Скасувавши статтю Кримінального кодексу за недостовірне декларування, Конституційний суд України (КСУ) перевищив свої повноваження. При розгляді будь-якої справи у суді, в кінцевому підсумку, чиновників можуть судити лише судді, а зовсім не органи по боротьбі з корупцією. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів керуючий партнер юридичної компанії «Тарасов і партнери», адвокат Андрій Тарасов.
На думку експерта, Конституційний суд своїм рішенням дещо перевищив повноваження, оскільки він оцінив статтю Кримінального кодексу 366-1 про недостовірне декларування з позиції відповідності або невідповідності суворості покарання. Аналітик підкреслив, що це компетенція не КСУ, а виключно Верховної Ради – саме парламент, як законодавчий орган, має право вирішувати, який злочин найбільше чи найменше соціально небезпечний.
«Як стаття працювала раніше – якщо якийсь чиновник не задекларував майно вартістю більше, ніж 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то наставала кримінальна відповідальність. Зараз же можна в принципі не декларувати своє майно, і максимальне покарання, яке світить чиновнику – це адміністративна відповідальність. Беручи до уваги той факт, що багато чиновників йдуть на пенсію не заповнюючи декларації, і навіть не будуть звільнені за вчинення корупційного адміністративного правопорушення, це робить обов’язковість відповідного декларування фікцією»
адвокатАндрій Тарасов назвав необґрунтованими аргументи судді-доповідача КСУ Ігоря Сліденко про те, що суддів мають перевіряти лише судді, і що перевірка декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) або Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) є спробою виконавчої влади контролювати судову владу.
«Насправді, НАЗК нікого не судило. Агентство перевіряло відповідність задекларованих відомостей фактичним майновим станів чиновників. І в разі, якщо у нього виникали якісь претензії, НАЗК або складало протокол і суд вже розглядав його обґрунтованість та ухвалював рішення, або зверталося до НАБУ, щоб воно відкрило кримінальне провадження і направило справу до суду. Знову ж таки, є підстави для притягнення до кримінальної відповідальності, чи ні, все одно вирішує суд. Тобто, в кінцевому підсумку, судити корупціонерів-чиновників можуть лише судді, а зовсім не органи по боротьбі з корупцією»
Юрист також зазначив, що Верховна Рада має переглянути норми, переформулювати їх, і найближчим часом повернути до Кримінального кодексу статтю про недостовірне декларування.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в електронну декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторинг способу життя.
У КСУ зазначили, що кримінальна відповідальність за неправдиву інформацію в деклараціях чиновників – занадто суворе покарання, що не відповідає злочину.
Конституційний суд також поскаржився президенту Зеленському на тривалий тиск з боку антикорупційних органів.
Через таке рішення КСУ, НАБУ буде вимушене закрити 110 кримінальних проваджень про приховування чиновниками своїх доходів.
Президент Володимир Зеленський пообіцяв скористатися своєю законодавчою ініціативою та відновити ефективну роботу системи електронного декларування.
У Європейському союзі стурбовані рішеннями Конституційного суду щодо діяльності антикорупційних органів і вважають їх підставою для скасування безвізового режиму.
Посли країн «Великої сімки» назвали останні рішення КСУ поверненням у минуле і спробою скасувати антикорупційну реформу в Україні.
