Відповідальність за порушення українського закону про мову потрібно скасувати: головне з інтерв'ю віце-президента Венеціанської комісії

Відповідальність за порушення українського закону про мову потрібно скасувати: головне з інтерв'ю віце-президента Венеціанської комісії

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Віце-президент Венеціанської комісії Вероніка Білкова роз’яснила суть зауважень до закону «Про  забезпечення функціонування української мови, як державної» та наполягає на скасуванні санкцій за порушення його положень або їх застосування лише до серйозних проступків.

В інтерв’ю «DW» експерт назвала головні недоліки мовного закону та розповіла, як їх усунути. Усе інтерв’ю за хвилину.

В українському Законі про державну мову не витримано рівновагу між намірами просувати українську мову та обов’язком захищати інші мови жителів країни. «Українська влада вжила позитивних заходів для просування української мови як державної, і це цілком законно». Однак у сфері захисту прав нацменшин заходи є ретрографічними і звужують уже існуючі права національних меншин.

Частину мовного закону про санкції  слід повністю переглянути.  «Санкції повинні бути вилучені із закону або обмежені на випадки лише особливо серйозних порушень». Питання викликають заходи щодо ст.6, що кожен громадянин зобов’язаний володіти державною мовою та за навмисне спотворення мови.  Диспропорційність санкцій ступеню важкості порушень розходиться із європейськими стандартами.

Віце-президент Венеціанської комісії не знає, чи є у мовних законах країн ЄС норми про відповідальність за порушення. «Ми не знаємо, чи мають інші країни такий широкий спектр санкцій за такий широкий спектр порушень».

Комісія зауважила домінування російської мови у ході підготовки висновку. «Ми добре розуміємо, що українська мова пригнічувалася протягом тривалого часу», однак потрібен баланс між просуванням держмови та використанням інших мов, у тому числі російської.

Разом із законом про державну мову слід було ухвалити закон про національні меншини, який би доповнив мовний та уточнив його норми. «Оскільки закон про нацменшини не ухвалено, то інтерпретувати деякі положення мовного закону дуже складно». Окрім того, мовний закон регулює приватну сферу та є дуже деталізованим.

Поділ мов на три різні категорії не є послідовним та не дає розуміння про підставу такої диференціації (мови корінних народів, мови нацменшин-офіційні у  ЄС, мови нацменшин-неофіційні у ЄС). «Деяким категоріям даються преференції, іншим – ні. Це дуже бентежить і не дає зрозуміти, що насправді криється у законі. Сам український закон про мову трохи важко піддається розумінню».

Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови, як державної». Його підтримали 278 народних депутатів. У першому читанні законопроект був ухвалений 4 жовтня 2018 року.

25 жовтня 2019 року в Україну прибули експерти Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) з метою вивчення аспектів впровадження Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». У грудні Венеціанська комісія назвала вади та недоліки українського мовного закону.

Автор: UA.NEWS
загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!