Скасування недоторканності народних депутатів відбувається у період концентрації всіх гілок влади в руках однієї політичної сили і президента, що підвищує загрозу авторитаризму. «По-перше, Венеціанська комісія висловлювалася на користь не повного скасування, а обмеження недоторканності депутатів. Однак її пропозиції при розробці законопроекту чомусь враховані не були. І по-друге, я просто не розумію навіщо було порушувати процедуру голосування. Одним з них було те, чи вважається позачергова сесія черговою, так само як перша сесія не вважається черговою. З цього питання є роз’яснення Конституційного суду і юристи з конституційного права вказують на це. Подивимось, яке це матиме продовження. Наразі саме через порушення процедури депутати однієї з фракцій мають намір оскаржувати закон у Конституційному суді» «Зазвичай подібні масштабні рішення, які стосуються змін до Конституції, так чи інакше, відбувалися у паралельному режимі – і запит суспільства, і процеси всередині політичної системи. Однак те, що відбувається в політичній системі сьогодні, це явний «перекіс». Конфігурація влади, яка складається сьогодні, викликає побоювання навіть у традиційних прихильників зняття чи обмеження депутатської недоторканності. Після президентських і парламентських виборів, усі гілки влади – президент, прем’єр-міністр і Верховна Рада, – очолили представники однієї політичної сили. До того ж, останнім часом почала вимальовуватися інша загроза – концентрація повноважень в руках виключно президента. Тут починають формуватися «перекоси» і повне скасування депутатської недоторканності може скерувати розвиток політичної системи у невідомому напрямку» «Банкова намагається контролювати депутатський корпус навіть не через скасування недоторканності. Якщо між державними інституціями існує певна рівновага, позбавлення імунітету некритичне. Однак сьогодні спостерігається низка ініціатив, спрямованих на посилення і концентрацію влади безпосередньо в руках однієї фігури – президента України. Так, Володимир Зеленський заявив про бажання підпорядкувати собі Національну гвардію і подав до парламенту законопроект про право призначати керівників Держаного бюро розслідувань (ДБР) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). За чинним законодавством, кандидатури їхніх керівників і так вносить президент, але вони проходять обов’язковий відбірковий конкурс. Що ж пропонує у своєму законі Зеленський, достеменно невідомо. Якщо силові й антикорупційні структури будуть підпорядковані одній персоні, то скасування депутатської недоторканності дозволить оперативно застосовувати ці структури в політичному контексті»
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповіла кандидат політичних наук Олеся Яхно-Бєлковська.
Експерт нагадала, що тема скасування недоторканності народних депутатів обговорюється стільки, скільки існує Верховна Рада і має суттєву підтримку суспільства. Однак ухвалення нинішнього законопроекту, за словами аналітика, відбулося з низкою порушень без яких можна було обійтися.
кандидат політичних наук
Крім того, експерт звернула увагу на той факт, що Верховна Рада скасувала недоторканність на фоні загрозливих тенденцій монополізації усієї системи влади в руках однієї її гілки.
Олеся Яхно-Бєлковська переконана, що існує ризик встановлення Офісом президента контролю над депутатами Верховної Ради, з одного боку, шляхом скасування недоторканності, а з іншого – встановлення контролю за силовими й антикорупційними структурами.
Нагадаємо, 3 вересня Верховна Рада підтримала у другому читанні і в цілому законопроект про скасування недоторканності народних депутатів. Недоторканність буде скасована з 1 січня 2020 року.
У травні цього року народний депутат Леонід Ємець заявив, що скасувати недоторканість депутатів неможливо в принципі, оскільки процедура внесення змін до Конституції потребує голосування на двох сесіях одного скликання парламенту. Тобто лише те скликання парламенту, яке почало зміни до основного закону, має їх і завершити. Таким чином, новий парламент ІХ скликання повинен був ухвалити закон про скасування депутатської недоторканності на одній сесії, а потім затвердити його на наступній. Цього зроблено не було, а депутати ухвалили зміни до Конституції на одній позачерговій сесії, порушивши таким чином процедуру.
Тим часом фракція «Опозиційна платформа – За життя» має намір оскаржити закон у Конституційному суді України (КСУ). На думку депутатів, по-перше, парламент зобов’язаний був врахувати застереження КСУ щодо скасування недоторканності в специфічних політичних умовах України. По-друге, порушенням є те, що комітет з правової політики готував підсумковий висновок за проектом у міжсесійний період, 2 вересня. Парламентські комітети не можуть засідати у міжсесійний період, що суперечить нормам регламенту. І по-третє, невідомо чи можна було перереєстровувати законопроект п’ятого президента Петра Порошенка №7203, який розглядався парламентом попереднього скликання.
Після відкриття провадження, Конституційний суд матиме 6 місяців для винесення рішення, але він має право прострочити цей термін і розглядати документ стільки, скільки забажає.
