Про пріоритетні справи, реформу Зеленського та масові звільнення: головне з інтерв’ю секретаря Великої палати ВСУ Князєва

Секретар Великої палати Верховного Суду України Всеволод Князєв розповів, що думає про ідею президента масово скорочувати суддів та які недоліки у ініційованих Володимиром Зеленським законопроектах щодо судової системи.

У інтерв’ю Цензор.Нет він також повідомив, які справи є пріоритетними, назвав найчисельніші категорії справ, які потрапляють до ВС, а також пригадав останні важливі рішення суду. Все інтерв’ю – за 2 хвилини.

Президентський законопроект № 1008 щодо діяльності органів суддівського врядування вимагає коригування, Верховний Суд на Пленумі затвердив, що він не відповідає європейським стандартам. «Згідно Конституції України законопроєкти щодо судоустрою повинні вноситись після консультацій з Вищою радою правосуддя та після отримання висновку Верховного Суду. Але цієї процедури не було».

Зменшення кількості суддів Верховного Суду до 100, чи менше, суттєво затягуватиме розгляд справ та погіршить якість розгляду. «Якщо кількість суддів скоротять удвічі, людям доведеться чекати рішень років п’ять-шість. Як приклад наводиться Верховний суд у США, де є 9 суддів. Але чомусь ніхто не зважає на те, що він розглядає максимум 50 справ на рік». У Британії розглядають – 40-60 справ на рік, а в Україні Велика Палата Верховного Суду опрацьовує  50-60 справ на день.

Переведення суддів, які не пройшли до Верховного Суду, в апеляційні суди призведе до звільнень, бо в апеляційних судах не вистачить місць.

Заяви Зеленського про звільнення 5 суддів щотижня уже давно відповідають реальності. «За моєю інформацією, щотижня звільняють в середньому якраз 5 суддів – за порушення законодавства». Після звільнень і перегляду скарг суддів через ВРП повертаються на пости близько 5 %.

Щоб знизити відсоток справ, які розглядають суди касаційної інстанції, слід ввести процесуальні фільтри та збільшити довіру до суддів, прибравши недоброчесних.

У  Верховному суді підтримують президентський законопроект № 1026, який обмежує звернення громадян до Великої Палати. «Ідея про те, що якщо аналогічна справа вже розглядалася, то нову переглядати не потрібно, слушна... Велика Палата може справу повернути, вказавши, в якій постанові було викладено висновок». Це розвантажить ВП, бо вона працюватиме над справами, у яких ще такого висновку немає.

Пріоритетні справи - про захист прав, аліменти, пенсії, сімейні справи та відшкодування шкоди. На кримінальні справи не вистачає судів, серед них першочергові стосуються рішеннь не на користь України Європейським судом з прав людини.

Найбільша категорія справ - про питання предметної чи суб’єктної юрисдикції, коли не визначено, за яким судом справа – адміністративним, цивільним, чи господарським. «Велика палата розглянула майже 2 тисячі справ, в яких визначила правила юрисдикції».

Розглядають і справи, щодо яких є прогалини у законодавстві. Як приклад – нарахування штрафів після завершення кредитного договору. «Ми визначили, що позичальник не повинен сплачувати банку неустойку й пеню».

ВС опрацьовує також зразкові або типові справи, після вирішення яких, суди першої апеляційної інстанції оцінюють подібні справи зразком, який надає Верховний Суд. «Наприклад, встановлено можливість отримання пенсій громадянами на території ООС, бо важко встановити, де вони насправді проживають».

Серед господарських справ цікавим було руйнування корупційної схеми під час закупівлі нафти й газу у державі. «Тепер, за рішенням Великої палати, необхідно вносити за придбання нафти й газу передоплату».

Важливими є і сімейні справи, зокрема, рішення про скасування дозволу одного з батьків для виїзду дитини за кордон, та визначення місця проживання з огляду на інтереси дитини.

Якщо судді першої інстанції не хочуть керуватися рішенням Верховного Суду,  права у це втручатись ВС не має.

Перезавантаження судової системи та створення нового Верховного Суду у 2016 році почалося через суспільний запит на справедливість і законність. Після перезапуску рівень довіри людей зріс. «Агентство США з міжнародного розвитку у грудні 2018 року провело дослідження про довіру до Верховного Суду і судової системи. Якщо у 2014 році цей показник становив 5%, то на момент опитування - від 16 до 20%». Серед людей, які відвідували суд – довіра 75%.

Раніше у команді президента Зеленського заявили про провал судової реформи та  створили Комісію з правової реформи. До її складу потрапили бізнес-партнери Богдана, люди Порошенка та фігуранти скандалів.