Споживчий оптимізм та доходи населення: як Нацбанк оцінив добробут українців
У 2019 році доходи домогосподарств продовжують зростати значно швидше за ВВП, наголошує Національний банк.
Швидке зростання доходів викликало неабиякий споживчий оптимізм та сплеск роздрібного кредитування. Усереднені показники закредитованості населення низькі, проте через активне залучення коротких споживчих позик суттєвим є боргове навантаження домогосподарств із низькими доходами.
Зростання реальних доходів нормалізується
У першому півріччі поточного року зростання реальних доходів населення сповільнилося до 7,4% р/р, попри те, що вдвічі продовжує перевищувати приріст реального ВВП.
Визначальним фактором зростання доходів стало збільшення реальної заробітної плати на 10%, що забезпечило підвищення її частки у наявному доході до 53,1% – це максимальний рівень із 2010 року.
Рисунок 1 - Фактори зростання реального наявного доходу населення, в. п.
Джерело: НБУ.
Нагадаємо, порівнюючи з попереднім місяцем розмір середньої номінальної заробітної плати у жовтні 2019 року збільшився на 0,4%, а за останні 12 місяців (відносно жовтня 2018 року) – на 16,4%.
Зростанню заробітної плати сприяло зниження рівня безробіття та високий попит на робочу силу в реальному секторі. Натомість соціальна складова не мала визначальної ролі у зростанні доходів, зокрема через помірну щорічну індексацію пенсій, зазначають в НБУ.
Завдяки високим темпам зростання зарплати, а також цьогорічному зміцненню гривні скоротився розрив між українським та європейським рівнями зарплат. Зокрема за останні чотири роки співвідношення середніх зарплат у Польщі, що є основним напрямком трудової еміграції, та Україні знизилося з 4,5 до 2,7 раза.
Рисунок 2 - Заробітна плата, отримана в Україні та українцями за кордоном, млрд грн
Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.
Відтак із середини 2018 року сповільнилися темпи трудової еміграції з України та приріст заробітної плати, отриманої з-за кордону. Тож надалі визначальним чинником зміни доходів населення буде зростання заробітної плати, отриманої в Україні. Очікується, що у середньостроковій перспективі реальні темпи її зростання становитимуть 4– 6%.
Нагадаємо, хороші фахівці прикладних професій з легкістю заробляють 30-40 тисяч. Але і в сільському господарстві є фахівці, наприклад, комбайнери, які в місяць в жнива отримують по 100 тис. грн.
Водночас конкуренція роботодавців за робочу силу та швидке зростання зарплати, ніж продуктивності праці, погіршує операційну ефективність підприємств. Нині у половини домогосподарств рівень першочергових витрат не перевищує 60% доходу.
За чотири роки частка таких домогосподарств зросла в п’ять разів, що є свідченням поступового відновлення їх добробуту. Про підвищення платоспроможності свідчать і результати опитувань GfK – частка осіб, які вважають свій дохід низьким, цьогоріч знову скоротилася. Це розширює коло надійних позичальників для банків.
Нині відношення кредитів до депозитів коливається в межах 38%. Схильність населення до заощаджень ще низька, попри зростання добробуту протягом останніх трьох років. Обсяги коштів населення в банках зростають повільніше, ніж їхні номінальні доходи. Переважно ростуть вклади на поточних рахунках. За даними опитувань GfK, частка осіб, які мають депозити або ж планують вкладення, залишається нижчою 4%
Рекордні споживчі настрої стимулюють споживче кредитування
Три роки стрімкого зростання обсягів доходів поліпшили очікування та активізували споживчу поведінку населення.Споживання є і найближчим часом залишатиметься основним драйвером зростання ВВП. Приріст реальних споживчих витрат у першому півріччі 2019 року становив 11,3% р/р.
Високі споживчі настрої підживлюють попит на кредити для фінансування поточних витрат і купівлі товарів тривалого користування. Нові гривневі споживчі кредити банків зростають темпами, близькими до 30% р/р. Тому відношення нових споживчих кредитів банків до споживчих витрат сягнуло 7%. Для небанківських фінансових установ (НБФУ) цей показник становить менш як 2%. Відношення приросту заборгованості за споживчими кредитами банків і НБФУ до споживчих витрат усе ж залишається низьким.
Рисунок 3 - Вплив споживчого кредитування на споживчі витрати
Джерело: ДССУ, розрахунки НБУ.
Отже, роль споживчого кредитування у підтриманні споживчого попиту за останні три роки суттєво посилилася. Через стрімке зростання доходів відношення кредитів домогосподарствам до ВВП чи їхнього наявного доходу було менше ніж 10% на кінець першого півріччя 2019 року. Це свідчить загалом про низьку середню закредитованість населення та значний потенціал відновлення кредитування.
Досвід інших країн демонструє, що фактором відновлення кредитування у довгостроковому періоді є іпотека. Обсяги ж іпотечного кредитування в Україні залишаються незначними.
Українські банки активно працюють із клієнтами з низьким рівнем доходів. Кожне п’яте домогосподарство витрачає на харчові продукти, одяг та житлово-комунальні послуги понад 80% доходу. Водночас, за даними банків, такі домогосподарства часто є активними позичальниками як у банках, так і в НБФУ.
Нагадаємо, згідно з даними Держстату, українці на їжу витрачають майже половину своїх доходів – 45,6%, ще 31,1% заробітків витрачається на непродовольчі товари, 14,1% – на оплату різних послуг, 1,2% – на особисте підсобне господарство.
У травні НБУ провів опитування банків, з метою з’ясування характеристики їхніх позичальників. Опитування засвідчило, що найбільший ризик для банків створюють позичальники з низькими доходами або ж ті, що не розкривають свої доходи. Такі клієнти домінують у банківському портфелі споживчих кредитів і мають найбільшу частку прострочених платежів. Ефективні процентні ставки за такими кредитами вкрай високі.
В НБУ зазначають, малозабезпечені домогосподарства витрачають на обслуговування споживчих кредитів значну (понад 20%) частку доходів. Усе це зумовлює необхідність більш критичної оцінки банками фінансового стану боржників, особливо враховуючи зростаючу конкуренцію за клієнтів та послаблення стандартів кредитування.