У НБУ повідомили рішення щодо збереження облікової ставки на колишньому рівні. Глава Нацбанку Кирило Шевченко розповів, її збережуть на рівні 6,0%, встановленому з 22 січня 2020 року.
Окрім сталості величини основного інструменту монетарної політики, на брифінгу Глава Національного банку наголосив, що НБУ залишається відданим своєму зобов’язанню щодо досягнення цілі з інфляції. З огляду на те, що споживча інфляція за підсумками 2021 року становитиме 7%, подальша монетарна політика спрямовуватиметься на забезпечення належного балансу між реакцією на інфляційні ризики та підтримкою відновлення економіки.
Інфляційна ціль НБУ: торік досягнуто центральної точки цільового діапазону
Торік упродовж всього року інфляція переважно перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п.
Стримуючими факторами зростання цін було падіння світових цін на енергоносії, а також падіння попиту на непершочергові товари й послуги. Водночас наприкінці 2020 року інфляція очікувано прискорилася до 5% і досягла центральної точки цільового діапазону.
Зростання цін прискорено динамічним відновленням світової економіки, зростанням внутрішнього споживчого попиту, а також подальшим зростанням цін на енергоносії та подорожчання окремих харчових продуктів. Як наслідок, в грудні 2020 року інфляція повернулася в цільовий діапазон.
Прогноз інфляційних тенденцій
У першому півріччі 2021 року інфляція прискориться. НБУ переглянув свій прогноз зростання інфляції у 2021 році в бік зростання з 6,5% до 7%. Повернення інфляції в цільовий діапазон 5% ± 1 в. п. в НБУ очікують лише через рік — у першому півріччі 2022 року.
Рисунок 1 - ІСЦ, річна зміна, %
Джерело: НБУ.
У першому півріччі прискорення інфляції зумовить жвавий споживчий попит, подорожчання енергоносіїв та гірші показники зборів врожаю с/г культур минулого року. Водночас зростатимуть виробничі витрати бізнесу, зокрема на оплату праці. Також темпи зростання адміністративно-регульованих цін залишатимуться високими через підвищення акцизів на тютюнові вироби та зростання цін на електроенергію.
Згодом дія проінфляційних чинників слабшатиме, що розверне інфляційну динаміку, зазначають в Нацбанку.
В НБУ сподіваються, що нарощення пропозиції с/г продукції нового врожаю сповільнить продовольчу інфляцію, а наприкінці 2021 року вичерпається ефект низької бази порівняння для окремих товарів.
Грошово-кредитна політика НБУ також буде спрямована на послаблення фундаментального тиску на ціни з боку стійкого споживчого попиту та на покращення інфляційних очікувань. Як наслідок, очікується, що показник базової інфляції на кінець поточного року становитиме 5,9%, а загальна інфляція знову повернеться в цільовий діапазон у першій половині 2022 року. Протягом 2022–2023 років інфляція перебуватиме близько середньострокової цілі в 5%.
Падіння економіки: фактори та прогноз зростання
За оцінками НБУ, темп зниження реального ВВП у 2020 році становив 4,4%, що є меншим, ніж очікувалося в попередньому прогнозі (6%).
Економіка України досить швидко відновлювалася в другому півріччі. Після проходження жорсткої фази карантину падіння ВВП сповільнилося до 3,5% р/р в III кварталі, цей тренд зберігся і в IV кварталі 2020 року.
Швидке відновлення економіки зумовлене передусім зростанням внутрішнього споживання, зазначають в НБУ. Зростання доходів домогосподарств та видатків бюджету підтримує споживання на високому рівні.
Нагадаємо, роздрібна торгівля в IV кварталі 2020 року продовжувала стрімко зростати. Збільшення поточних витрат бюджету на інфраструктуру, насамперед на дорожні ремонти, а також охорону здоров’я поліпшило динаміку ВВП. Натомість інвестиційна активність бізнесу залишалася низькою.
У 2021 році НБУ прогнозує відновлення економіки – ВВП України зросте на 4,2% та й продовжить зростати стрімкими темпами – близько 4% у 2022–2023 роках. Ключовим драйвером зростання залишатиметься стійкий внутрішній попит, зумовлений подальшим збільшенням реальних доходів громадян. На відновленні інвестиційної активності позначатиметься зменшення невизначеності щодо пандемії.
Платіжний баланс
Профіцит поточного рахунку у 2020 році, згідно з прогнозом НБУ, сягне одного з найбільших рівнів в історії України – 4,8% ВВП.
Поточний рахунок платіжного балансу після значного профіциту торік знову повернеться до дефіциту у 2021–2023 роках.
Хоча ціни та зовнішній попит на основні товари українського експорту залишатимуться досить високими, зростання цін на енергоносії зумовить погіршення умов торгівлі. Зростання споживчого імпорту з огляду на очікуване збільшення доходів громадян буде стійким і надалі.
Відновлення економіки також супроводжуватиметься поступовим нарощенням інвестиційного імпорту.
Співпраця з Міжнародним валютним фондом
Основним припущенням базового прогнозу є продовження співпраці з МВФ. У 2021 році очікується надходження коштів від МВФ у межах узгодженої програми stand-by, а також офіційного фінансування від Євросоюзу, Світового банку та інших міжнародних партнерів.
Отримані транші від МВФ та інших МФО дадуть змогу профінансувати значну частину бюджетних потреб у 2021 році.
Співпраця з МВФ й надалі також є важливим сигналом й для іноземних інвесторів, що є запорукою спрощення доступу й здешевлення планових залучень уряду на зовнішніх ринках. Завдяки фінансуванню від МВФ та інших партнерів Україна, попри значні обсяги погашень зовнішніх зобов’язань, буде здатна підтримувати міжнародні резерви на рівні близько $30 млрд.
Основні ризики для прогнозу
Ключовими ризиками для цього прогнозу є посилення карантинних заходів як в Україні, так і у світі, а також значний приплив іноземного капіталу.
Обнадійливі перспективи вакцинації у світі зменшують ризик повторення локдаунів. Проте, з огляду на тривалість процесу вакцинації, а також появу повідомлень про мутацію коронавірусу, зберігається ймовірність локальних форм карантину, які здатні обумовити негативні наслідки для економічної активності. Водночас надм’які монетарні умови у світі та оптимізм щодо вакцинації вже пожвавили інтерес іноземних інвесторів до ринків, що розвиваються, в тому числі й до України.
Варто зазначити, суттєвий приплив капіталу може послаблювати інфляційний тиск через канал валютного курсу, зазначають в НБУ.
Актуальними залишаються також інші ризики, зокрема ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах; посилення інфляційного тиску з боку країн-торговельних партнерів; збільшення волатильності світових цін на харчові продукти з огляду на глобальні зміни клімату та посилення протекціонізму у світі.
Оцінюючи наявний баланс ризиків, а також здебільшого тимчасовий характер проінфляційних чинників та слабку інвестиційну активність й пригнічені настрої бізнесу на тлі посилення карантину, Правління Національного банку зберегло облікову ставку незмінною в січні 2021 року – на рівні 6%.
Рисунок 2 - Облікова ставка НБУ, %
Джерело: НБУ.
В підсумку варто зазначити, надалі Національний банк не відхиляє можливості підвищення облікової ставки для приведення інфляції до цілі.
Відтак зважаючи на погіршення інфляційних очікувань наприкінці 2020 року, а також посилення фундаментального тиску на ціни з боку споживчого попиту, за умов, якщо вплив цих факторів посилюватиметься та не буде компенсований іншими факторами, ставка НБУ може бути переглянута в бік збільшення. Це дасть змогу стримати прискорення інфляції у 2021 році та повернути її до цілі в 5% у 2022 році, зазначають в НБУ.
