Перспективи перемир'я на Донбасі, нерішучість Зеленського, правда про МН17 та безхарактерність колективного Заходу: Україна очима світової преси
29
Липня
2020
18:43
Україна продовжує залишатися в полі зору провідних світових медіа. Нашу країну аналізують крізь призму російської агресії, стану реформ і політику чинного президента Володимира Зеленського.
А також в контексті гострих подій, таких як збитий рейс МН17. Або інцидент із захопленням заручників у Луцьку, що стало топовою новиною в багатьох західних джерелах. Про що говорять автори світової преси, розмірковуючи про Україну – наша добірка статей і цитат.
The WSJ: успіх перемир'я на Донбасі викликає сумніви
Автор The Wall Street Journal присвятив колонку Ukraine Cease-Fire Begins in Tense Climate («Перемир'я в Україні почалося з напруги») новому перемир'ю, до якого прийшли Київ і Москва в результаті переговорів про припинення вогню на Донбасі. Мирна ініціатива вселяє надії, каже журналіст, проте суперечності залишаються невирішеними.
Але успіх перемир'я залишається під питанням, тому що основні протиріччя – про приналежність Криму і про порядок виборів на Донбасі – не вирішені. Для Путіна питання повернення Кримського півострова Україні не стоїть взагалі, зазначає автор.
Взимку в Парижі вже була спроба просунути реалізацію Мінських угод і мирного врегулювання на сході України, після особистої зустрічі Путіна і Зеленського за посередництва Макрона і Меркель. Але у підсумку обстріли тривають донині, а конфлікт – тліє і далі. Нове перемир'я також вже зривалося проросійськими бойовиками, про що заявили в штабі ЗСУ.
EUObserver: Захід занадто безхарактерний перед агресією Росії
Аналітик EUObserver в замітці Russia showed Turkey and China how to bully EU («Росія показує Туреччині і Китаю, як залякувати ЄС») пише про те, як «агресивна дипломатія» Російської Федерації стала прикладом міжнародної політики для інших країн. В якості прикладу автор згадує конфлікти, які розпалює Кремль в різних регіонах світу, включаючи Україну.
Російська зовнішня політика – агресивна, щонайменше, останнє десятиліття і це не новина, каже експерт. Новина в тому, що інші країни йдуть за цим сценарієм, вважаючи його привабливим для досягнення власних цілей у відносинах з ЄС і США. Слабка реакція Заходу на російську агресію обертається поразкою для нього не тільки у зв'язках з Кремлем, а й розв'язує руки іншим урядам, зокрема - Кита, Ірану та Туреччині.
У певному сенсі Росія не несе відповідальності за те, що інші держави використовують її стратегії геополітичних зіткнень з ЄС або США. Однак, з легкістю розширюючи межі допустимого в міжнародних відносинах, Москва зробила таку поведінку привабливою для інших урядів.
Кібератаки на інфраструктуру, втручання у вибори, пропаганда і дезінформація – звичайні тактики Кремля – Захід сприймає безхарактерно. І в цьому – його проблема. Так як це тягне нові загрози для американських і європейських інтересів. А ті протиборчі доктрини, які приймаються, все ж носять теоретичний характер, як у випадку з європейськими санкціями для організаторів кібератак.
TWP: розслідування авіакатастрофи МН17 – доказ прямого вторгнення РФ в Україну
Сприйняттю українцями на сході держави трагічних подій навколо рейсу МН17 присвячена велика стаття The Washington PostFlight MH17 crashed six years ago. Ukrainians have very different views on who's to blame («Рейс MH17 розбився шість років тому. В українців дуже різні погляди на те, хто винен»). Автори говорять про те, як очевидні факти і докази російської причетності до усунення літака і загибелі його пасажирів розмиваються дезінформацією з Кремля. І це зокрема впливає на те, як самі українці ставляться до авіакатастрофи.
Журналісти нагадують про початок кримінального процесу в Амстердамі проти 4 підозрюваних. Як і про те, що «Росія і російські сепаратисти на Донбасі продовжують заперечувати будь-яку відповідальність» за авіакатастрофу.
У статті наголошується, що в той час як збільшилася кількість доказів провини Росії, посилилася й інформаційна війна навколо цієї події. Кремль всіляко заперечує свою винність. І це впливає на ставлення до трагедії самих українців, підсумовують журналісти.
Вони провели розслідування, як змінилася думка жителів східних і південних регіонів України, включаючи населення окупованого Криму, про рейс МН 17 – 5 років тому і в грудні 2019/січні 2020 повторно. В опитуванні від 2015 року половина етнічних українців вважала винними в авіакатастрофі або бойовиків на Донбасі, або російську армію.
Станом на початок 2020 року ситуація з думкою населення змінилася. Більше число респондентів віддали перевагу відповісти на питання «хто винен в аварії малазійського рейсу МН17» - «не знаю». Хоча у 2014 році кримчани говорили про те, що винна Україна, кажуть дослідники.
Разом з тим, жителі Криму відмовляються визнавати провину Росії і бойовиків Донбасу в знищенні пасажирського літака. І лише п'ята частина населення південного сходу готова назвати росіян винними. Для порівняння, жителі Західної і Центральної України в більшості відповіли, що малайзійський авіалайнер став жертвою атаки армії РФ.
Яких висновків дійшли журналісти? Неправильно було б вважати, що високий відсоток невизначеності у відповідях пов'язаний з давністю трагедії, підсумовують вони. Так як подія і розслідування МН17 постійно освячується українськими ЗМІ. Що ж тоді?
New York Times: Звідки зброя у луцького терориста?
Стаття New York TimesUkraine Gunman Frees Captives After Documentary Demand Is Met («Український бойовик звільняє заручників після задоволення його вимоги») дивиться на інцидент в Луцьку із захопленням людей в автобусі в контексті сепаратистської війни на Донбасі.
Автор описує подробиці вимог терориста Максима Кривоша і роль президента Зеленського у виконанні його волі:
Залишається незрозумілим питання, яким чином зброя потрапила до рук Кривоша, пише автор.
Поширення озброєння з війни і відносно слабкі закони є причиною високого показника проникнення зброї в українське суспільство, який є вищим, ніж в інших європейських країнах, підсумовує журналіст.
The National Interest: Зеленський провалює боротьбу з корупцією
Найбільша проблема України – це не Росія, а корупція, вважають автори статті Chicken Kiev: Why Is Zelensky Afraid Of Reform In Ukraine? («Чому Зеленський боїться реформ в Україні?») для The National Interest. Експерти аналізують інцидент з підпалом заміського будинку антикорупціонера Віталія Шабуніна в світлі провалу реформ в Україні.
Переслідування Шабуніна за його діяльність були і раніше, кажуть аналітики. Мали місце напади, політично мотивовані звинувачення, кампанії по дискредитації його роботи. Однак цього разу напали на сім'ю Віталія, в момент підпалу в будинку знаходилися його батьки.
Екс-генпрокурор Руслан Рябошапка, звільнений, зокрема, за відмову почати політичне розслідування відносно колишнього президента України Петра Порошенка, зараз перебуває під слідством. Аналогічно пішли у відставку і піддавалися тиску колишній глава податкової служби Сергій Верланов і екс-глава НБУ Яків Смолій.
На тлі атак на активістів, підірвано довіру глобального інвестора, що так необхідна Києву, вважають автори колонки.
Йдучи в президенти, Зеленський пообіцяв покінчити з бідністю в Україні. Але єдиний спосіб цього досягти – створити рівні умови для інвестицій і підприємництва, а також захисту прав інвесторів. Цього не відбувається. Україні доводиться воювати із зовнішнім ворогом, російською агресією. Але не менш важливим має бути опір внутрішньому ворогові – корупції, вважають експерти.