$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +13° Варшава +10° Вашингтон

Незалежність Нацбанку - не монополія, або чому приклад Туреччини не для України

Діденко Сергій 04 Грудня 2021 23:38
Незалежність Нацбанку - не монополія, або чому приклад Туреччини не для України

Не так давно в полі зору професійної дискусії опинилися досить оригінальні критичні судження щодо високої облікової ставки Нацбанку.  Йшлося про облікову ставку Національного банку України, яка несправедлива до бізнесу, стверджував Секретар РНБО Олексій Данілов, пише Українська правда.

«Процентна ставка в нашій банківській системі абсолютно несправедлива стосовно бізнесу. Наш бізнес не може конкурувати з процентною ставкою, яка є в інших країнах. Про це чомусь ніхто ніколи не говорить, про це немає дискусії. Тому що є вислів «гроші люблять тишу». Так, хлопці? Але не в цьому процесі», – зазначив Данілов. За його словами, фінансова сфера в Україні монополізована і це, вважає Данілов, «дуже небезпечний елемент». На сьогодні банківська система сама не працює в тому вигляді, в якому вона повинна була б працювати на нашу державу, — додав Данілов.

З огляду на «про це немає дискусії» ми вирішили розширити висвітлення даної тематики, й будемо рухатися в рекомендованому аспекті на прикладі інших країн, зокрема Туреччини.

Ірраціональні погляди Ердогана на облікову ставку обвалили курс турецької ліри

Курс турецької ліри за місяць упав на 40%, а за рік майже вдвічі. В усьому винні ірраціональні погляди Ердогана на монетарну політику, зазначають аналітики Bloomberg.

На біржових торгах 30 листопада курс турецької ліри до долара опустився до рекордного в історії значення 13,7 ліри за долар. Усього за листопад турецька валюта втратила близько 40% своєї вартості, а з початку 2021 року втратили в ціні майже вдвічі.

Ще на початку вересня долар коштував трохи більше ніж вісім лір. Але невдовзі почалися важкі потрясіння. Причиною падіння курсу стало те, що турецький Центробанк тричі знизив відсоткову ставку — у підсумку, вона опустилася з 19% до 15%. Головним провідником ідеї зниження ставок у Туреччині є президент Реджеп Ердоган. І хоча Центробанк формально є незалежним інститутом, Ердоган суттєво впливає на нього.

Варто зазначити, за останні два роки турецький президент змінив уже трьох керівників Центробанку. Востаннє така зміна відбулася у березні поточного року, коли президент звільнив керівника ЦБ Наджі Агбала, який підняв ставку з 17% до 19%. У результаті звільнення курс ліри відреагував різким падінням.

Нове керівництво Центробанку почало знижувати ставку. Ердоган хвалить його за це, але інвестори не поділяють думки президента. Коли 23 листопада 2021 року він висловив упевненість, що зниження ставки буде продовжено, ліра упродовж кількох годин подешевшала на 15%.

Ердоган виступає за низьку облікову ставку, оскільки вона стимулює економічне зростання. Президент Туреччини також вважає, що вона допомагає утримувати інфляцію, хоча це зовсім не так. Навпаки, зростання економіки та доходів, якому сприяє низька ставка, спонукають населення більше витрачати, а бізнес за умов зростаючого попиту підвищує ціни.

Відтак саме ірраціональні погляди Ердогана на монетарну політику та зневіру у незалежність Центробанку стали ключовою причиною, через яку інвестори почали відмовлятися від турецької ліри. Bloomberg зазначає, що на тлі зростання світової економіки, яке почалося після спаду в умовах коронакризи 2020 року, більшість країн світу посилюють монетарну політику, щоб не допустити розгону й так високої інфляції. Відтак зворотні дії турецької влади викликають лише розчарування інвесторів. Вони побоюються, що надалі дії турецького Центробанку будуть ще більш непередбачуваними, а висока інфляція (за підсумками року очікується на рівні 20%) знецінить активи, номіновані у лірах.

Прогноз курсу турецької ліри

Експерти з банківських ризиків аналізують події, які вплинули на фінансовий сектор на ринках, що розвиваються, й формують очікування щодо нових трендів у грудні року.

Про це повідомляє INS Markit. Відсутність незалежності грошово-кредитної політики та тривала слабкість ліри, продовжують чинити тиск на банківський сектор Туреччини.

У грудні вся увага буде прикута до Туреччини після того, як у листопаді посилилося падіння курсу ліри стосовно долара США, зазначають аналітики INS Markit.

Навіть якщо припустити, що ліра стабілізується, ризики погіршення ситуації зараз вищі, і очікується, що ринки різко реагуватимуть на заяви про зниження відсоткової ставки, йдеться у повідомленні.

Ризики чергового зниження ставок на засіданні Центрального банку Турецької Республіки 16 грудня швидко зростають, що призведе до ескалації нинішнього розпродажу лір і посилить тиск на буферні резерви банківського капіталу, прибутковість та можливості обслуговування боргу серед позичальників банку.

Найімовірніший шлях до відновлення ліри до кінця 2021 року — це відкат центрального банку та екстрене підвищення ставок, але навіть це навряд чи поверне ліру назад до рівнів, зафіксованих лише три місяці тому.



Рисунок 1 - Ризики переміщення зобов'язань в іноземній валюті на внутрішніх вкладників

Очікується, що банківський сектор активізуватиметься, оскільки вкладники шукатимуть захисту від інфляції, що росте, і ослаблення ліри. Звернення великих корпорацій, які взяли позики в іноземній валюті, з метою проведення ще одного раунду реструктуризації непогашеної заборгованості або стрибка пропонованої міжбанківської ставки були б явними ознаками того, що валютна нестабільність більш безпосередньо впливає на банківський сектор.

В підсумку варто зазначити, зниження ставок широко критикують у самій Туреччині. Після рекордного падіння курсу 23 листопада на вулиці великих міст вийшли сотні людей, які вимагали відставки президента. Опозиційні партії відкрито звинувачують Ердогана у некомпетентності та вимагають проведення дострокових виборів. Сам президент звинувачує у зниженні курсу ліри «зовнішні сили».

Різке падіння ліри стало не першим за останні роки. Так, у 2018 році за вісім місяців курс впав на 75% - з 3,70 до 6,50 ліри за долар. Це сталося на тлі конфлікту зі США, які запровадили санкції проти турецьких чиновників та підвищили мита на турецькі метали. Але були й внутрішні чинники: тоді падіння курсу ліри теж пов'язували з інфляцією та недовірою до турецького регулятора.