Щомісяця, починаючи з червня 2020 року, Київська школа економіки оприлюднює огляди прогнозів ключових макроекономічних показників України на найближчі роки та аналіз факторів, які їх зумовлюють.
Огляди КШЕ цікаві тим, що базуються як на інформації консенсусних прогнозів «приватних» організацій (інвестиційних і комбанків, аналітичних центрів), які готують Нацбанк, Мінекономіки, FocusEconomics, Bloomberg та Reuters, так і «офіційних» прогнозів (МВФ, Кабмін, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, тощо).
2020 рік – економічне падіння. Відскок у наступному
Консенсусні прогнози щодо ВВП майже не змінюються – протягом 4 місяців експерти прогнозують падіння на 5-6% у 2020 році та зростання у 2021 році близько 4%-4.5%.
Оцінка Кабінету міністрів на наступний рік дещо оптимістичніша – 4.6%. НБУ більш консервативний — падіння у 2020 році на 6.0%, зростання на 4.0% - наступного. З одного боку, позитивно на прогнози ВВП впливав швидкий вихід економіки з карантину влітку та сприятливі умови торгівлі, насамперед високі ціни на залізну руду та сталь. З іншого боку, невизначеність щодо пандемії та зростання кількості випадків останнім місяцем обумовлює відсутність зрозумілої економічної політики влади, а також проблеми отримання офіційного фінансування від МВФ і інших кредиторів перешкоджають більш стрімкому покращенню очікувань.
Інфляція
Консенсусні оцінки інфляції наразі коливаються в діапазоні 4.6-4.8% - дещо нижче цілі Нацбанку. Натомість на 2021 рік ця тенденція змінилася й прогнози почали поступово зростати – до 5-6%.
Однак, має відбутися корекція прогнозів, адже не всі аналітики врахували плани уряду щодо стрімкого підвищення мінімальної заробітної плати у 2021 році. Відтак в найближчі місяці очікується перегляд прогнозів у бік підвищення, як це минулого тижня синхронно зробили аналітики Dragon Capital та ICU (до 6.8% і 6.5% відповідно), зазначають в КШЕ.
Прогноз Кабміну щодо інфляції продовжує істотно перевищувати ринкові значення - 7.3% (і 8.7% у середньому, що передбачає річну інфляцію близько 9-10% всередині року).
Наприкінці поточного місця НБУ має оприлюднити свій новий прогноз з урахуванням різкого підвищення мінімальної зарплати.
Інтрига полягає щодо базового сценарію, якому дасть перевагу нове керівництво НБУ – або погоджуватися з баченням уряду (7.3% і 8.7%), або проводити більш жорстку політику для утримання інфляції в цільовому діапазоні.
Облікова ставка
Як розв'яжеться інтрига щодо базового сценарію, який ляже в основу жовтневих прогнозів, власне, залежить й ступінь м’якості/жорсткості монетарної політики НБУ. Обраний сценарій зумовить подальшу траєкторію облікової ставки.
Наразі, згідно з липневим прогнозом, ставка буде утримуватися на поточному рівні 6% до середини 2021 року, а згодом її підвищать до 6.5%.
Нагадаємо, у вересні НБУ зберіг ставку на рівні 6%. При цьому, згідно з протоколом, більше обговорювалась можливість зниження ставки, однак аргументи проти такого рішення були занадто переконливими.
Консенсус-прогноз на 2020 рік залишається в діапазоні 5.5-6.0%, на наступний рік – у діапазоні 6.0-6.5%. Також, імовірно, ще не всі аналітики врахували у своїх прогнозах ефекти різкого підвищення мінімальної зарплати наступного року, а також більш м’яку фіскальну політику. А отже, є велика ймовірність, що в найближчі місяці Нацбанк, а також ринкові аналітики дещо піднімуть свої прогнози. Як це минулого тижня зробили аналітики Dragon Capital та ICU, які наразі очікують у 2021 році ставку на рівні 7%.
Поточний рахунок
Низкою чинників було зумовлено перехід до профіциту поточного рахунку цього року (7 млрд дол США за перші 7 місяців року). З одного боку, це стійкість експорту за основними статтями експорту (продукції АПК і ГМК, ІТ послуг) і грошових переказів. А з іншого – падіння імпорту товарів і витрат на закордонні подорожі.
Аналітики продовжують покращувати свої пронози та за результатами року в середньому виходить профіцит – близько $1 млрд. Проте, в останньому прогнозі НБУ профіцит –$6.5 млрд. Водночас на наступний рік і НБУ, і аналітики очікують повернення до дефіциту поточного рахунку – до $4.5 млрд і $3.3 млрд відповідно.
Міжнародні резерви
Профіцит поточного рахунку продовжує створювати можливості для НБУ купувати валюту на ринку, хоч і в не дуже великих обсягах через відплив капіталу за фінансовим рахунком. Відтак резерви на початок вересня вже перевищили $29 млрд. Це дозволяє аналітикам покращувати свої прогнози резервів, які в середньому на кінець цього року становлять $26-29 млрд, і на кінець наступного - $27.5-30 млрд. Як і з поточним рахунком, закордонні аналітики менш оптимістичні, ніж вітчизняні.
Нагадаємо, Міжнародні резерви становили 26,5 млрд дол. США за підсумками вересня. З огляду на проходження періоду пікових боргових виплат за зовнішніми зобов’язаннями держави, міжнародні резерви України зменшились на 8,7%.
Варто зазначити, запропонований урядом бюджет з дефіцитом 6% ВВП є певним сюрпризом для ринку. Адже в середньому аналітики закладали у свої прогнози бюджетний дефіцит на рівні 4.2% ВВП, недалеко від оцінок НБУ (4% ВВП), у прогнозі МВФ дефіцит становив 5.3% ВВП.
Обмінний курс
Сильна позиція щодо поточного рахунку на тлі погіршення очікувань щодо надходження офіційного фінансування зумовлюють майже незмінні прогнози щодо обмінного курсу останніми місяцями. Зокрема на кінець цього року аналітики очікують 28.0-28.5 грн/дол, на кінець наступного – 28.5-29.5 грн/дол. Враховуючи послаблення гривні останніми тижнями, ймовірно, ці прогнози будуть переглядатись у найближчому майбутньому в бік слабшої гривні. У цьому контексті урядовий прогноз курсу на наступний рік (28.8 грн/дол на кінець року, 29.1 грн/дол у середньому) особливих питань не викликає.
Наразі ситуація на валютному ринку залишається спокійною, зазначають в ICU. На міжбанківському ринку курс коливався у межах 28.19-28.42 грн/$ і завершив тиждень на рівні 28.34 грн/$, що лише на 0.1% слабше, ніж попередній тиждень.
В підсумку варто зазначити, у жовтні будуть оновлені прогнози МВФ і Нацбанку. Очікується, що МВФ, імовірно, наблизить свої прогнози до консенсусних, при цьому важливим буде питання щодо узгодження прогнозу дефіциту бюджету з урядом і парламентом, який буде активно працювати з поданим урядом проєктом бюджету в найближчі місяці.
Найбільшою інтригою у прогнозі Нацбанку – реакція монетарної політики, яку буде закладено в базовий сценарій прогнозу за більш суттєвого посилення інфляційного тиску проти липневих оцінок (через стрімке підвищення мінімальної зарплати та дефіцит бюджету в 6% ВВП). Інформація щодо перспектив отримання траншів від МВФ і реакція НБУ будуть суттєво впливати та на макроекономічні прогнози аналітиків приватного сектору.
