Скасування недоторканності народних депутатів відбувається у період концентрації всіх гілок влади в руках однієї політичної сили і президента, що підвищує загрозу авторитаризму.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповіла кандидат політичних наук Олеся Яхно-Бєлковська.
«По-перше, Венеціанська комісія висловлювалася на користь не повного скасування, а обмеження недоторканності депутатів. Однак її пропозиції при розробці законопроекту чомусь враховані не були. І по-друге, я просто не розумію навіщо було порушувати процедуру голосування. Одним з них було те, чи вважається позачергова сесія черговою, так само як перша сесія не вважається черговою. З цього питання є роз’яснення Конституційного суду і юристи з конституційного права вказують на це. Подивимось, яке це матиме продовження. Наразі саме через порушення процедури депутати однієї з фракцій мають намір оскаржувати закон у Конституційному суді»
кандидат політичних наукКрім того, експерт звернула увагу на той факт, що Верховна Рада скасувала недоторканність на фоні загрозливих тенденцій монополізації усієї системи влади в руках однієї її гілки.
«Зазвичай подібні масштабні рішення, які стосуються змін до Конституції, так чи інакше, відбувалися у паралельному режимі – і запит суспільства, і процеси всередині політичної системи. Однак те, що відбувається в політичній системі сьогодні, це явний «перекіс». Конфігурація влади, яка складається сьогодні, викликає побоювання навіть у традиційних прихильників зняття чи обмеження депутатської недоторканності. Після президентських і парламентських виборів, усі гілки влади – президент, прем’єр-міністр і Верховна Рада, – очолили представники однієї політичної сили. До того ж, останнім часом почала вимальовуватися інша загроза – концентрація повноважень в руках виключно президента. Тут починають формуватися «перекоси» і повне скасування депутатської недоторканності може скерувати розвиток політичної системи у невідомому напрямку»
Олеся Яхно-Бєлковська переконана, що існує ризик встановлення Офісом президента контролю над депутатами Верховної Ради, з одного боку, шляхом скасування недоторканності, а з іншого – встановлення контролю за силовими й антикорупційними структурами.
«Банкова намагається контролювати депутатський корпус навіть не через скасування недоторканності. Якщо між державними інституціями існує певна рівновага, позбавлення імунітету некритичне. Однак сьогодні спостерігається низка ініціатив, спрямованих на посилення і концентрацію влади безпосередньо в руках однієї фігури – президента України. Так, Володимир Зеленський заявив про бажання підпорядкувати собі Національну гвардію і подав до парламенту законопроект про право призначати керівників Держаного бюро розслідувань (ДБР) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). За чинним законодавством, кандидатури їхніх керівників і так вносить президент, але вони проходять обов’язковий відбірковий конкурс. Що ж пропонує у своєму законі Зеленський, достеменно невідомо. Якщо силові й антикорупційні структури будуть підпорядковані одній персоні, то скасування депутатської недоторканності дозволить оперативно застосовувати ці структури в політичному контексті»
Нагадаємо, 3 вересня Верховна Рада підтримала у другому читанні і в цілому законопроект про скасування недоторканності народних депутатів. Недоторканність буде скасована з 1 січня 2020 року.
У травні цього року народний депутат Леонід Ємець заявив, що скасувати недоторканість депутатів неможливо в принципі, оскільки процедура внесення змін до Конституції потребує голосування на двох сесіях одного скликання парламенту. Тобто лише те скликання парламенту, яке почало зміни до основного закону, має їх і завершити. Таким чином, новий парламент ІХ скликання повинен був ухвалити закон про скасування депутатської недоторканності на одній сесії, а потім затвердити його на наступній. Цього зроблено не було, а депутати ухвалили зміни до Конституції на одній позачерговій сесії, порушивши таким чином процедуру.
Тим часом фракція «Опозиційна платформа – За життя» має намір оскаржити закон у Конституційному суді України (КСУ). На думку депутатів, по-перше, парламент зобов’язаний був врахувати застереження КСУ щодо скасування недоторканності в специфічних політичних умовах України. По-друге, порушенням є те, що комітет з правової політики готував підсумковий висновок за проектом у міжсесійний період, 2 вересня. Парламентські комітети не можуть засідати у міжсесійний період, що суперечить нормам регламенту. І по-третє, невідомо чи можна було перереєстровувати законопроект п’ятого президента Петра Порошенка №7203, який розглядався парламентом попереднього скликання.
Після відкриття провадження, Конституційний суд матиме 6 місяців для винесення рішення, але він має право прострочити цей термін і розглядати документ стільки, скільки забажає.
