«Плівки» у справі Шеремета – багатовекторна операція спецслужб Росії

«Плівки» у справі Шеремета – багатовекторна операція спецслужб Росії

Валерій Савицький
Автор
Валерій Савицький
UA.NEWS
Поділитись:

Оприлюднені «плівки» у справі вбивства журналіста Павла Шеремета є багатовекторною операцією російських спецслужб з метою дискредитації режиму Лукашенка і правоохоронної системи України. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.

Експерт зауважив, що в рамках судового чи досудового розслідування відсутній експертний висновок щодо автентичності записів, на яких присутній голос очільника Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева. З огляду на це, аналітик переконаний, що українські слідчі можуть лише робити припущення чи на плівках справді голос глави білоруської спецслужби, чи вони змонтовані.

Дмитро Снєгирьов
політичний експерт
«В цьому контексті хочу провести паралелі з «касетним скандалом» 2000 року, що вибухнув після оприлюднення записів майора Миколи Мельниченка, на яких президент Леонід Кучма наказує «розібратися» з журналістом Георгієм Гонгадзе. Лише через два роки – у вересні 2002, – тимчасова слідча комісія під керівництвом Григорія Омельченка, визнала автентичність оприлюднених Мельниченком аудіозаписів. Результати експертизи, яку провела американська незалежна компанія Back Teck, дозволили комісії заявити, що наявних доказів достатньо, аби довести причетність Кучми до цього злочину. Тож доки не буде проведена експертиза нинішніх «плівок» у справі Шеремета, українські слідчі можуть лише припускати, що на них дійсно присутній голос очільника КДБ Білорусі Зайцева»

Другий важливий аспект, на який слід звернути увагу, на думку експерта, це повідомлення на офіційному сайті Національної поліції України (НПУ). Він зазначив, що в ньому йдеться про отримання в грудні 2020 року інформації, що становить інтерес у встановленні замовників злочину. Однак, за словами аналітика, у повідомленні некоректно сформульований механізм подальшого розслідування.

«У цьому повідомленні НПУ, зокрема, йдеться про те, що слідчі отримали дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Однак це дивне формулювання, адже, по-перше, жодна країна не може дозволити слідчим чи оперативним службам іншої держави проводити на своїй території слідчі чи оперативно-розшукові дії. І по-друге, немає такого поняття, як «замовник злочину» – є «співучасник злочину», «виконавець», «організатор», «підбурювач» і «посібник». Тобто, повідомлення сформульоване некоректно і не відповідає міжнародним стандартам і практиці»
— Дмитро Снєгирьов,
політичний експерт

Крім того, на думку Дмитра Снєгирьова, «плівки» у справі Павла Шеремета «з’явилися дуже вчасно» і він не виключив, що це контрольований витік інформації з боку Російської Федерації. Він переконаний, що таким чином, Кремль б’є одночасно по двох цілях – по Україні і по президенту Білорусі Александру Лукашенку.

Зокрема, експерт не виключив, що нинішнім скандалом Росія спробує посилити тиск і вплив на Україну, так само, як це сталося після оприлюднення «плівок» Мельниченка.

«В обидвох скандалах чітко прослідковується «російський слід». Після оприлюднення плівок Мельниченка, Україна хитнулася в «братні обійми» Російської Федерації. Президент Леонід Кучма провів низку зустрічей, і у 2003 році, вже після оприлюднення доповіді Тимчасової слідчої комісії, Київ уклав низку сумнівних правових договорів з РФ. Зокрема, Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, за яким Азов був визнаний внутрішнім морем обох держав. Фактично вже тоді була закладена основа територіальних претензій до України з боку Кремля. Тож фактично Російська Федерація є кінцевим бенефіціаром оприлюднення як «плівок Мельниченка», так і нинішніх «плівок Шеремета»»
— Дмитро Снєгирьов,
політичний експерт

Ймовірний удар Росії по Алєксандру Лукашенку, аналітик пояснив тим, що після нинішнього «касетного зливу», самопроголошений президент Білорусі буде змушений поглибити зв’язки з Росією і віддалитися від Заходу.

«В країні сьогодні нестабільна політична ситуація. Лунають звинувачення про узурпацію влади режимом Лукашенка, масові арешти, політичні замовні убивства і т.д. «Плівки» у справі Шеремета дуже гарно лягають у канву цих обвинувачень. Ці записи гарно підштовхують Лукашенка у «братні» обійми РФ. Він шукатиме підтримки в Кремля для збереження свого режиму, адже чудово усвідомлює, що оприлюднення «плівок» зробить його «нерукостиканним» з лідерами країн Заходу. Це перетворить Білорусь на більш закриту країну і підвищить ризик «консервації» режиму Лукашенка. І, як не дивно, це повністю співпадає з інтересами Кремля. Я не виключаю, що після оприлюднення цих «плівок», Лукашенко найближчим часом піде на певні дипломатичні й економічні поступки Росії»
— Дмитро Снєгирьов,
політичний експерт

Ще одну загрозу «плівок» для України експерт пояснив тим, що матеріали провадження стосовно організаторів убивства журналіста були виділені в окремі провадження, але за ними не встановлені організатори злочину.

«За причетними до злочину підозрюваними, стояли не встановлені, але зацікавлені особи, які й були кінцевими беніфіціарами цієї справи. Тоді Нацполіція наполягала на проведенні цілого комплексу слідчих і оперативних заходів щодо співробітників СБУ. Причому вимагали доступ до документів і матеріалів справи під грифами «таємно» і «цілком таємно». Однак якщо сьогодні до слідства долучать версію про організаторів з Білорусі, то ставиться під сумнів офіційна українська версія, за якою замовниками були Антоненко, Дугарь і Кузьменко. Мені дуже цікаво як Нацполіція збирається «притягувати за вуха» Лукашенка, як організатора вбивства Павла Шеремета на території України. Нагадаю, що запис був зроблений у 2012 році, а вбивство Шеремета сталося влітку 2016 року. Розрив становить 4 роки. В принципі, прив’язати Лукашенка до організації вбивства Шеремета можливо. Однак, справжній задум Росії – це удар правоохоронної системи України по Білорусі. Нацполіція зараз стверджує про те, що отримано дозвіл на проведення низки слідчих дій, і ці матеріали можуть вивести слідство на замовника вбивства. І тут уже виникають питання до правоохоронної системи України – які саме слідчі дії вона планує застосувати»
— Дмитро Снєгирьов,
політичний експерт

Таким чином, експерт припускає, що оприлюднення «плівок» у справі Павла Шеремета є багатовекторною операцією російських спецслужб задля досягнення двох кінцевих результатів – дискредитації режиму Лукашенка і правоохоронної системи України.

«Як не дивно, але Нацполіції може бути вигідна ця версія розмов на плівках, оскільки це дозволяє імітувати активізацію пошуку т.зв. «замовників». Є підстави говорити про те, що слідство отримало нові додаткові матеріали, тож можуть початися і нові слідчі дії. Розуміючи, що справа фактично «буксує», слідчі зможуть використати ці плівки для її активізації. Водночас, це російська пастка. Поява цих плівок дуже «своєчасна»: долучивши ці записи до розслідування, Нацполіція може зіграти роль інструмента правоохоронного тиску на актуальні політичні процеси в Білорусі. Тож українським слідчим слід дуже обережно ставитися до цих «плівок». Українські правоохоронці мають гарно подумати, як використати ці записи у розслідуванні, аби не стати інструментом в руках російських спецслужб»
— Дмитро Снєгирьов,
політичний експерт

Нагадаємо, журналіст видання «Українська правда» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року через підрив автомобіля у центрі Києва.

12 грудня 2019 року в Нацполіції та Генпрокуратурі заявили, що у вбивстві журналіста підозрюють п’ятьох волонтерів та військових: музиканта і військовослужбовця Сил спеціальних операцій ЗСУ Андрія Антоненка (позивний Riffmaster), лікаря і волонтера Юлію Кузьменко (псевдонім «Лиса»), військову медсестру Яна Дугарь і добровольців Владислава та Інну Грищенків. Дугарь начебто допомагала готувати злочин, а Антоненко і Кузьменко закладали вибухівку під авто, а потім здійснили вибух. Усіх їх було затримано і вручено підозри.

13 грудня 2019 року Печерський райсуд Києва відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт. Суд проігнорував надані захистом докази її алібі.

14 грудня 2019 року суд заарештував Андрія Антоненка та хірурга клініки «Охматдит» Юлію Кузьменко.

21 жовтня 2020 року Шевченківський суд відмовився відпустити Антоненка на поруки. Суддя не врахував надані захистом докази невинності військовослужбовця. Після цього активісти заблокували суд, сталися сутички із поліцією.

На початку 2021 року колишній співробітник спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі Ігор Макар оприлюднив записи, на яких глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев обговорює організацію вбивства журналіста Павла Шеремета. Розмова була записана у 2012 році. Макар також додав деякі документи оперативної розвідки, яку проводило КДБ для виявлення усіх пересувань Шеремета.

Крім того, Ігор Макар висловився про готовність дати свідчення в Офісі генерального прокурора України про обставини прослуховування керівництва білоруського КДБ. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні в грудні 2020 року.

Фото: The New Times
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!