$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +18° Варшава +7° Вашингтон

Опитування показало життєві настрої «покоління Незалежності»

Олег Бесараб 19 Серпня 2021 15:37
Опитування показало життєві настрої «покоління Незалежності»

Народжене 30 років тому покоління людей за своїми поглядами, ідеями, цінностями та мріям помітно відрізняється від інших демографічних груп.

Про це свідчить масштабне опитування соціологічної групи «Рейтинг», яка провела дослідження з загальної вибіркою в 20 000 респондентів, метою якого було вивчити особливості мислення і способу життя нового покоління українців, їх ціннісного світу, мотивацій, оцінки самих себе і України.

Так, проголошення незалежності України сьогодні в цілому підтримали б 80% опитаних. Не підтримали б - всього 15%, не змогли відповісти - 5%. Найвищий рівень підтримки незалежності України серед покоління, яке народилося після 1991 року (87%). Також більше тих, хто підтримав би незалежність, серед жителів західних і центральних регіонів і багатших. Незважаючи на розбіжності, не менше двох третин в кожній з демографічних груп підтримали б сьогодні проголошення Незалежності України.

Громадянами України ідентифікують себе 75% опитаних (11% не відчувають себе такими), зате європейцями - 26%, «радянською людиною» - 21%. Серед представників Покоління Незалежності ідентифікують себе як громадяни України 86%, як європейці - 40%. Старші менше вважають себе європейцями, але частіше за інших ідентифікують себе як «радянську людину». У регіональному розрізі західні області більш відчувають себе європейцями, ніж радянськими людьми, так само як Київ. Східні - навпаки, більше ідентифікують себе з вихідцями з СРСР, ніж з Європи. Люди, які частіше подорожують усередині держави, більше відчувають себе громадянами України.

Власне положення українці оцінюють на середньому рівні, а країну - трохи нижче середнього. Оцінюючи власне соціальне становище за шкалою, де перше місце означає низьке положення, а сьоме - вища, 22% опитаних поставили себе на дві нижчі щаблі, 66% - на середні (з третьої по п'яту), і тільки 9% на найвищі - шосту і сьому. Власні перспективи через 10 років найгірше оцінили лише 18%, середньо - 31%. Зате на вищі щаблі себе віднесли 32% опитаних.

Положення сьогоднішньої України оцінили наступним чином: 36% поставили на останні дві сходинки, 55% - на середні (з третьої по п'яту, при цьому на третю - 27%). І тільки 4% - на високі шосту і сьому. На відміну від оцінки сучасної України, оцінка майбутнього країни більш оптимістична: 44% сподіваються, що Україна буде на найвищих щаблях, 34% - на середніх (при цьому більше половини з них на п'яту), і тільки 18% - мало вірять в майбутнє країни . Чим молодші респонденти, тим вище оцінки власного соціального становища і положення України. Також краще оцінюють своє соціальне становище чоловіки, зате жінки краще оцінюють стан країни в майбутньому. Найвищу самооцінку і оцінку країни мають виборці Зеленського. Особливо це стосується бачення України в майбутньому, яке у них навіть більш позитивне, ніж бачення власного становища через 10 років. Досить високі оцінки себе і України мають ще прихильники Порошенко і Гройсмана. А найбільш песимістично і до себе, і по відношенню до держави налаштовані електорат Бойко і Мураєва. Також краще себе і Україну оцінюють західні і центральні регіони, тоді як східні і південні мають низьку оцінку зараз, і від майбутнього чекають менше позитивного, як для себе, так і для країни.

Основні дві емоції, які відчувають, думаючи про Україну - печаль (37%) і гордість (34%). Зацікавленість відчувають 20%, радість і сором - по 18%, страх - 16%, байдужість і гнів - тільки по 5%. Щодо себе, 37% опитаних відчувають зацікавленість, 34% - радість, 22-24% - печаль і гордість, 14% - страх, 6% - сором, 3-4% - гнів і байдужість. Майже половина молоді відчуває гордість і зацікавленість думаючи про країну, третина - радість. Вони більш позитивні в ставленні як до себе, так і до країни, ніж старші. По регіонах: від гордості на Заході емоційний фон поступово рухається в бік негативного спектра - до печалі на Сході. Найбільше відчувають гордість за країну виборці Зеленського і Порошенко. Представники цих двох груп значно менше відчувають сором за себе і за країну. Їх уявлення і про себе, і про країну набагато оптимістичніше, ніж у виборців інших кандидатів. Зате тих, хто негативно сприймає і себе, і країну, багато серед виборців Бойко і особливо Мураєва. У цих групах переважають безрадісні емоції, вони майже не відчувають гордості до себе, а по відношенню до країни - переважно печаль, або навіть сором.

У ціннісному спектрі українців домінують універсалізм, доброта, конформізм і безпеку. Найнижчі показники мають багатство і стимуляція. Самостійність, гедонізм і досягнення містяться на середньому рівні. У віковому розподілі молодша група найбільш зміщена в бік гедонізму, самостійності і стимуляції. Молодь і люди середнього віку також поділяють думку визнання досягнень. Зате старші більше тяжіють до традиційності, серед них також найменша цінність багатства. Особливо виділяється група 16-24 років, які найбільш відкриті для змін і прагнуть до самоствердження. Вони єдині, хто більше відкриті до змін, ніж консерватизму. Жінки у всіх вікових групах більше, ніж чоловіки тяжіють до самовизначення (доброта і універсалізм). Аналіз за доходами показав, що цінність багатства для бідних майже не має значення.

В електоральних симпатіях вимальовуються три умовні групи виборців - умовно позитивні і відкриті для змін (виборці Зеленського, Порошенко) усереднені по емоційному відношенню до країни і цінностями консерватизму (виборці Тимошенко, Ляшко, Гройсмана, Смешко) і вкрай консерватори (виборці Мураєва і Бойко).

Відносна більшість опитаних (57%) відзначили, що в цілому задоволені своїм життям, 21% - не задоволені, 23% дали посередню оцінку. Чим молодше вік і чим вище доходи, тим краще показник задоволеності життям. Цікаво, що серед молоді 16-24 років навіть в бідних майнових групах рівень задоволеності життям є відносно високим.

Мотивації ділять суспільство майже навпіл: половина (49%) хочуть жити не гірше за інших, трохи менше половини - хочуть жити краще за інших і досягати успіху (45%). Мотиваційний принцип «жити краще за інших» відносно частіше спостерігається у Покоління Незалежності і середній віковій групі. Зате у старших (51+) переважає зворотний принцип: «жити, не гірше за інших». Прагнуть до кращого життя найчастіше жителі Києва, більш заможні опитані і жінки. При цьому серед останніх надвисокий рівень мотивації за принципом «жити краще за інших» спостерігається в молодшій віковій групі (16-24 років).

У разі різкого скорочення доходів 60% опитаних швидше будуть шукати додаткові джерела доходу, а 36% - скорочувати свої витрати. Чим молодше, більш забезпечені, а також чим вище цінність багатства, тим більше респонденти готові до пошуку додаткових джерел доходу. Покоління Незалежності (особливо 16-24 років) прагнуть скористатися наявними можливостями, з них понад 80% не готові скорочувати свої доходи, а при необхідності шукати додаткові джерела.

61% опитаних сказали, що можуть впливати на свої доходи, зате 38% вважають, що це не залежить від них. Молодші, більш забезпечені, а також задоволені життям і вмотивованість на успіх краще оцінюють свій вплив на доходи.
41% відчувають, що їх кращі роки ще попереду, 24% переживають їх зараз, а 31% сказали, що їх найкращий час вже позаду. В цілому тільки третину у віці 25-50 стверджують, що переживають зараз кращі роки. Більше з оптимізмом дивляться в майбутнє молодь і представники середнього віку, більш забезпечені. Серед найстаріших більше 70% вважають, що їх кращі роки вже позаду.

При виборі бажаної роботи найважливішими критеріями є заробітна плата (75%), вже потім соціальні гарантії (31%), взаємини в колективі (26%), графік роботи (22%). Найменш важливі кар'єра (14%) і престижність, соціальний статус (10%). Покоління Незалежності єдине з усіх вікових груп, кому цікава кар'єра. Графік роботи важливий молодшим до 40 років, домогосподаркам, безробітним і студентам. Людям у віці 40-60 років графік і кар'єра вже не так важливі. Пенсіонерам важливі тільки зарплата і соціальні гарантії. Тільки зарплата важлива також для фізичних робочих. А ось офісним працівникам важливо, яка атмосфера буде в офісі. Зі зростанням доходів зростає вимогливість до роботодавця: забезпеченим важливі майже всі пункти від гарантій до кар'єрного росту, тоді як бідним - тільки зарплата, щоб задовольнити базові потреби.

Як показує аналіз цінностей, українці охоче декларують важливість універсалізму і доброти, проте вони не дуже проявили терпимості в блоці дослідження толерантності. 47% негативно ставляться до ЛГБТ спільноти, 42% - до чайлдфрі (люди, які вирішили не мати дітей), близько половини відносяться до них нейтрально, 7-8% - позитивно. Ставлення до людей, які не вірять в Бога більш толерантне: тільки 28% їх не сприймають, а 63% взагалі ставляться нейтрально, 8% - позитивно.

Молоді жінки 16-24 років створили окремий тренд за рівнем вищої толерантності - з них третина ставиться позитивно до ЛГБТ і чайлдфрі, при тому що в серед юнаків цього ж віку таких втричі менше.

В целом Поколение Независимости оказалось самым толерантным, особенно 16-24 летние. Ко всем трем категориям их отношения скорее нейтральное (60-70%), еще около 20% относятся к этим категориям положительно, до 20% - отрицательно. В то же время, уровень толерантности с возрастом снижается и достигает самого низкого уровня в самом старшем возрасте (61+), и среди них к людям, которые не хотят иметь детей, преобладает негативное отношение (66%), так же как и к ЛГБТ (65%).

Среди регионов наиболее толерантный Киев. А вот Восток и Запад похожи в своем консерватизме, разница лишь в том, что религиозный Запад менее толерантен к неверующим, а Донбасс - ЛГБТ-сообществу. Больше всего не воспринимают прозападные ценности избиратели Бойко и Мураева. В то же время, избиратели Зеленского вместе с избирателями Порошенко относительно толерантны ко всем категориям (среди них преобладает нейтральное отношение).

В общем 60% населения верят в существование Бога и не сомневаются в нем. Еще 17% верят в Бога, но сомневаются в нем, а в высшие силы верят 14%. Атеистов лишь 7%. Вера в Бога увеличивается с возрастом и после 50 лет имеет самые высокие показатели (более 60%). Показатели религиозности высокие на Галичине и Западе в целом. А вот в Киеве и среди молодых (16-24) - верующих меньше половины. Среди тех, кто верит в существование Бога и не сомневаются в нем 40% негативно относятся к атеистам. Также они менее толерантны к ЛГБТ - 55% относятся отрицательно, к чайлдфри - 49%.

51% опрошенных поддерживают идею восстановления смертной казни в Украине, 45% - против этого. Больше всего поддерживают это старшие, бедные, с низким уровнем образования, мужчины, а также те, кто испытывает негативные эмоции к себе (стыд, гнев, печаль, безразличие и страх).

Президентский рейтинг возглавляет В.Зеленский, за которого проголосовали бы в случае проведения выборов в ближайшее время 27,2% (среди голосующих и определенных). На второй позиций П.Порошенко - 14,9%, далее - Ю.Бойко с результатом 10,5%, Ю.Тимошенко - 9,7%, И.Смешко - 6,6%, Е. Мураев - 5,6%, В.Гройсман - 5,1%, другие - не более 4%.
Зеленский лидирует в 17 областях. В Киеве, Тернопольской и Ивано-Франковской областях он разделяет первенство с П.Порошенко, в Харьковской - с Ю.Бойко. Только во Львовской на первое место выходит П.Порошенко, Винницкой - В.Гройсман, Донецкой и Луганской - Ю.Бойко.

Среди Поколения Независимости каждый второй из голосующих и определенных выбирает В.Зеленского. Среди них его результат более чем в 4 раза выше, чем у П.Порошенко. Высокий рейтинг в В.Зеленского среди самых младших, которые еще не голосуют (16-17 лет): более 50% выбирают его в целом и почти 70% из тех, кто бы голосовал и определился.

Тим часом, українці назвали найбільш бажаний тип держустрою для країни.

Нагадаємо, раніше опитування Центру «Соціальний моніторинг» показало очікування українців від зустрічі Володимира Зеленського і Владіміра Путіна.

Водночас, політикам не довіряють понад 70% громадян країни.

А опитування КМІС та Левада-Центру показало, скільки в Україні прихильників Йосипа Сталіна.