меншого мінімального, визначеного законодавчо, й щомісяця сплачувати належні внески, які також не мають бути меншими мінімального рівня, регламентованого законом (цьогоріч – 1039,06 грн). Лише за таких умов працівник отримує гарантоване державою право на соціальний захист (оплату лікарняних листів, щорічної та декретної відпусток, належні виплати при звільненні у зв’язку зі скороченням штатної чисельності, у випадку виробничої травми тощо) та забезпечену старість, наголошують у ПФУ.
Проте заклик декларуйте свою трудову діяльність або трудову діяльність найманих працівників, не завжди отримує належне розуміння. Багато людей, почувши це, подумають, звісно, що «через високі податки простіше отримувати заробітну плату в «конверті» та жити послуговуючись принципом «тут та сьогодні». Але кожен воліє бути захищеним та впевненим у майбутньому.
Звісно, коли найманий працівник постає перед вибором, що може бути краще: отримувати 10 тис. гривень в конверті або 6,4 тис. гривень після вирахування податків, то інколи погляди на майбутнє розходяться.
На перший погляд, здається більш раціонально обрати конверт із 10 тис. гривень, адже працівник отримує на руки більше «живих» грошей, які можна витратити вже, задовольнивши свої поточні потреби. Проте переваги такого підходи лише в одному — ви отримуєте трохи більше грошей сьогодні, а що буде завтра — невідомо.
Відтак погоджуючись на неофіційну роботу найманий працівник автоматично погоджується з тим, що йому не потрібен соціальний пакет, до якого входять: страховка, лікарняний, компенсація в разі нещасного випадку, тощо. Також найманий працівник на неофіційну зайнятість ризикує бути звільненим несумлінним роботодавцем без попередження (навіть заднім числом) або бути оштрафованим без пояснення причин. Також про відпускні, соціальні програми (наприклад, субсидії), а тим більше про гідну пенсію в старості, й мови бути не може.
Недоліки не офіційного прийняття на роботу
У випадку, якщо йдеться про працедавця, який наймає на роботу людей без трудової угоди, то слід також бути готовим до різних неочікуваних витрат. Зокрема на навчання персоналу, тому що досвідчені фахівці ніколи не погоджуються на неофіційне оформлення на роботу. Також витрати зростуть на модернізацію виробництва або закупівлю товару для розширення асортименту, тому що буде складно отримати кредит в банку або залучити додаткові інвестиції.
Окрім виробничих аспектів, зростуть витрати на погашення штрафу за порушення трудового законодавства, тому що рано чи пізно внаслідок перевірки інспекції праці виявлено порушення.
На оплату податків, які держава або місцева влада змушені додатково призначати або підвищувати, щоб отримати в бюджет хоч якісь кошти на соціальні програми також зростатимуть витрати несумлінного підприємця. Перелік витрат, які належить фінансувати коштом платників податків є досить широкий, зокрема пенсії, допомога на дитину, а також зарплата з держбюджету для лікарів, вчителів, рятувальників, пожежників, тощо.
З вересня посилюється контроль. Кого перевірятимуть
Для продовження процесів детінізації, в Україні з початку 2020 року працюють інспектори праці. На період карантину дії їх було обмежено. Наразі, починаючи із червня поточного року, вимоги до роботодавців та контроль над їх виконанням відновлюються.
Протягом трьох місяців літа інспектори виявили 153 тисячі порушень з боку роботодавців. У результаті, розбіжність між фактичною чисельністю працівників та кількістю оформлених трудових договорів становить близько 100 тисяч.
Під перевірку потрапляють роботодавці коли обсяг виконаних робіт/наданих послуг не відповідає фактичній чисельності найманих працівників. Також перевірятимуть роботодавців у випадку коли не відповідає встановлена невідповідність фактичної кількості співробітників даним Реєстру застрахованих осіб.
Під перевірку потраплятимуть підприємства, де зменшилась кількість найманих працівників під час карантину та відсутня позитивна динаміка працевлаштування після його пом'якшення.
Перевірці підлягають також підприємства, які приховують трудові відносини, підміняючи їх іншими видами цивільних або господарських відносин.
Тенденції детінізації
Наявність інформації про чисельність працівників на підприємствах усіх галузей економіки дозволяє виявити найвразливіші сектори підприємництва. Найбільш поширеною неформальна зайнятість була в сільському, лісовому та рибному господарствах (43%), в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (17%), а також у будівництві (17%).
Як позитивний результат слід зазначити, якщо впродовж 2020 року до травня включно спостерігалась тенденція до зменшення кількості застрахованих людей, то за результатами проведеної інформаційної роботи в червні 2020 року кількість застрахованих робітників за місяць зросла вже на 59 тисяч.
З 1 вересня 2020 робота інспекторів праці буде продовжена, зазначають в ДСЗУ.
Сьогодні більша частина роботодавців та близько 10 мільйонів українців, які офіційно працюють, сплачують податки та збори. Завдяки цьому отримують фінансування та підтримку в тому числі школи та лікарні, де навчаються та отримують медичну допомогу діти тих, хто ухиляється від офіційного оформлення. Крім того, ремонтуються й будуються дороги, по якому їздять всі без виключення, наголошують у відомстві. Також коштом держбюджету у важкий час коронакризи забезпечуються всім необхідним медичні заклади, а лікарі отримують підвищені зарплати. Тому питання декларування трудових відносин – сьогодні питання вагоме та актуальне.
Нагадаємо, в Україні зменшився рівень тіньової економіки. Три з чотирьох методів, які використовуються для здійснення оцінки рівня тіньової економіки, зафіксували зменшення рівня у порівнянні з відповідним періодом 2019 року: метод «витрати населення – роздрібний товарооборот і послуги» – на 4 в.п. (до 29% від обсягу офіційного ВВП); електричний метод – на 3 в.п. (до 27% від обсягу офіційного ВВП); монетарний метод – на 2 в.п. (до 29% від обсягу офіційного ВВП).
Проте метод збитковості підприємств показав збільшення рівня тіньової економіки (на 15 в.п. до 38% від обсягу офіційного ВВП), що значною мірою обумовлено суттєвим погіршенням фінансового становища підприємств в умовах дії обмежень, запроваджених з метою запобігання стрімкому поширенню пандемії коронавірусу в Україні та світі, а також через зруйновані у період карантину логістичні зв’язки.
