Абстрагувавшись від статистики: якою насправді є зарплата, де і скільки в Україні заробляють
На мікрорівні зарплата — це та ціна, яка показує баланс попиту і пропозиції на ринку робочої сили. Попит на робочу силу визначається продуктивністю праці (досвідченість, рівень кваліфікації та освіти працівника) і цінами на виробничу продукцію.
Відтак, не буде помилкою стверджувати, що заробітна плата — це одні з ключових індикаторів економіки.
Але проблема зайнятості допоки залишається актуальною, і ще далеко до її вирішення. Адже пропозиція робочих місць залежить від багатьох економічних факторів, а за останні п'ять років і від зовнішніх.
Офіційні статистичні дані в реаліях України не до кінця репрезентативні. Відповідно, відсунувши ширму статистики, виникає питання: яким, насправді, сьогодні видається ринок праці в Україні. І, що з цього приводу кажуть самі представники різних професій.
Для отримання відповідей, OLX було проведено опитування, в якому розкриваються реалії ринку праці, пише видавництво Вісті, розкриваючи дані, які істотно доповнюють існуючу картину.
Офісні працівники наразі заробляють мало
Кожен другий українець незадоволений місцем роботи, яке нині має. Найбільше умови праці не задовольняють фахівців у сфері агровиробництва (69%), промвиробництва (67%) і охорони (65%). А ось серед самих задоволених співробітників виявилися ті, хто працює з клієнтами, - 68%, в індустрії краси (перукар, майстер манікюру, візажист) - 67% і ті, хто на будівельних роботах - 58% (рис. 1).
Рисунок 1 – Сфери, в яких найбільш задоволені умовами праці
Джерело: OLX Робота
Про це йдеться результати опитування «OLX Робота», які провели серед працівників, хто працює фізично. Невдоволення в основному обумовлює незадовільний рівень зарплат. Більш ніж половина (59%) заробляють менше ніж 10 тис. грн на місяць, а ще 37% отримують до 7 тис. грн.
На кого попит на ринку праці
За даними Сергія Ніколайчука, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 10% всіх безробітних українців — це вчорашні випускники вищих навчальних закладів.
«Істотним є показник, який характеризує невідповідність навчальних програм реальним запитам ринку», - зазначає заступник міністра.
Фахівці з управління трудовими ресурсами в один голос наголошують про значний дефіцит робочої сили і як наслідок – зростаючі зарплати у сфері, де вимагаються навики та фізичні зусилля. Водночас на одну вакансію юриста або економіста доводиться по 5-10 резюме, в залежності від регіону.
Київський міський центр зайнятості опублікував рейтинг високооплачуваних вакансій в м. Київ.
На першому місці — інженери з комп'ютерних систем: пропозиції в межах 47 тис. грн, а близько 20 тис. грн в місяць можуть отримувати монтажники зовнішніх трубопроводів, мебельники, облицювальники та чистильники камінів. Дещо менше - 16-17 тис. – пропонують оплату праці авторемонтникам, газозварювальникам, ремонтникам висотних будівель. Перелік пропозицій істотний, але в ньому майже відсутня офісна робота.
Що ж стосується вакансій, то, за даними сайту robota.ua, в країні найбільше не вистачає людей, задіяних в продажах (8075 вакансій), у сільському господарстві (7462) та на виробництві (6409).
Важливі професії в Україні
В країні дійсно існує великий дефіцит виробничників, а за малярів, плиточників та сантехніків йде справжня боротьба серед роботодавців. З будівельниками ціла проблема, адже представники такої професії масово відбувають на заробітки за кордон, заробляючи в межах 800-1500 євро на місяць, що становить від 40 до 42 тис. грн.
Нині будівельник отримує більше деяких менеджерів. Хороші фахівці спокійно заробляють 30-40 тисяч. Але і в сільському господарстві є фахівці, наприклад, комбайнери, які в місяць в жнива отримують по 100 тис. грн, оскільки комбайн «John Deere» з управління схожий на космічний корабель, — пише видання з посиланням на експертів ринку праці.
На жаль, зазначає експерт, у нас перебір з дипломованими філологами, юристами, менеджерами та економістами, але при цьому ніхто не переймається розвитком системи профтехосвіти та профорієнтації.
Наразі в абітурієнта є великий вибір - 17 тисяч професій. Але систему профтехосвіти поховали через відсутність престижу. Тому сьогодні випускник школи, замість того щоб після 9-го класу йти в ПТУ, закінчує школу, вступає до університету, а після завершення навчання, коли він стикається з проблемою працевлаштування за профілем, він йде й отримує робочу професію. Втрата часу, ресурсів та можливостей розвитку власної кваліфікації – хибний та нераціональний шлях, зазначають експерти.
Система перекваліфікації
Будівельники та перукарі дійсно запевняють, що їх ремесло приносить їм непоганий заробіток.
Багато перекваліфіковуються з інженера, наприклад, в тинькаря, плиточника, сантехніка й електрика. Адже, шукати новий заробіток змушують фінансові обставини, а також вибір пропозицій для самореалізації як в Україні, так і за кордоном.
Як стверджують представники відповідних професій, ціни на внутрішні роботи зросла, адже будується значна кількість новобудов. І якщо порівнювати з закордоном, то нині в Україні є гарна можливість заробити. В місяць на таких роботах можуть заробляти до 50 тис. грн., пише видання.
Тіньова зайнятість
В Україні достатньо високий рівень неформальної зайнятості — майже 22% від кількості усіх зайнятих, зазначає заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Ніколайчук.
Рисунок 2 – Тіньова зайнятість на підприємствах формального сектору
Джерело: ДССУ, Мінекономрозвитку
Серед 3,54 млн неформально зайнятих майже половина отримує заробітну плату в конвертах, будучи працевлаштованими у формальному секторі економіки, зазначає він.
Рисунок 3 – Тіньова зайнятість за видами діяльності
Джерело: ДССУ, Мінекономрозвитку
Щодо причин, то вони є різними. Зокрема, у сільському господарстві значна кількість фермерів та домогосподарств, залучених в аграрне виробництво, не здійснюють облік або працюють самі на себе. Напевне, що у поточних умовах це є природнім. Водночас надвисокий рівень неформальної зайнятості в будівництві викликає занепокоєння. Підвищена складність та рівень небезпеки робіт у сумі з неформальною зайнятістю роблять працівників даної сфери повністю незахищеними у разі надзвичайних ситуацій.
Загалом неформальна зайнятість несе в собі ризики та потенційні загрози для всіх залучених до неї сторін. Працівник ризикує не отримати гідну винагороду та захист, роботодавець не убезпечений від недобросовісності неформально найманого робітника, а держава у свою чергу недоотримує податкові надходження. А, отже, створення умов та безпосереднє зменшення рівня неформальної зайнятості населення має бути одним з пріоритетних цілей держави
Умови життя обумовлюють ринок праці
Нагадаємо, за даними Держстату, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у вересні 2019 року становила 10687 грн. Середній рівень оплати праці у відповідному розмірі по Україні забезпечується в таких сферах: транспорт, складське господарство та поштові послуги; гуртова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспорту. На рівні середньої зарплати 10 тисяч гривень у вересні 2019 року в Україні оплачують працю у Київській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Полтавській та Миколаївській областях. Відтак, доходи істотної кількості українців не суттєво перевищують рівня мінімальної заробітної плати – 4173 грн.
Згідно зі статистичними даними відповідних країн, середньомісячна зарплата в Білорусі складає 488 євро, в Угорщині – 1132 євро, в Польщі – 1188 євро, в Іспанії – 1992 євро, в Україні – 382 євро. За місячну зарплату середньостатистичний білорус може купити 17 продуктових наборів, угорець – 35, поляк – 45, іспанець – 62, українець — лише 14.
Порівняння витрат на харчові продукти доходів громадян ще більше характеризує проблему бідності простих українців, зокрема: поляки проїдають 18% заробленого, іспанці – 12%, білоруси – 36%.
Отже, попри те, що заробітні плати зростають, істотна кількість громадян незадоволена своїм матеріальним становищем, нарікаючи на високі ціни товарів першої необхідності. Згідно з даними Держстату, українці на їжу витрачають майже половину своїх доходів – 45,6%, ще 31,1% заробітків витрачається на непродовольчі товари, 14,1% – на оплату різних послуг, 1,2% – на особисте підсобне господарство. Саме тому, в пошуках кращого життя, українці по іншому оцінюють вибір та перспективи майбутньої професії.