$ 39.52 € 42.36 zł 9.81
+15° Київ +15° Варшава +22° Вашингтон

Венеціанська комісія назвала вади українського мовного закону

Олег Бесараб 06 Грудня 2019 19:48
Венеціанська комісія назвала вади українського мовного закону

Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, завершила експертизу українського мовного закону та назвала недоліки, які рекомендує усунути.

Як передає Європейська правда, у висновках комісії йдеться, що закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин. Тому є ряд моментів, які Україна має втілити, «щоб уникнути міжетнічної напруженості через мовне питання». Зокрема, ВК рекомендує переглянути норми, які запроваджують відмінність у правах трьох груп мов, відмінних від української – мов корінних народів, офіційних мов ЄС та інших мов. Також комісія рекомендує прибрати норми, які встановлюють відповідальність за порушення даного закону – приміром, щодо «викривлення державної мови у офіційних документах», та розшири використання мов меншин у окремих держаних функціях – наприклад, у роботі екстрених служб.

Із іншого боку, ВК схвалила закон у плані надання переваги українській мові перед російською та наголосила, що українська держава має підстави для рішень у цьому напрямку.

Венеціанська комісія

З огляду на особливу роль в Україні російської мови (яка є найбільш вживаною мовою меншин, а також головною мовою для спілкування для багатьох представників меншин, відмінних від російської), а також з огляду на утиски української мови у минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє потребу у заходах із підтримки української як державної мови


Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови, як державної». Його підтримали 278 народних депутатів. У першому читанні законопроект був ухвалений 4 жовтня 2018 року.

Відразу ж після голосування, депутати фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський та Олександр Вілкул, подали проекти постанов про скасування результатів голосування. Втім, на пленарному засіданні 14 травня, депутати не підтримали ці постанови і спікер Андрій Парубій підписав «мовний закон».

15 травня документ підписав президент Петро Порошенко, а 16 травня він був опублікований у парламентському виданні «Голос України».

Раніше президент Петро Порошенко заявив, що дякує російськомовнм громадянам за те, що з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови і пообіцяв поважати права людей, які говорять російською чи іншими мовами. Водночас переможець виборів президента Володимир Зеленський зазначив, що після вступу на посаду проаналізує закон про українську мову на предмет дотримання усіх прав громадян.

18 травня делегація Російської Федерації в ООН звернулася до голови Ради безпеки з проханням скликати засідання у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України «мовного закону». Рішення про дату і час проведення засідання повинен схвалити голова.

21 травня більшість членів Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй проголосували проти відкриття на вимогу Росії засідання для обговорення прийнятого в Україні закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Так члени Радбезу ООН скасували засідання. Однак пізніше стало відомо, що РФ повторно скликає Раду безпеки ООН через українську мову.

Тим часом Конституційний суд України отримав подання 51 народного депутата з проханням оцінити закон про українську мову на предмет конституційності.