Яків Смолій подав у відставку з посади глави Національного банку України (НБУ) через рішення президента Зеленського підвищити мінімальну зарплату в умовах обмежених резервів. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Експерт зазначив, що імовірність відставки Якова Смолія наростала, як мінімум, впродовж останнього року і була лише питанням часу. На його думку, це пов’язано з різним баченням монетарної політики оточення президента Зеленського і керівництва Нацбанку.
Політолог припустив, що остаточним поштовхом до написання Смолієм заяви про відставку, стала ініціатива президента підвищити мінімальну зарплату.
«Незадовго до цього рішення глави держави, багато експертів зазначали, що на даний момент у країні бракує резервів для підвищення «мінімалки», а реалізацію цього на практиці називали можливим лише шляхом увімкнення «друкарського станка». Як стверджують джерела на Банковій і в РНБО, Кабмін ухвалив рішення про підвищення «мінімалки» без консультацій президента з НБУ. Саме тому Смолій і подав у відставку – з ним ніхто не порадився. Його ставлять перед фактом, йому нав’язують певний порядок денний, а він просто не захотів нести відповідальність за частково авантюрну політику»
політологЕксперт також зазначив, що зараз точаться розмови про те, хто може стати новим очільником Національного банку. За його словами, лунає багато кандидатур, серед яких Віктор Ющенко, заступники Якова Смолія та інші люди зі структури Нацбанку, які готові обійняти керівну посаду. Водночас, аналітик констатував, що охочих стати главою НБУ серед відомих фінансистів і професіоналів небагато через складну ситуацію в економіці та фінансовій сфері.
Політолог зазначив, що також є люди, які б хотіли заробити у нинішній кризовий період – вони просувають своїх ставлеників на керівника Нацбанку різними лоббіськими способами, а «далі вже вмикаються спекулянти, які будуть отримувати надприбутки на курсі валют».
Віталій Кулик не виключив, що до зміни очільника НБУ уряд частково підштовхнуло і бажання послабити тиск міжнародних фінансових організацій. Експерт переконаний, що постійне перебування в ручному режимі управління з боку МВФ, шкодить економіці. На його думку, завжди має бути «люфт», де держава має сказати «ні» своїм фінансовим партнерам-кредиторам, якщо звісно для цього є політична воля.
Водночас, зазначив аналітик, у випадку із Зеленським, ситуація буде дещо відрізнятися від бажань і реальності.
«В команді Зеленського є достатньо людей, які хочуть, щоб президент сказав «Ні МВФ!». Однак він такого не скаже. Це політика т.зв. «трошкізму»: з одного боку, ми вмикаємо станок і не виконуємо вимог МВФ у питаннях монетарної політики, а з іншого – йдемо на поступки в питаннях, які прийнятні для МВФ і які можна провести через парламент або нормативні акти. Формальна реалізація вимог МВФ і відсутність системної політики, підвищують ризик зростання інфляції. Далі вона виривається з-під контролю, ми робимо інтервенцію Нацбанку, намагаємося врятувати ситуацію, заглиблюємося в кризу, у валютні «качелі». І все це відбувається у грудні, коли виникає необхідність переформатування уряду і парламенту. Це такі собі «чорні лебеді», які завжди виникають наприкінці року»
Експерт прогнозує погіршення економічної та фінансової ситуації в Україні після відставки Якова Смолія. Головним завданням у кризовий період, на його думку, буде здатність держави застосовувати політику стримування.
«Коли вмикається «станок», інфляція стає очевидною і прогнозованою. До того ж, вона закладалася у держбюджет. Сьогодні всі експерти прогнозують зростання цін і тарифів до кінця року. Питання уже в тому, наскільки зможе держава заблокувати ризик гіперінфляції. У 2014 році ми бачили коливання від 15 до 40 гривень за долар, і я боюся, що восени знову почнуться ось ці «інфляційні гойдалки». Надалі все буде залежати від Кабміну та Нацбанку – наскільки вони зможуть співпрацювати і не допустити гіперінфляції. Звісно, спекулянти будуть намагатися штучно розігнати її, бо це дасть їм величезні надприбутки. Однак, наразі важко сказати, чи зможе Нацбанк витримати, чи вистачить золотовалютних резервів, чи почне менеджмент прислухатися до «хотєлок своїх політичних патронів» і дійсно буде рятувати ситуацію. Це вже «ворожіння на кавовій гущі»»
Нагадаємо, 1 липня глава Національного банку України Яків Смолій подав у відставку за власним бажанням. Своє рішення він пояснив систематичним політичним тиском, що чиниться на регулятора.
Президент Володимир Зеленський прийняв відставку і подав до Верховної Ради проект постанови про звільнення Якова Смолія з посади очільника НБУ. Комітет ВР з питань фінансової, митної та податкової політики схвалив відставку глави Нацбанку.
Якова Смолія призначили главою НБУ 15 березня 2018 року. Його термін повноважень офіційно мав завершитися у 2025 році.
Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, Смолій заявив, що не має наміру йти у відставку, оскільки незалежність регулятора прописана в законі. У вересні 2019 року ЗМІ повідомляли про звільнення Смолія, але тоді цього не відбулося.
Раніше посли G7 в Україні закликали депутатів не загрожувати незалежності Нацбанку. У G7 побоюються, що втрата регулятором незалежності зашкодить довірі інвесторів та поставить під загрозу міжнародну підтримку українського уряду.
Рішення Ради про перевірку НБУ відбилося на українських цінних паперах: Bank of America відразу ж знизив їхній рейтинг.
