Роки стрімкого зростання обсягів доходів поліпшили очікування та активізували споживчу поведінку населення. У 2019 році доходи домогосподарств продовжують зростати значно швидше за ВВП, наголошує Національний банк.
На підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни в рамках дослідницького проєкту Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», визначено очікування населення у розрізі таких аспектів: особистого матеріального становища, споживчих настроїв в контексті доцільності великих покупок, очікуваного розвитку економіки країни, а також очікуваної динаміки безробіття, курсу валют та інфляції.
Індекс споживчих настроїв у грудні 2019 року
Згідно з даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», у грудні 2019 року Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 92,2 п., що на 0,5 п. більше, ніж у листопаді.
Слід наголосити, що стабільність індексу забезпечується зростанням показників очікуваного розвитку економіки України населенням впродовж 2020 року, а також послідуючих п’яти.
Отже, індекс споживчих настроїв попередні два місяці зменшувався після рекорду у вересні. Індекси, що стосуються особистого доходу та доцільності робити великі покупки, не зазнали суттєвих змін у листопаді, та вже у грудні показник доцільності робити великі покупки зменшився істотно.
Рисунок 1 – Індекс споживчих настроїв в Україні
Джерело: Info Sapiens.
Водночас, дещо змінилися в бік збільшення інфляційні очікування: відповідний індекс повернувся на рівень березня 2019 року, — зазначають експерти Info Sapiens.
Індекс поточного становища
Індекс поточного становища (ІПС) на відміну від Індексу споживчих настроїв, навпаки — зменшився на 2,1 п., склавши 85,0. Складові цього індексу зазнали таких змін:
- індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 82,8, що на 0,2 п. перевищує рівень цього індексу у листопаді;
- індекс доцільності великих покупок (х5) упав на 4,5 п. у грудні, встановившись на позначці 87,3.
Індекс економічних очікувань
Індекс економічних очікувань (ІЕО) у грудні значно покращився. ІЕО зріс на 2,2 пункти, склавши у грудні 97,0. Динаміка складових цього індексу виглядає наступним чином:
- індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) зменшився порівняно до минулого місяця на 2,0 п. і склав 88,9;
- індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зріс на 5,4 п. та склав 99,0;
- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зріс до 102,9, що на 3,1 п. більше за показник листопада.
Індекс очікуваної динаміки безробіття, курсу валют та інфляції
У грудні показник індексу очікуваної динаміки безробіття зменшився, склавши 124,0 пункти, що на 1,3 п. нижче за показник листопада. Індекс інфляційних очікувань зріс – до 180,6, що на 5,0 п. менше за минулий місяць.
Очікування українців щодо валютного курсу впродовж майбутніх трьох місяців значно поліпшилися: індекс девальваційних очікувань знизився на 13,6 п. – до значення 112,3.
Таблиця 1 – Динаміка індексу споживчих настроїв
Джерело: Info Sapiens.
Загалом індекс споживчих настроїв у грудні 2019 року не набув істотних змін, порівнюючи отримані результати дослідження з попереднім місяцем.
Проте окремі його субіндекси мають різноспрямовану динаміку. З одного боку, поліпшились очікування щодо розвитку економіки після їх погіршення у листопаді. З іншого, вже другий місяць поспіль знижуються індекс очікувань щодо власного доходу (у групах середнього та вище середнього доходу), а також індекс доцільності робити великі покупки (у групі вище середнього доходу.
Нагадаємо, у грудні Індекс очікувань ділової активності бізнесу продовжив знижуватися — до 48,6 (у листопаді показник становив – 49,1).
Українські підприємства всіх секторів, залучених до опитування, яке проводить щомісяця НБУ, песимістично оцінили економічні результати грудня. Зокрема, підприємства промисловості, будівництва та сфери послуг очікують зменшення обсягів нових замовлень.
Слід зазначити, що респонденти всіх секторів мали песимістичні очікування щодо чисельності зайнятих працівників на своїх підприємствах. В цілому бізнес з песимізмом очікує економічні зміни, які транслюються на ринок зайнятості, що пояснюється подальшим погіршенням зовнішньої кон’юнктури, а також сезонним зниженням ділової активності.
