Нові кроки валютної лібералізації: НБУ розширив можливості хеджування ризиків

Нові кроки валютної лібералізації: НБУ розширив можливості хеджування ризиків

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Режим гнучкого курсоутворення є важливим елементом політики інфляційного таргетування та виступає головним запобіжником накопичення дисбалансів у економіці. В майже усіх розвинутих країнах діє режим гнучкого курсоутворення, за якого курс національної валюти визначається ринком. Національний банк України також відмовився від фіксованого курсу, запровадивши гнучке  курсоутворення у 2015 році.

Відтоді НБУ став на шлях тривалої валютної лібералізації, яка нині продовжується. Нещодавно Національний банк продовжив здійснення кроків з валютної лібералізації в  аспекті  розширення можливостей для бізнесу та фізичних осіб з хеджування валютних ризиків, подальшого розвитку нових послуг, які надаватимуться уповноваженими установами у  сфері валютно-обмінних операцій, а також можливості використання цифрових документів під час проведення валютних операцій. Про це повідомляє пресслужба Національного банку.

Ми вирішили висвітлити ключові аспекти поступу валютної лібералізації у 2021 році.

Хеджування валютних ризиків

Курсові коливання здатні впливати на фінансові результати підприємств, тому звичайною світовою практикою мінімізації валютних ризиків є їх хеджування з використанням спеціальних фінансових інструментів – форвардів, ф’ючерсів, свопів тощо.

Кроки продовження валютної лібералізації у 2021 році, Національний банк розпочав зі скасування низки обмежень, подальше застосування яких втратило свою актуальність. Зокрема, регулятор скасував чинні заборони для клієнтів — юридичних осіб щодо проведення операцій з продажу іноземної валюти на умовах «форвард».

Варто зазначити, Закон України «Про валюту і валютні операції», а також нормативні акти НБУ дозволяють фізичним і юридичним особам скористатися вже вісьмома інструментами хеджування ризиків.

Рисунок 1 – Умови та механізм ціноутворення форварду

Нагадаємо, форвардний контракт, або форвард (простою мовою) – угода, якою передбачено розрахунки, що перевищують поточні (касові) умови валютних операцій — умови «спот» (строком до 3 днів).

Раніше відповідні операції проводилися лише з метою хеджування ризиків в умовах зміни курсу іноземної валюти за експортно-імпортними операціями та за кредитними договорами, а також для придбання юридичними особами-нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики України. Йдеться про купівлю-продаж валютних ОВДП за гривню. Наприклад, банки виступають посередниками в торгівельних операціях з валютними ОВДП, і будь-яка фізична і юридична особа може купити їх за гривню за поточним ринковим (сьогоднішнім) курсом.

Погашення ОВДП здійснюється Мінфіном безпосередньо, оминаючи банк. До того ж ОВДП для фізичних осіб не обкладаються жодними податками та військовим збором, обумовлюючи там самим  додаткові переваги інструменту. Також є можливість купувати єврооблігації України за гривню всередині країни. Різниця полягає у тому, що ОВДП – це інструмент внутрішнього ринку, і його прибутковість є дуже малою. Проте операції з євробондами обумовлюють ширші маржинальні можливості з огляду на вищу ставку. Це дозволяє хеджувати ризики, та ще й отримати дохід.

Для фізичних осіб НБУ також розширив можливості хеджування валютних ризиків. Наразі Національним банком скасовано заборону на операції фізосіб з купівлі та продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард», на операції з купівлі та продажу іноземної валюти та банківських металів на умовах маржинальної торгівлі та на розрахунки в іноземній валюті під час купівлі державних цінних паперів, номінованих у валюті.

В контексті поступу хеджування Нацбанком також знято заборону на здійснення банками операції на умовах «своп» з фізичними особами-резидентами, якщо перша частина такої операції передбачає продаж клієнту іноземної валюти або банківських металів.

Зауважимо, раніше було дозволено своп лише в один бік: коли клієнт розміщує в банку валюту, а банк видає йому гривню. Такі операції «обміну» валюти є хеджуванням, оскільки дозволяють прорахувати можливі зміни курсу. З нерезидентами банки могли проводити своп лише у зворотньому напрямку, коли банк залучає від нерезидента гривню, а валюту розміщує.

Варто зазначити, статистика свідчить, що обсяг угод «спот» (тобто з розрахунками день в день) на світовому валютному ринку значно поступається обсягу угод з використанням інструментів хеджування.

Розвиток нових послуг валютно-обмінних операцій

Окрім хеджування, додатковим кроком Нацбанку в напрямку лібералізації валютного ринку є дозвіл банкам та небанківським фінансовим установам здійснювати купівлю валюти по безготівці.  Відтак у фінансово-кредитних установ з’явилася можливість купувати іноземну валюту в населення за безготівкові кошти в гривні у через термінали самообслуговування.

Наразі регулятор затвердив порядок проведення відповідних операцій постановою Правління НБУ від 15 січня 2021 року №3 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», які набули чинності з 17 січня 2021 року.

Зокрема, визначено, що після продажу валюти через платіжні пристрої гривневі кошти зараховуватимуться на власні поточні рахунки фізичних осіб. Відповідні операції будуть здійснюватися з урахуванням законодавства про фінансовий моніторинг.

Запровадження цифрових документів для валютних операцій (переказів)

Сприяючи цифровізації, зокрема використанню цифрових аналогів паперових документів Національний банк у відповідній постанові (Постанова Правління НБУ №3) уточнив вимоги до здійснення фізичними особами переказів коштів у іноземній валюті за межі України та до одержання таких переказів з-за кордону.

Відтепер під час здійснення переказів коштів у іноземній валюті за межі України, або ж одержання таких переказів з-за кордону фізособи мають змогу використовувати цифрові паспорти в мобільному застосунку «Дія».

Нагадаємо,  в мобільному застосунку «Дія» в електронному вигляді відображається інформація, яку містить ID-картка та біометричний закордонний паспорт громадянина України.

В підсумку варто зазначити, згідно з оцінками Нацбанку, відповідні послаблення забезпечать здійснення подальших кроків на шляху валютної лібералізації, а також сприятимуть розширенню можливостей для бізнесу та домогосподарств щодо хеджування валютних ризиків.  Надалі набувають розвитку нові послуги, які надаватимуться уповноваженими установами у сфері валютно-обмінних операцій, а також цифровізація, зокрема використання цифрових документів під час проведення валютних операцій.

 

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!