Невиправдані очікування: споживчі настрої українців погіршилися
Внутрішній попит в Україні є основним драйвером економічного зростання. Оцінка тенденцій споживання оцінюється через призму показника, який характеризує ступінь готовності середньостатистичних українців здійснювати витрати — індексом споживчих настроїв (ІСН).
Наразі ситуація зі споживчим оптимізмом погіршується. Адже Індекс споживчих настроїв у жовтні 2019 року знизився на 1,6 п. і становить 95,9, - повідомляє Info Sapiens.
За підсумками дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», індекс споживчих настроїв у жовтні 2019 року знизився на 1,6 п. і становить 95,9, що на 1,6 п. менше, ніж у вересні. Найбільше на це вплинуло зниження Індексу очікуваних змін особистого матеріального становища – він скоротився на 5,1 п. Відтак, ключовим фактором є фактор невиправданих надій, або розчарування.
Рисунок 1 - Динаміка індексу споживчих настроїв в Україні (цільова аудиторія 16+)
Джерело: Info Sapiens
Крім впливу економічних чинників погіршення споживчих настроїв, посилилися психологічні на тлі непопулярних реформ і зниження політичних рейтингів нової влади.
Info Sapiens у своєму дослідженні приводить і інші показники, які близькі до економічних змін. Зокрема, індекс поточного становища (ІПС) зріс на 0,1 п., склавши 88,1. Складові цього індексу зазнали таких змін:
- індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 82,6, що на 0,7 п. є нижчим від рівня цього індексу у вересні;
- індекс доцільності великих покупок (х5) зріс на 0,9 п. та встановився на позначці 93,7. І
Індекс економічних очікувань (ІЕО) у жовтні скоротився на 2,7 п. та склав 101,1. Динаміка складових цього індексу виглядає так:
- індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) зменшився порівняно до минулого місяця на 5,1 п. і склав 92,8;
- індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зменшився на 2,4 п. та склав 105,1;
- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зменшився до 105,3, що на 0,6 п. менше за показник вересня.
Жовтневий показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 111,6, що на 0,5 п. вище за показник минулого місяця.
Індекс інфляційних очікувань зріс – до 179,1, що на 2,3 п. більше за минулий місяць.
Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців також погіршилися: індекс девальваційних очікувань зріс на 13,7 п. – до значення 129,3.
Динаміка споживчих настроїв
У серпні 2019 року індекс споживчих настроїв українців досяг позначки 95,6 із 200 (+7,6 п у порівнянні з липнем), пише UA.NEWS. А вже у вересні цей показник сягнув 97,5 із 200 (таблиця 1).
Таблиця 1 – Динаміка індексу споживчих настроїв в Україні
Джерело: Info Sapiens
Згідно з Індексом споживчих настроїв (ІСН) – країна повернулася в далекий і вельми позитивний в фінансовому плані докризовий період – 2004-2008 років.
Експерти тоді пояснювали позитивний економічний ефект, головним чином, як наслідок пожвавлення споживчого оптимізму в контексті критичності сприйняття передвиборчих обіцянок: зміну влади завжди супроводжує невиправдане зростання очікувань, слідом за чим злітає й Індексом споживчих настроїв. Відтак рівень споживчих настроїв напевне має тісну кореляцію зі зростаючими очікуваннями населенням щодо новообраного президента. Та варто зазначити, що окрім психологічних факторів, які впливали на зростання ІСН, істотний вплив мали й економічні.
Варто зазначити, як і прогнозували в НБУ основним драйвером економічного зростання був внутрішній попит. Відтак, у цілому, економічне зростання протягом 9 місяців поточного року забезпечувалося високим внутрішнім попитом.
Надалі, можливе певне охолодження споживчого попиту внаслідок поступового зниження темпів зростання доходів населення (зокрема – зарплат та надходжень від трудових мігрантів), прогнозується в контексті економічного аналізу.
Фактори споживчих настроїв
Зміна споживчих настроїв в першу чергу позначається на роздрібному товарообігу. Згідно з даними Держстату (ДССУ), у січні-жовтні 2019 року індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі відносно січня-жовтня 2018 року становив 110,2%.
У жовтні поточного року проти жовтня 2018 року індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі склав 111,0%, у порівнянні з вереснем 2019 року – 102,3% (рисунок 2).
Рисунок 2 - Індекси фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ
В Держстату зазначають, що серед регіонів найбільше зростання обороту роздрібної торгівлі в січні-жовтні 2019 року у порівнянні з відповідним періодом попереднього року спостерігалося у Київській (на 19,3%), Вінницькій (на 19,2%), Тернопільській (на 17,8%) та Луганській (на 16,5%) областях.
Графік показує, що у цілому обсяги обороту роздрібної торгівлі не змінюються, що може бути ефектом міцніючої гривні. Укріплення гривні призвело до здешевлення імпортних товарів, що позитивно вплинуло на попит. Це помітно у всіх сегментах роздрібної торгівлі.
Ефект від нинішнього оптимізму покупців може виявитися короткостроковим. Оскільки збільшується споживання в основному імпортних товарів. Таке зростання споживання імпорту дає незначний внесок в економіку, зате обумовлює додатковий тиск на валютний курс.
Зростання темпу роздрібної торгівлі може розігнати інфляцію, збільшуючи зовнішньоторговельний дефіцит. Надмірний попит імпортних товарів призведе до їх подорожчання, у тому числі внаслідок посилення монетарної політики у прагненні збалансування валютного ринку.
В підсумку зазначимо, у жовтні зростання індексу споживчих настроїв зупинилось, а один з компонентів індексу — очікувані зміни особистого матеріального стану — погіршились на 5 в.п. Погіршення очікувань щодо особистого матеріального стану відбулося серед вразливих груп: осіб з доходом нижче середнього, або старше 60 років, або тих, хто проживає у селах та малих містах, ─ зазначають експерти Info Sapiens.