Новий держбюджет-2020: чого чекати українському бізнесу

Новий держбюджет-2020: чого чекати українському бізнесу

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Сформувати бюджет розвитку в умовах реформування та економічних трансформацій  – завдання, яке було непростим для усіх українських урядів. Навіть більше, цей і наступний рік – пікові з точки зору погашення та обслуговування  зовнішніх зобов’язань України.

Саме тому фокус додаткового фінансування зосереджено  на забезпеченні належного рівня соціальної підтримки та соціального захисту, підвищенні соціальних стандартів та добробуту пересічних громадян, — наголошують в Уряді.

Аналізуючи основні аспекти проєкту Держбюджету-2020, в наступному році варто очікувати поступ в аграрному секторі, сфері туристичного бізнесу, а також розвитку інфраструктурних проєктів.

Інвестиційні драйвери економічного зростання

Прем’єр-міністр України зазначив, що формування дохідної частини Державного бюджету вперше відбувається без підвищення податків, але зі скороченням дефіциту, з метою зменшення боргового навантаження на країну та громадян, йдеться на урядовому порталі.

Уряд передбачає активізувати внутрішню економіку – шляхом проведення реформ, приватизації, коштом залучених внутрішніх та зовнішніх інвестицій, лібералізації ринків.

інвестиційними драйверами виступатимуть заходи приватизації, легалізація азартних ігор, розвиток територій, та кошти на регіональний розвиток: дороги, інвестиційні проєкти тощо (рисунок 1).

 

Рисунок 1 – Інвестиційні драйвери

Джерело: Кабмін

Варто зазначити, Президент України Володимир Зеленський поставив завдання до кінця поточного року розробити план заходів щодо зростання позицій України в рейтингу Doing Business, а також розпочати підготовку до масштабної приватизації та запровадження ринку землі, йдеться на сайті президента.

Також Мінекономіки має розпочати підготовку до масштабної приватизації, зокрема до 31 грудня передати до Фонду державного майна України на приватизацію 500 державних підприємств.

Нагадаємо, очільник Мінекономіки повідомив, що офіс управління проєктами сформував концепцію приватизації. «У нас 3733 підприємства. Але це включно з тими, які є в зоні АТО і в Криму. Тобто, мінус 600, у нас залишається три з гаком тисячі підприємств. Їх складно порахувати — ми місяць не могли з МінАПК узгодити список їхніх підприємств., – наголосив Тимофій Милованов в інтерв’ю Цензорнет.

Отже, попереду велика та мала приватизація, а відтак активізація бізнесу. Варто зазначити, що в проєкті бюджету, представленого до другого читання, збільшено надходження від приватизації на 7 млрд грн, що дозволяє зменшити обсяги планових запозичень.

«Ми хочемо, щоб держава була не гравцем в економіці, а арбітром. І це означає, що держава не повинна управляти державними підприємствами. Вони не мають відігравати велику роль. Звичайно, будуть винятки. В арбітра мають бути інструменти», – зазначив міністр Милованов.

Фінансування проєктів регіонального розвитку

На здійснення заходів соціально-економічного розвитку територій виділено 2 млрд грн шляхом скорочення Державного фонду регіонального розвитку, фінансування якого становитиме 7,5 млрд грн.

Також в оновленому проєкті Держбюджету зросло фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах на 1,5 млн грн. Кошти на будівництво та реконструкцію мостів зростуть на 500 млн грн., йдеться в повідомленні UA.NEWS.

Рисунок 2 – Фінансування проєктів регіонального розвитку

Джерело: Кабмін

Проєктом Держбюджету передбачено видатки на проєктування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» передбачено у сумі 1 млрд грн, а також субвенція з державного бюджету обласному бюджету Одеської області на проведення капітального ремонту Міжнародного аеропорту «Ізмаїл», яка становитиме 70 млн грн.

Збільшено суму на 622,8 млн грн проєкти виведення державних вугледобувних підприємств на беззбитковий рівень, шляхом закриття неперспективних збиткових структурних підрозділів державних підприємств (шахт).

Креативні індустрії та культура

В планах уряду передбачено розвиток туристичного бізнесу. Уряд на креативні індустрії та розвиток культури  заклав на 23% більше, ніж у 2019 році – 15,1 млрд грн (рисунок 3).

Рисунок 3 – Фінансування проєктів туристичного бізнесу

Джерело: Кабмін

Варто зазначити, що програма мобільності  молоді фінансується вперше – 500 млн грн. Також вперше передбачено в бюджеті кошти на розкриття туристичного потенціалу – 240 млн грн

Розвиток аграрного бізнесу

З метою проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру передбачається додатково спрямувати видатки загального фонду державного бюджету в обсязі 291,9 млн грн, що забезпечить можливість оцінити земельний фонд України.

На створення та функціонування Фонду національного багатства (в тому числі поповнення статутного капіталу) закладається 250 млн грн.

Ризики фінансування

Підсумовуючи презентацію Державного бюджету на 2020 рік, Олексій Гончарук відзначив, що у новому проєкті передбачено 7,4 млрд грн на Державний фонд регіонального розвитку; 2 млрд грн – соціально-економічний розвиток регіонів; 1,8 млрд грн на національні інвестпроєкти та додатково 22,6 млрд грн уряд планує залучити  від міжнародних партнерів, а також 73,7 млрд грн на інфраструктуру (для порівняння у 2019 році це було 54 млрд грн).

Та варто зазначити, що у світлі останніх подій, ризики  зовнішнього кредитування істотно зросли. Фінансування МВФ необхідне для України, передусім, як символ.  Угода з МВФ — це знак довіри до економічної політики уряду в широкому сенсі. Адже, багато іноземних інвесторів, які приймають інвестиційні рішення щодо України, не мають достатньо часу розбиратися в усіх тонкощах української політики, відстежувати «новаторські» законопроєкти. Для них достатньо лише  угоди з МВФ, яка є індикатором інвестиційної привабливості країни, якої економічна політика нормальна, і з цією країною можна мати справу.

Нагадаємо, в економічній частині — параметри бюджету, все, що стосується діяльності НБУ в частині монетарної політики або регулювання та нагляду за банками, там особливих розбіжностей з МВФ немає. Існують проблеми, пов’язані з законом про ринок землі, є питання щодо закону про незаконне збагачення, а також з «ПриватБанком» і тим, що відбувається навколо нього в Україні. Три теми, які  є наріжним каменем в переговорному процесі з МВФ.

Відтак, якщо уряд має мету за п’ять років зростання на рівні  40%, то варто наголосити, що без угоди з МВФ цього отримати неможливо.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!