«Плівки» у справі Шеремета – багатовекторна операція спецслужб Росії
06
Січня
2021
13:47
Оприлюднені «плівки» у справі вбивства журналіста Павла Шеремета є багатовекторною операцією російських спецслужб з метою дискредитації режиму Лукашенка і правоохоронної системи України. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.
Експерт зауважив, що в рамках судового чи досудового розслідування відсутній експертний висновок щодо автентичності записів, на яких присутній голос очільника Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева. З огляду на це, аналітик переконаний, що українські слідчі можуть лише робити припущення чи на плівках справді голос глави білоруської спецслужби, чи вони змонтовані.
Другий важливий аспект, на який слід звернути увагу, на думку експерта, це повідомлення на офіційному сайті Національної поліції України (НПУ). Він зазначив, що в ньому йдеться про отримання в грудні 2020 року інформації, що становить інтерес у встановленні замовників злочину. Однак, за словами аналітика, у повідомленні некоректно сформульований механізм подальшого розслідування.
Крім того, на думку Дмитра Снєгирьова, «плівки» у справі Павла Шеремета «з’явилися дуже вчасно» і він не виключив, що це контрольований витік інформації з боку Російської Федерації. Він переконаний, що таким чином, Кремль б’є одночасно по двох цілях – по Україні і по президенту Білорусі Александру Лукашенку.
Зокрема, експерт не виключив, що нинішнім скандалом Росія спробує посилити тиск і вплив на Україну, так само, як це сталося після оприлюднення «плівок» Мельниченка.
Ймовірний удар Росії по Алєксандру Лукашенку, аналітик пояснив тим, що після нинішнього «касетного зливу», самопроголошений президент Білорусі буде змушений поглибити зв’язки з Росією і віддалитися від Заходу.
Ще одну загрозу «плівок» для України експерт пояснив тим, що матеріали провадження стосовно організаторів убивства журналіста були виділені в окремі провадження, але за ними не встановлені організатори злочину.
Таким чином, експерт припускає, що оприлюднення «плівок» у справі Павла Шеремета є багатовекторною операцією російських спецслужб задля досягнення двох кінцевих результатів – дискредитації режиму Лукашенка і правоохоронної системи України.
Нагадаємо, журналіст видання «Українська правда» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року через підрив автомобіля у центрі Києва.
12 грудня 2019 року в Нацполіції та Генпрокуратурі заявили, що у вбивстві журналіста підозрюють п’ятьох волонтерів та військових: музиканта і військовослужбовця Сил спеціальних операцій ЗСУ Андрія Антоненка (позивний Riffmaster), лікаря і волонтера Юлію Кузьменко (псевдонім «Лиса»), військову медсестру Яна Дугарь і добровольців Владислава та Інну Грищенків. Дугарь начебто допомагала готувати злочин, а Антоненко і Кузьменко закладали вибухівку під авто, а потім здійснили вибух. Усіх їх було затримано і вручено підозри.
21 жовтня 2020 року Шевченківський суд відмовився відпустити Антоненка на поруки. Суддя не врахував надані захистом докази невинності військовослужбовця. Після цього активісти заблокували суд, сталися сутички із поліцією.
На початку 2021 року колишній співробітник спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі Ігор Макар оприлюднив записи, на яких глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев обговорює організацію вбивства журналіста Павла Шеремета. Розмова була записана у 2012 році. Макар також додав деякі документи оперативної розвідки, яку проводило КДБ для виявлення усіх пересувань Шеремета.
Крім того, Ігор Макар висловився про готовність дати свідчення в Офісі генерального прокурора України про обставини прослуховування керівництва білоруського КДБ. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні в грудні 2020 року.