Чому сподівання українців погіршилися: погляд домогосподарств на економічні перспективи

Чому сподівання українців погіршилися: погляд домогосподарств на економічні перспективи

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Зростання економіки у 2019 році сприяло збільшенню попиту на робочу силу, що обумовило зниження рівня безробіття, збільшуючи кількість зайнятого населення в Україні. Відтак, доходи населення у 2019 році також зростали. Зазначимо, лише у грудні, порівнюючи з листопадом 2019 року відбулося зростання середньої номінальної заробітної плати майже на 15%.

У 2019 році доходи домогосподарств продовжують зростати значно швидше за ВВП, наголошує Національний банк. Роки стрімкого зростання обсягів доходів поліпшили очікування та активізували споживчу поведінку населення й на початку поточного року.

Але, ситуація дещо змінилася. Слідом за бізнесом, прості українці також почали втрачати оптимізм.

Згідно з отриманими результатами проведеного дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», у січні 2020 року індекс споживчих настроїв зменшився на 3,1 п. й зупинився на позначці – 89,0.

Індекс споживчих настроїв у січні 2020 року

Згідно з оприлюдненими результатами дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», що здійснюється за фінансової підтримки Dragon Capital, у січні Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 89,0 п., що на 3,1 п. є меншим за грудневий показник.

Нагадаємо, у грудні 2019 року Індекс споживчих настроїв (ІСН) складав 92,2 п., перевищуючи на 0,5 п. показник листопада 2019 року.

Варто зазначити, скорочення набули значення усіх складових індикатора окрім Індексу очікуваних змін особистого матеріального становища українців.

Рисунок 1 – Індекс споживчих настроїв в Україні у січні 2020 року

Джерело: Info Sapiens.

У січні 2020 року найбільшого зниження (на 6 в.п.) зазнали індекси поточного особистого доходу, розвитку економіки у найближчий рік та доцільності робити великі покупки.

Найбільш песимістичні настрої притаманні особам старшого віку (60 років та більше). Водночас індекс очікувань особистого доходу зріс. Зростання індексу очікувань особистого доходу разом зі скороченням інших індексів є нетиповим й досить рідкісним явищем.

Таблиця 1 – Динаміка індексу споживчих настроїв в Україні  (цільова аудиторія 16+)

Джерело: Info Sapiens.

У лютому 2020 року може відбутися корекція: скорочення індексу очікувань особистого доходу та зростання інших індексів, — зазначають експерти, автори проведеного дослідження.

Індекс поточного становища

Індекс поточного становища (ІПС) зменшився на 6,0 п., склавши 79,0.

Складові цього індексу зазнали таких змін:

  • індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 76,4, що на 6,4 п. менше від рівня цього індексу у грудні;
  • індекс доцільності великих покупок (х5) зменшився на 5,7 п. та встановився на позначці 81,7.

Варто також зазначити, що особисте матеріальне становище громадян вплинуло й на реальне споживання, про що свідчать показники роздрібної торгівлі в січні 2020 року.

Як повідомляє Держстат України (ДССУ), у січні 2020 року індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі відносно січня 2019 року становив 112,1%, але у порівнянні з попереднім місяцем — груднем 2019 року становив – 78,1% (рис. 2). Безумовно, значні витрати, які традиційно припали на передноворічні святкування та різдвяний період далися взнаки.

Рисунок 2 – Індекси фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі у січні 2020 року (у % до січня 2019 року, наростаючим підсумком)

Джерело: ДССУ.

Слід зауважити, за останні 12 місяців (відносно грудня 2018 року) номінальні доходи населення зросли на 16% р/р. Зростання було істотним, але воно було меншим ніж у 2018 році (24% р/р). Цього досягнуто завдяки високим темпам підвищення оплати праці, одержаної в Україні, внаслідок зростання як середньої заробітної плати, так і кількості зайнятих.

В НБУ зазначають, що у 2019 році реальні наявні доходи населення зросли як через збільшення номінальних доходів, так і внаслідок сповільнення інфляції. Однак ще вищими темпами зростали споживчі витрати, які частково обумовлювалися збільшенням споживчого кредитування.

Індекс економічних очікувань

Індекс економічних очікувань (ІЕО) у січні зменшився не значно – на 1,2 п. та склав 95,7.

Індекс економічних очікувань складається з таких показників:

  • індексу очікуваних змін особистого матеріального становища (х2), який набув зростання у порівнянні з показниками попереднього місяця — на 4,1 п., набувши значення в 93,0;
  • індекс очікування розвитку економіки протягом найближчого року (х3) зменшився на 6,1 п., опустившись до значення в 92,9;
  • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) також дещо знизився — до 101,3, що на 1,6 п. менше грудневого показника.

В НБУ зазначають, що високі обсяги врожаю зернових та соняшнику у 2019 році підтримуватимуть експорт у першому півріччі 2020 року, та разом із ростом приватного споживання стимулюватимуть прискорення зростання ВВП до 3,5%.

Зниження експортних цін на металургійну продукцію стримуватиме економічне зростання у 2020 році. Зміцнення курсу гривні, що відбулося у 2019 році, знижуватиме цінову конкурентоздатність українських експортерів. Водночас зниження виробничих витрат на тлі нижчої інфляції поступово нівелюватиме ефекти зміцнення курсу.

Завдяки пом’якшенню монетарної політики, структурним реформам та поліпшенню інвестиційного клімату зростання економіки прискориться до потенційного рівня – 4% у 2021–2022 роках, прогнозують в НБУ.

Економічне зростання на прогнозному горизонті значною мірою визначатиметься ростом приватного споживання, що становитиме близько 7% у 2020 році з уповільненням до 5% у 2022 році. Основним чинником цього залишиться продовження зростання реальних заробітних плат високими темпами як через підвищення продуктивності праці, так і через збереження дефіциту кваліфікованої робочої сили на тлі диспропорцій на ринку праці.

Індекс очікуваного безробіття, курсу валют та інфляції

У січні показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 118,8, що на 5,2 п. нижче за показник минулого місяця.

  • індекс інфляційних очікувань стабільний – 180,9, що на 0,3 п. вище за минулий місяць.
  • очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих трьох місяців погіршилися: індекс девальваційних очікувань зріс на 19,4 п. – до значення 131,7.

У підсумку слід зазначити, що українські компанії, які представляють промисловий сектор, будівництво та торгівлю – наголосили про продовження тенденцій скорочення зайнятості. Винятком є лише сфера послуг, й у порівнянні з підприємствами інших ВЕД, підприємства сфери послуг більш стримані у своїх оцінках щодо скорочення загальної чисельності працівників: дифузійний індекс сектору поліпшився.

Нагадаємо,  на початку лютого 2020 року Національний банк оприлюднив дослідження щодо ділової активності у січні місяці. За підсумками січня Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) знизився на 8,3 б.п. до позначки 40,3. Результати діяльності бізнес оцінив більш песимістично, ніж у грудні, що пов’язано з традиційним зниженням ділової активності на початку року.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!