Зворотній бік медалі: інший кут зору на інфляцію та прогноз
У серпні 2021 року, як і прогнозувалось, мала місце дефляція, що є прямим свідченням переважання внутрішнього сезонного чинника над ціновим тиском ззовні.
Про це повідомляє Мінекономіки. Збереження переважання сезонних проявів є свідченням «здорового» інфляційного фону, йдеться у повідомленні.
Інфляційна динаміка та прогноз
Фактично, наразі, вже варто констатувати певний злам тенденцій у ціноутворенні на внутрішньому ринку, та, вірогідно, наявність ознак так званої «інфляційної втоми», коли динаміка більшості цін, можливо тимчасово, але вичерпала потенціал зростання. Але, навіть на такому фоні, поточний тренд світових цін на енергоносії унеможливлює суттєве загасання інфляційної динаміки до кінця поточного року й на початку наступного, йдеться у повідомленні відомства.
Рисунок 1 - Зміни споживчих цін за розділами товарів та послуг, % у річному обчисленні
Джерело: ДССУ.
Відтак, очікується, що рівень інфляційної активності у цьому році буде вищим за торішній, внаслідок, як, переважно, дії чинника зовнішніх цін, у т.ч. і на енергоносії, високої витратної складової (через динаміку цін виробників), так і чинника реалізації відкладеного попиту.
Але така динаміка не може розглядатися як будь-яка загроза для економіки в цілому та для прискорення, власне, споживчої інфляції в подальшій перспективі. Тобто інфляцію 2021 року варто розглядати як цілком обумовлену «плату» за «оздоровлення» економіки на тлі значних втрат низки галузей упродовж карантину.
Рисунок 2 - Зміни споживчих цін, %
Джерело: Мінекономіки.
Як бачимо з даних рисунку (рис. 2), у серпні, вперше впродовж року, зафіксована дефляція на споживчому ринку – ціни знизилися на 0,2% (у попередньому місяці зросли на 0,1%), у річному обчисленні темп зростання цін, як і в липні, залишився на рівні 10,2%.
Водночас такий цьогорічний ціновий темп (з початку року – 6,2%) значно перевищує торішній показник (1,2% відповідно).
Рисунок 3 - Базова і небазова інфляція, % у річному обчисленні
Джерело: Мінекономіки, ДССУ.
Варто зазначити, востаннє дефляція на споживчому ринку спостерігалась у серпні 2020 року на рівні 0,2%, а річна інфляція тоді становила 2,5%.
Фактори дефляції
До дефляції призвело посилення чинника сезонності насамперед на продовольчому ринку, йдеться в повідомленні Мінекономіки.
Так, завдяки насиченості ринку сільськогосподарською продукцією, з огляду на подальше збільшення пропозиції нового врожаю, відбулося здешевлення харчових продуктів (на 0,8%, внесок до формування загального рівня споживчої інфляції становив «мінус» 0,3 в.п.). Найвагоміший внесок у посилення такого дефляційного тренду було забезпечено суттєвішим здешевленням овочів (на 18,3%, внесок – «мінус» 0,7 в.п.) та фруктів (на 5%, внесок – «мінус» 0,1 в.п.).
Найбільше зниження цін
Згідно з повідомленням Держстату, у серпні 2021 року найбільше зниження цін відбулося на: перець, солодкий (на 43,7%), моркву (на 42,3%), буряк (на 39,1%), помідори (на 35%), баклажани (на 34,5%), картоплю (на 26,7%) та виноград (на 21,3%).
Крім того, під впливом позитивних оцінок обсягів виробництва аграрної продукції у поточному році й далі знижувалися ціни на олію соняшникову (на 1%, внесок – «мінус» 0,01 в.п.), крупи, зокрема на пшоно (на 2,9%, внесок – «мінус» 0,001 в.п.), крупи ячні (на 1,9%, внесок – «мінус» 0,001 в.п.), а також у наступних виробничих ланцюжках, зокрема на макаронні вироби (на 0,4%, внесок – «мінус» 0,004 в.п.).
Здорожчання продуктів
Водночас відбулося подорожчання деяких продуктів, зокрема: яєць (на 18%, внесок – 0,2 в.п.), що пов’язано зі скороченням їх виробництва та, відповідно, збільшенням середніх цін виробників.
Слід зауважити, упродовж січня-серпня 2021 року, за даними Держстату, скорочення виробництва яєць становило 14,5% (за цей же період торік – лише «мінус» 0,9%).
Станом на 03.09.2021, за даними Мінагрополітики, середні ціни виробників на яйця впродовж місяця зросли на 23%, цукру (на 3,6%, внесок – 0,03 в.п.) через прискорення цінової динаміки на світовому ринку на деякі товари.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у серпні 2021 року середнє значення Індексу цін на цукор збільшилося на 9,6% у порівнянні з липнем (після п’яти місяців безперервного зростання ціни на цукор досягли найвищого рівня з лютого 2017 року).
Тиск на споживчі ціни підтримується й постійним підвищенням цін виробників (упродовж січня-серпня 2021 року зросли на 33,7%, зокрема в харчовій – на 12,9%), що посилює роль витратної складової при формуванні більшості цін на різні групи товарів та послуг.
Також чинник високих зовнішніх цін на енергоносії віддзеркалився й в динаміці внутрішніх цін на природний газ для потреб населення (зросли на 2,1%, внесок – 0,04 в.п.) на тлі збереження високого цінового тиску з боку європейського ринку природного газу.
У серпні продовжилося підвищення вартості газу за місячними тарифами газопостачальними компаніями – на відміну від липня, коли максимум досяг 15,5 грн/куб. метр з ПДВ, у серпні максимум встановлено на рівні 16,99 грн/куб. метр з ПДВ. Проте, попри підвищення тарифів на природний газ, зростання вартості комунальних послуг у серпні, як і в липні, на 0,6% (внесок – 0,05 в.п.) поки не мало вагомого тиску на формування цін загалом.
Водночас попри уповільнення темпів подорожчання автомобільних бензинів (внутрішні ціни підвищилися лише на 0,5%) на тлі послаблення тиску з боку цін на нафту на світовому ринку, подорожчання скрапленого газу для автомобілів (на 9%), яке знаходиться в руслі загального подорожчання газу у світі, у підсумку визначило новий ціновий рівень на ринку пального та зростання вартості транспортних послуг (на 1,9%).
У підсумку відповідні чинники частково компенсували дефляційний вектор продовольчого ринку. Як наслідок, за розрахунками Мінекономіки зниження небазової компоненти інфляції склало 0,5% за місяць (у порівнянні зі зростанням на 0,4% у липні), внесок до загальної споживчої інфляції – «мінус» 0,2 в.п., (з початку року – зростання на 9,2%; у річному обчисленні дещо прискорилося до 14,6% з 14,5% у попередньому місяці).
Сезонність у формуванні цін на одяг і взуття зумовила здешевлення цієї товарної групи (на 3%, внесок – «мінус» 0,2 в.п.). Проте в цілому такий дефляційний вплив нівельовано реалізацією ефекту відкладеного попиту, що позначився як на зростанні вартості послуг загалом, так і на деяких товарних позиціях.
Монетарні чинники
Вплив з боку монетарних чинників фактично не відчувався – базова інфляція за місяць не змінилася («мінус» 0,1 % у липні), з початку року – 4,2%, у річному обчисленні уповільнилася до 7,2% (7,3% у попередньому місяці). Тривала відносно стабільна динаміка обмінного курсу гривні (упродовж серпня гривня до долара США в середньомісячному значенні зміцнилася на 1,6%, з початку поточного року – на 4,9%) тимчасово практично виключила цей фактор впливу на інфляцію. З метою стримування споживчої інфляції Нацбанком і далі реалізовувалася більш жорстка ніж торік монетарна політика, що виражалося у: підвищенні з 23.07.2021 облікової ставки Нацбанком до 8% річних (з 10.09.2021 – до 8,5%); помірних темпах зростання грошової пропозиції – грошова маса з початку року зросла лише на 2,9% (на 16,4% упродовж січня-серпня 2020 року).
Послуги
У серпні 2021 року вартість послуг на споживчому ринку за розрахунками Мінекономіки зросла до 9,7% у річному обчисленні (на 9,3% у попередньому місяці), харчові продукти з високим ступенем промислової обробки подорожчали на 12,1% у річному обчисленні (на 11,7% відповідно).
Серед інфляційних чинників також залишається збереження суттєвих обсягів надходжень приватних грошових переказів в Україну на тлі міграційного спрямування вітчизняної робочої сили, а це 7,3 млрд дол. США за січень-липень 2021 року (на 11,1% більше ніж за аналогічний період 2020 року). Варто зазначити, що намагання стримувати інфляцію, рівень якої сформований, переважно, динамікою світових цін, шляхом використання традиційно вузького інструментарію, що застосовується в режимі таргетування інфляції, а саме, облікової ставки, наразі є малоефективним. Це яскраво підтверджується, зокрема й особливостями споживчої інфляції в серпні – щойно світові ціни на харчові продукти отримали від’ємну динаміку впродовж двох місяців (червня-липня ц.р.), то з лагом у місяць у динаміці цін на споживчому ринку вже домінував дефляційний чинник сезонності.
Натомість навпаки, рекордно стрімке зростання цін на енергоносії, продовжує тиснути як на ціни виробників, так і через них на споживчий ринок. При цьому, також, варто наголосити, що наразі поточна динаміка цін цілком відповідає прогнозованому загальному цьогорічному тренду щодо порівняно вищих, ніж у попередньому році, темпів інфляції. І, навіть з урахуванням неочікуваного високого рівня зростання світових цін на енергоносії, варто припустити, що за відсутності нових викликів для економіки рівень інфляції з великою ймовірністю буде близьким до 10%, що фактично не несе в собі ознак деструктивного з боку інфляції впливу на економічний розвиток.