$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +15° Варшава +3° Вашингтон
Перспективи перемир'я на Донбасі, нерішучість Зеленського, правда про МН17 та безхарактерність колективного Заходу: Україна очима світової преси

Перспективи перемир'я на Донбасі, нерішучість Зеленського, правда про МН17 та безхарактерність колективного Заходу: Україна очима світової преси

29 Липня 2020 18:43

Україна продовжує залишатися в полі зору провідних світових медіа. Нашу країну аналізують крізь призму російської агресії, стану реформ і політику чинного президента Володимира Зеленського.

А також в контексті гострих подій, таких як збитий рейс МН17. Або інцидент із захопленням заручників у Луцьку, що стало топовою новиною в багатьох західних джерелах. Про що говорять автори світової преси, розмірковуючи про Україну – наша добірка статей і цитат.

The WSJ: успіх перемир'я на Донбасі викликає сумніви


Автор The Wall Street Journal присвятив колонку Ukraine Cease-Fire Begins in Tense Climate («Перемир'я в Україні почалося з напруги») новому перемир'ю, до якого прийшли Київ і Москва в результаті переговорів про припинення вогню на Донбасі. Мирна ініціатива вселяє надії, каже журналіст, проте суперечності залишаються невирішеними.

«Це дає надію на припинення тліючого конфлікту, в ході якого на сході України загинули тисячі людей, і який став джерелом напруженості між Москвою і Заходом. Російський президент Володимир Путін і президент України Володимир Зеленський розмовляли перед набуттям перемир'я чинності, про що повідомили їх представники. Угода, досягнута на минулому тижні зусиллями України, Росії та ОБСЄ, стала черговим кроком із серії ініціатив щодо припинення бойових дій»

The Wall Street Journal,

Ukraine Cease-Fire Begins in Tense Climate


Але успіх перемир'я залишається під питанням, тому що основні протиріччя – про приналежність Криму і про порядок виборів на Донбасі – не вирішені. Для Путіна питання повернення Кримського півострова Україні не стоїть взагалі, зазначає автор.

Взимку в Парижі вже була спроба просунути реалізацію Мінських угод і мирного врегулювання на сході України, після особистої зустрічі Путіна і Зеленського за посередництва Макрона і Меркель. Але у підсумку обстріли тривають донині, а конфлікт – тліє і далі. Нове перемир'я також вже зривалося проросійськими бойовиками, про що заявили в штабі ЗСУ.

«Є побоювання, що нова домовленість теж зазнає невдачі. Під час недільної розмови Путін сказав Зеленському, що оскільки Рада в Києві недавно прийняла закон про проведення місцевих виборів, але виключила з нього східну Україну, це буде каменем спотикання на шляху врегулювання»

The Wall Street Journal,

Ukraine Cease-Fire Begins in Tense Climate

EUObserver: Захід занадто безхарактерний перед агресією Росії


Аналітик EUObserver в замітці Russia showed Turkey and China how to bully EU («Росія показує Туреччині і Китаю, як залякувати ЄС») пише про те, як «агресивна дипломатія» Російської Федерації стала прикладом міжнародної політики для інших країн. В якості прикладу автор згадує конфлікти, які розпалює Кремль в різних регіонах світу, включаючи Україну.

Російська зовнішня політика – агресивна, щонайменше, останнє десятиліття і це не новина, каже експерт. Новина в тому, що інші країни йдуть за цим сценарієм, вважаючи його привабливим для досягнення власних цілей у відносинах з ЄС і США. Слабка реакція Заходу на російську агресію обертається поразкою для нього не тільки у зв'язках з Кремлем, а й розв'язує руки іншим урядам, зокрема - Кита, Ірану та Туреччині.

«Турецьке вторгнення в Лівію мало чим відрізняється від російського вторгнення в Сирію (хіба що меншою кількістю смертей мирних жителів). Турецький контроль над територією на півночі Сирії нагадує не тільки багаторічну турецьку окупацію Північного Кіпру, але й російський контроль кількох зон конфліктів, таких як Абхазія і Південна Осетія в Грузії, Придністров'я в Молдові та Донбас в Україні»

EUObserver,

Russia showed Turkey and China how to bully EU


У певному сенсі Росія не несе відповідальності за те, що інші держави використовують її стратегії геополітичних зіткнень з ЄС або США. Однак, з легкістю розширюючи межі допустимого в міжнародних відносинах, Москва зробила таку поведінку привабливою для інших урядів.

Кібератаки на інфраструктуру, втручання у вибори, пропаганда і дезінформація – звичайні тактики Кремля – ​​Захід сприймає безхарактерно. І в цьому – його проблема. Так як це тягне нові загрози для американських і європейських інтересів. А ті протиборчі доктрини, які приймаються, все ж носять теоретичний характер, як у випадку з європейськими санкціями для організаторів кібератак.

«Через страх роздратування Росії, ЄС все ще боїться власної тіні, коли мова йде про розвиток співробітництва у сфері безпеки (не кажучи вже про оборону) з такими країнами, як Україна і Грузія. Поки конкретна політика ЄС залишається далеко позаду заявленого бажання Євросоюзу розмовляти мовою сили, геополітичне ігнорування, що іноді межує із залякуванням, Європи, ймовірно, поширюватиметься і далі»

EUObserver,

Russia showed Turkey and China how to bully EU

TWP: розслідування авіакатастрофи МН17 – доказ прямого вторгнення РФ в Україну


Сприйняттю українцями на сході держави трагічних подій навколо рейсу МН17 присвячена велика стаття The Washington Post Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame («Рейс MH17 розбився шість років тому. В українців дуже різні погляди на те, хто винен»). Автори говорять про те, як очевидні факти і докази російської причетності до усунення літака і загибелі його пасажирів розмиваються дезінформацією з Кремля. І це зокрема впливає на те, як самі українці ставляться до авіакатастрофи.

«Шість років тому в ці дні ракета російського виробництва збила рейс MH17 Малазійських Авіаліній, пасажирський літак з 298 людьми на борту, в небі над охопленою війною Україною. Минулого тижня уряд Нідерландів від імені 193 своїх громадян, пасажирів рейсу, оголосив про подачу позову проти Росії в Європейський суд з прав людини»

The Washington Post,

Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame


Журналісти нагадують про початок кримінального процесу в Амстердамі проти 4 підозрюваних. Як і про те, що «Росія і російські сепаратисти на Донбасі продовжують заперечувати будь-яку відповідальність» за авіакатастрофу.

«З самого початку було очевидно, що підтримувані Росією сепаратисти, які спочатку хвалилися тим, що збили український військовий літак, були причетні до знищення рейсу. Після суперечок про доступ до уламків була створена спільна слідча група під керівництвом голландців, щоб встановити причину аварії. Новаторські розслідування, проведені розвідувальною групою Bellingcat, виявили важливі докази»

The Washington Post,

Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame


«У жовтні 2015 року об'єднана слідча група прийшла до висновку, що ракета класу «земля-повітря», запущена системою «Бук» на окупованій частині Донбасу, збила малайзійський авіалайнер. Після цього слідство на чолі з Нідерландами встановило, що ця ракетна система прибула з Росії і що російський уряд був винен у катастрофі. Зібрані докази стали підставою для початку суду у справі про MH17 над трьома росіянами і одним українцем, що проходить в Амстердамі»

The Washington Post,

Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame


У статті наголошується, що в той час як збільшилася кількість доказів провини Росії, посилилася й інформаційна війна навколо цієї події. Кремль всіляко заперечує свою винність. І це впливає на ставлення до трагедії самих українців, підсумовують журналісти.



Вони провели розслідування, як змінилася думка жителів східних і південних регіонів України, включаючи населення окупованого Криму, про рейс МН 17 – 5 років тому і в грудні 2019/січні 2020 повторно. В опитуванні від 2015 року половина етнічних українців вважала винними в авіакатастрофі або бойовиків на Донбасі, або російську армію.

«У той час більшість етнічних росіян та українців Криму звинувачували українську армію. Також виявилося, що ті, хто дивляться російське телебачення, частіше звинувачували Україну в катастрофі»

The Washington Post,

Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame


Станом на початок 2020 року ситуація з думкою населення змінилася. Більше число респондентів віддали перевагу відповісти на питання «хто винен в аварії малазійського рейсу МН17» - «не знаю». Хоча у 2014 році кримчани говорили про те, що винна Україна, кажуть дослідники.

«Результати підкреслюють значні та відомі регіональні відмінності по Україні щодо MH17. Ми відзначили стрибок числа респондентів в Криму, які заявляють, що ніколи не чули про MH17. Ця група становить чверть опитаних в 2019 році. Майже 40% респондентів на південному сході України заявили, що «важко сказати», хто винен, - ще один стрибок у порівнянні з опитуванням 2014 року»

The Washington Post,

Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame


«Велика кількість респондентів на підконтрольному урядові України Донбасі також відповіли «важко сказати, хто винен» - ознака того, що респонденти в регіоні, близькому до фактичного місця трагедії, не хотіли відповідати на це запитання»

The Washington Post,

Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame


Разом з тим, жителі Криму відмовляються визнавати провину Росії і бойовиків Донбасу в знищенні пасажирського літака. І лише п'ята частина населення південного сходу готова назвати росіян винними. Для порівняння, жителі Західної і Центральної України в більшості відповіли, що малайзійський авіалайнер став жертвою атаки армії РФ.

Яких висновків дійшли журналісти? Неправильно було б вважати, що високий відсоток невизначеності у відповідях пов'язаний з давністю трагедії, підсумовують вони. Так як подія і розслідування МН17 постійно освячується українськими ЗМІ. Що ж тоді?

«Результати показують, що деякі респонденти уникають делікатних питань. MH17 продовжує залишатися предметом політичних ігор в Україні. Багато респондентів вважають за краще уникати незручних запитань. Ця позиція, по суті, означає, що знищення MH17 – відкрите питання. Але технічні та непрямі докази свідчать про протилежне»

The Washington Post,

Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame


«MH17 залишається політично суперечливою дилемою, тому що вона викриває огидну правду про війну на Донбасі: відбулося пряме вторгнення Росії. Катастрофа залишається джерелом роздратування на Заході, тому що Росія збила пасажирський літак і не зізнається в цьому»

The Washington Post,

Flight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame

New York Times: Звідки зброя у луцького терориста?


Стаття New York Times Ukraine Gunman Frees Captives After Documentary Demand Is Met («Український бойовик звільняє заручників після задоволення його вимоги») дивиться на інцидент в Луцьку із захопленням людей в автобусі в контексті сепаратистської війни на Донбасі.

Автор описує подробиці вимог терориста Максима Кривоша і роль президента Зеленського у виконанні його волі:

«Після розмови по телефону з чоловіком, озброєним автоматичною зброєю та вибухівкою, який утримував 13 заручників, президент України Володимир Зеленський закликав українців подивитися документальний фільм («Земляни», про жорстоке поводження з тваринами – прим.авт)»

New York Times,

Ukraine Gunman Frees Captives After Documentary Demand Is Met


«Схвалення паном Зеленським «землян» можна розглядати як виконання вимоги терориста. Але це також вписувалося в те, що, за словами його Офісу, було стратегією ведення переговорів, перш за все, щоб уникнути гніву озброєної до зубів людини»

New York Times,

Ukraine Gunman Frees Captives After Documentary Demand Is Met


Залишається незрозумілим питання, яким чином зброя потрапила до рук Кривоша, пише автор.

«За минулі роки частина військової зброї, що застосовується на Донбасі, включаючи автоматичні гвинтівки, ручні гранати та інші вибухові речовини, пропала з арсеналів і використовувалася в злочинах, далеко від лінії фронту, включаючи насильство в сім'ї»

New York Times,

Ukraine Gunman Frees Captives After Documentary Demand Is Met


Поширення озброєння з війни і відносно слабкі закони є причиною високого показника проникнення зброї в українське суспільство, який є вищим, ніж в інших європейських країнах, підсумовує журналіст.

The National Interest: Зеленський провалює боротьбу з корупцією


Найбільша проблема України – це не Росія, а корупція, вважають автори статті Chicken Kiev: Why Is Zelensky Afraid Of Reform In Ukraine? («Чому Зеленський боїться реформ в Україні?») для The National Interest. Експерти аналізують інцидент з підпалом заміського будинку антикорупціонера Віталія Шабуніна в світлі провалу реформ в Україні.

«Без перебільшення, колись світлі мрії українців про реформи розвіялися. Рано вранці 23 липня один з провідних антикорупційних активістів в Україні, Віталій Шабунін, заявив про підпал його будинку. Цей інцидент його антикорупційна організація «Центр по боротьбі з корупцією» називає «спробою вбивства»»

The National Interest,

Chicken Kiev: Why Is Zelensky Afraid Of Reform In Ukraine?


Переслідування Шабуніна за його діяльність були і раніше, кажуть аналітики. Мали місце напади, політично мотивовані звинувачення, кампанії по дискредитації його роботи. Однак цього разу напали на сім'ю Віталія, в момент підпалу в будинку знаходилися його батьки.

«Напади на Шабуніна йдуть за рядом сумнівних рішень, які ставлять під сумнів здатність президента Володимира Зеленського проводити реформи. Після того, як Зеленський відправив у відставку свій уряд, налаштований на реформи, в березні, багато хто з нових лідерів, покликаних викорінити корупцію, забезпечити економічне зростання і продовжити інтеграцію на Захід, опинилися не тільки без посади, але під слідством та стали об'єктом переслідувань і навіть атак»

The National Interest,

Chicken Kiev: Why Is Zelensky Afraid Of Reform In Ukraine?


Екс-генпрокурор Руслан Рябошапка, звільнений, зокрема, за відмову почати політичне розслідування відносно колишнього президента України Петра Порошенка, зараз перебуває під слідством. Аналогічно пішли у відставку і піддавалися тиску колишній глава податкової служби Сергій Верланов і екс-глава НБУ Яків Смолій.

На тлі атак на активістів, підірвано довіру глобального інвестора, що так необхідна Києву, вважають автори колонки.

«Україна роками намагалася залучити іноземні інвестиції, щоб стимулювати економіку і тісніше інтегруватися із Заходом, в той же час дистанціюючись від Росії. Але іноземні компанії побоюються вести бізнес в Україні. За даними Державної служби статистики, країна зафіксувала чистий відтік іноземних інвестицій в розмірі 1,5 мільярда доларів за перші п'ять місяців цього року»

The National Interest,

Chicken Kiev: Why Is Zelensky Afraid Of Reform In Ukraine?


Йдучи в президенти, Зеленський пообіцяв покінчити з бідністю в Україні. Але єдиний спосіб цього досягти – створити рівні умови для інвестицій і підприємництва, а також захисту прав інвесторів. Цього не відбувається. Україні доводиться воювати із зовнішнім ворогом, російською агресією. Але не менш важливим має бути опір внутрішньому ворогові – корупції, вважають експерти.

«Якщо Зеленський не проявить рішучість боротися з корупцією, Україна може опинитися в тому ж положенні, що і тепер обгорілий будинок Шабуніна – зруйнований, розбитий і майже забутий»

The National Interest,

Chicken Kiev: Why Is Zelensky Afraid Of Reform In Ukraine?