Нові кроки валютної лібералізації: НБУ розширив можливості хеджування ризиків
Режим гнучкого курсоутворення є важливим елементом політики інфляційного таргетування та виступає головним запобіжником накопичення дисбалансів у економіці. В майже усіх розвинутих країнах діє режим гнучкого курсоутворення, за якого курс національної валюти визначається ринком. Національний банк України також відмовився від фіксованого курсу, запровадивши гнучке курсоутворення у 2015 році.
Відтоді НБУ став на шлях тривалої валютної лібералізації, яка нині продовжується. Нещодавно Національний банк продовжив здійснення кроків з валютної лібералізації в аспекті розширення можливостей для бізнесу та фізичних осіб з хеджування валютних ризиків, подальшого розвитку нових послуг, які надаватимуться уповноваженими установами у сфері валютно-обмінних операцій, а також можливості використання цифрових документів під час проведення валютних операцій. Про це повідомляє пресслужба Національного банку.
Хеджування валютних ризиків
Курсові коливання здатні впливати на фінансові результати підприємств, тому звичайною світовою практикою мінімізації валютних ризиків є їх хеджування з використанням спеціальних фінансових інструментів – форвардів, ф’ючерсів, свопів тощо.
Кроки продовження валютної лібералізації у 2021 році, Національний банк розпочав зі скасування низки обмежень, подальше застосування яких втратило свою актуальність. Зокрема, регулятор скасував чинні заборони для клієнтів — юридичних осіб щодо проведення операцій з продажу іноземної валюти на умовах «форвард».
Варто зазначити, Закон України «Про валюту і валютні операції», а також нормативні акти НБУ дозволяють фізичним і юридичним особам скористатися вже вісьмома інструментами хеджування ризиків.
Рисунок 1 – Умови та механізм ціноутворення форварду
Нагадаємо, форвардний контракт, або форвард (простою мовою) – угода, якою передбачено розрахунки, що перевищують поточні (касові) умови валютних операцій — умови «спот» (строком до 3 днів).
Раніше відповідні операції проводилися лише з метою хеджування ризиків в умовах зміни курсу іноземної валюти за експортно-імпортними операціями та за кредитними договорами, а також для придбання юридичними особами-нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики України. Йдеться про купівлю-продаж валютних ОВДП за гривню. Наприклад, банки виступають посередниками в торгівельних операціях з валютними ОВДП, і будь-яка фізична і юридична особа може купити їх за гривню за поточним ринковим (сьогоднішнім) курсом.
Погашення ОВДП здійснюється Мінфіном безпосередньо, оминаючи банк. До того ж ОВДП для фізичних осіб не обкладаються жодними податками та військовим збором, обумовлюючи там самим додаткові переваги інструменту. Також є можливість купувати єврооблігації України за гривню всередині країни. Різниця полягає у тому, що ОВДП – це інструмент внутрішнього ринку, і його прибутковість є дуже малою. Проте операції з євробондами обумовлюють ширші маржинальні можливості з огляду на вищу ставку. Це дозволяє хеджувати ризики, та ще й отримати дохід.
Для фізичних осіб НБУ також розширив можливості хеджування валютних ризиків. Наразі Національним банком скасовано заборону на операції фізосіб з купівлі та продажу іноземної валюти за гривні на умовах «форвард», на операції з купівлі та продажу іноземної валюти та банківських металів на умовах маржинальної торгівлі та на розрахунки в іноземній валюті під час купівлі державних цінних паперів, номінованих у валюті.
В контексті поступу хеджування Нацбанком також знято заборону на здійснення банками операції на умовах «своп» з фізичними особами-резидентами, якщо перша частина такої операції передбачає продаж клієнту іноземної валюти або банківських металів.
Зауважимо, раніше було дозволено своп лише в один бік: коли клієнт розміщує в банку валюту, а банк видає йому гривню. Такі операції «обміну» валюти є хеджуванням, оскільки дозволяють прорахувати можливі зміни курсу. З нерезидентами банки могли проводити своп лише у зворотньому напрямку, коли банк залучає від нерезидента гривню, а валюту розміщує.
Варто зазначити, статистика свідчить, що обсяг угод «спот» (тобто з розрахунками день в день) на світовому валютному ринку значно поступається обсягу угод з використанням інструментів хеджування.
Розвиток нових послуг валютно-обмінних операцій
Окрім хеджування, додатковим кроком Нацбанку в напрямку лібералізації валютного ринку є дозвіл банкам та небанківським фінансовим установам здійснювати купівлю валюти по безготівці. Відтак у фінансово-кредитних установ з’явилася можливість купувати іноземну валюту в населення за безготівкові кошти в гривні у через термінали самообслуговування.
Наразі регулятор затвердив порядок проведення відповідних операцій постановою Правління НБУ від 15 січня 2021 року №3 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», які набули чинності з 17 січня 2021 року.
Зокрема, визначено, що після продажу валюти через платіжні пристрої гривневі кошти зараховуватимуться на власні поточні рахунки фізичних осіб. Відповідні операції будуть здійснюватися з урахуванням законодавства про фінансовий моніторинг.
Запровадження цифрових документів для валютних операцій (переказів)
Сприяючи цифровізації, зокрема використанню цифрових аналогів паперових документів Національний банк у відповідній постанові (Постанова Правління НБУ №3) уточнив вимоги до здійснення фізичними особами переказів коштів у іноземній валюті за межі України та до одержання таких переказів з-за кордону.
Відтепер під час здійснення переказів коштів у іноземній валюті за межі України, або ж одержання таких переказів з-за кордону фізособи мають змогу використовувати цифрові паспорти в мобільному застосунку «Дія».
Нагадаємо, в мобільному застосунку «Дія» в електронному вигляді відображається інформація, яку містить ID-картка та біометричний закордонний паспорт громадянина України.
В підсумку варто зазначити, згідно з оцінками Нацбанку, відповідні послаблення забезпечать здійснення подальших кроків на шляху валютної лібералізації, а також сприятимуть розширенню можливостей для бізнесу та домогосподарств щодо хеджування валютних ризиків. Надалі набувають розвитку нові послуги, які надаватимуться уповноваженими установами у сфері валютно-обмінних операцій, а також цифровізація, зокрема використання цифрових документів під час проведення валютних операцій.