Російський газопровід «Північний потік-2» залишається під дією Третього Енергопакету ЄС. Таке рішення 15 травня прийняло федеральне агентство мереж Німеччини.
Це не заморожує і не зупиняє будівництво скандального трубопроводу з Росії в Європу в обхід України. Але створює нові перешкоди для «Газпрому» на монопольне постачання газу до Євросоюзу. Яку долю прогнозують «Північному потокові-2» експерти галузі і як це може використати Україна – розповідаємо у спецтемі.
Дія Третього Енергопакету ЄС
У разі запуску трубопроводу в експлуатацію, оператор магістралі Nord Stream 2 AG зобов'язаний відповідати вимогам Третього енергопакету ЄС – провести анбандлінг та розділити функції видобутку, продажу та транспортування газу на територію Європейського Союзу. Зараз усіма цими процесами «Газпром» володіє монопольно. Правилам ЄС це суперечить.
Серед інших вимог – відокремлена компанія зобов’язана повністю вийти з-під контролю російського монополіста і повинна сертифікуватися регулятором Німеччини (точкою входу потоку в ЄС). Який також встановлює тарифи на транспортування газу по території держави.
В рамках конкурентного регулювання, оператор зобов'язаний дати доступ до своїх потужностей незалежним постачальникам і дозволити їм прокачувати паливо в ЄС за допомогою «Північного потоку-2». Якщо треті компанії не скористаються технічними можливостями магістралі, компанія зобов'язується завантажувати потік тільки на 50%.
Ще одна вимога – прозора діяльність, зі звітністю про безпеку поставок.
Деталі рішення ФРН
Nord Stream 2 AG спробував отримати звільнення від Третього Енергопакету ЄС. Газові директиви передбачають таку опцію для тих проектів, які завершені до 23 травня 2019 року.
Апелювати до технічного закінчення будівництва «Газпром» не міг, так як магістраль все ще не готова. Тому росіяни аргументували звільнення датою закінчення інвестицій в проект. Що формально підпадає під виключення.
В своїй відмові німецький регулятор послався на технічну неготовність шляхопроводу:
У цьому рішенні Німеччину підтримали інші європейські країни: Прибалтика, Польща, Нідерланди.
Оператор не згоден з висновком агентства та ймовірно оскаржить рішення в суді:
У будь-якому випадку, на завершення робіт і технічний стан «Північного потоку-2» регулятор ФРН не впливає.
Наслідки німецького рішення
Газові Директиви містять особливу процедуру звільнення від правил Енергопакету для проектів, які закінчені після травня 2019 року. Але таке рішення також приймає національний регулятор, а затверджує Європейська Комісія.
«Газпром» продовжить робити спроби вивести потік із загальних європейських правил, розповідають експерти:
«Nord Stream 2 AG ще в липні 2019 року подала позов до Суду ЄС з вимогою скасування поправок до Газової директиви. Якщо клопотання буде задоволено, вимога про відкриття доступу до газопроводу для третіх сторін більше не буде застосованою до «Північного потоку-2». Інші вимоги законодавства ЄС – відділення (анбандлінг) компанії-оператора трубопроводу і прозорість формування тарифів на прокачування газу – теж не будуть обов'язковими»
Також технічно існує можливість для росіян отримати виключення за рахунок міжурядової угоди між ЄС і РФ.
Будь-які допустимі законом опції стануть актуальними в тому випадку, якщо потік буде завершено. Після санкцій США Росія спробує закінчити будівництво самостійно. Якщо узагальнити думку більшості експертів з цього приводу, то Третій Енергопакет всього лише ускладнює завдання «Газпрому» на перспективу. Але не зупиняє сам проект.
Якщо ж росіяни в результаті захочуть відмовитися від «Північного потоку-2», європейські правила можуть послужити причиною і підставою:
Значення для України
Для України введення російської магістралі в експлуатацію може зіграти як негативну, так і позитивну роль. Перший сценарій означатиме зупинку транзиту за допомогою української ТГС після закінчення 5-річного контракту і втрату країною прибутку від транспортування російського газу в ЄС:
«Збереження транзитної ролі України все ще під питанням. Якщо трубопровід буде добудований, наш транзит з високою ймовірністю буде дорівнювати нулю. Саме тому санкції США мають зараз вирішальне значення для блокування будівництва»
Але і розраховувати тільки на економічні санкції США у боротьбі з цим проектом – це пасивна позиція. Україні необхідно повністю заходити на європейський енергетичний ринок, щоб залучати до ГТС європейських партнерів. Це може служити запобіжником від відмови росіян на прокачку газу територією України.
Другий варіант можливий, якщо Росія захоче працювати за європейськими правилами у власній країні і дозволить третім компаніям, включаючи і Україну, поставляти газ в Європу потужностями «Північного потоку-2». Для цього необхідно як мінімум видозмінити російське законодавство, що встановлює право експорту газу тільки для «Газпрому». І привести свої норми у відповідність з європейськими.
Процес тривалий і для його реалізації необхідна політична воля Кремля. Підстьобнути цю волю може падаючий попит на російський газ в Європі і бажання окремих країн як в ЄС, так і за його межами виступати регіональними газовими хабами. Для України поточна ситуація з «Північним потоком-2» - це вікно можливостей і на цьому шляху у держави багато союзників.
