Про перспективи банківської таємниці в Україні: імплементація директиви ЄС
Рада ЄС та Європейський парламент в грудні 2017 року досягли згоди щодо внесення змін до четвертої Директиви ЄС, яка спрямована на протидію відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом (англ. - 4th Anti-Money Laundering Directive (4AMLD)) та прийняття її у новій редакції – п’ята Директива (англ. - 5th Anti-Money Laundering Directive (5AMLD)).
Країни-члени ЄС мають імплементувати П’яту Директиву в національне законодавство до середини 2019 р. Ці нові правила принесуть більшу прозорість для покращення боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму в Євросоюзі. На слуханні щодо запровадження відповідних норм директиви, було наголошено, що ефективна боротьба з фінансовою кризою вимагає належного впровадження цих правил та сильної координації між різними органами влади.
Основні положення П’ятої Директиви ЄС будуть спрямовані на досягнення наступних цілей:
- збільшення повноважень підрозділів фінансової розвідки ЄС та сприяння підвищенню прозорості того, хто дійсно володіє компаніями та трастами, шляхом створення реєстрів власників;
- попередженню ризиків, пов'язаних з використанням віртуальних валют для фінансування тероризму та обмеження використання передплачених карток;
- покращення гарантій фінансових операцій з третіми країнами високого ризику;
- покращення доступу підрозділів фінансової розвідки до інформації, включаючи централізовані регістри банківських рахунків;
- забезпечення єдності регістрів національних банківських і платіжних облікових записів або створення централізованої системи пошуку даних у всіх державах-членах.
Втім, багато фінустанов не чекають, поки регулятори відповідних країн та законотворці перепишуть нормативну базу, а розпочали процес формування внутрішніх правил, норм та інструкцій, які базуються на ідеології та нормах прямих рекомендацій окремих положень 5-ї Директиви до власної системи управління ризиками щодо використання установ та їх продуктів з метою легалізації доходів здобутих злочинних шляхом, а також норм щодо управління комплаєнс ризиками відповідних систем. Практика посилення вимог щодо управління ризиками в системі фінансового моніторингу почала впливати на український бізнес, навіть на простих людей. Деякі західні банки переглянули оцінку ризику українських клієнтів - вона виросла з 50 до 70%. У зв'язку з чим, появилися нові вимоги щодо відкриття рахунків або умов кредитування, вимагають додатковий пакет документів, наприклад, дані про прописку, походження коштів тощо. Ситуація ускладнюється ще й тим, що оцінка європейських банків країнних ризиків по відношенню до України перебуває в діапазоні високих значень.
Нова версія європейської директиви AML покликана посилити контроль банків за рухом коштів на рахунках клієнтів, джерелами їх походження, а також призначенням переказів в контексті реального економічного сенсу.
Ключові зміни документа мають такий профіль: дані загальноєвропейського реєстру бенефіціарів будуть відкриті для всіх бажаючих. При впровадженні AMLD-5, більше не потрібно буде доводити компетенцію свого інтересу до інформації - дізнатися, хто контролює компанію зможе будь-яка фізична особа. У свою чергу банки при відкритті рахунку повинні будуть в обов'язковому порядку перевіряти дані заявника до загальноєвропейської бази бенефіціарів. І повідомляти владу про виявлені розбіжності між інформацією з реєстру і даними, якими володіє сам банк. Країни ЄС зобов'язані створити національні реєстри публічних осіб, інформація з яких буде консолідуватися на загальноєвропейському рівні. Здійснюється посилення контролю щодо операцій з контрагентами із країн з високим ступенем ризику «відмивання» грошей, включаючи можливість встановлення обмежень на транзакції, ведення бізнесу в таких державах тощо. Тотальна деанонімізація - до 20 вересня 2020 року. Усі країни ЄС повинні створювати централізовані реєстри власників поточних і ощадних рахунків, а також банківських сейфів. Винятків немає - інформація буде збиратися стосовно усіх фізичних та юридичних осіб. Доступ до цих баз даних отримають підрозділи фінансової розвідки країн ЄС.
Що стосується застережень за сумами проведення транзакцій, то поріг для онлайн операцій з передплаченими картами буде знижений до € 50. При цьому ліміт ідентифікації власників таких карт буде понижено з € 250 до € 150.
Звісно, Україна не є членом Європейського Союзу, тому формально не повинна виконувати вимоги П’ятої Директиви. Разом з тим, з огляду на євроспрямування нашої країни, імплементація міжнародних стандартів щодо протидії легалізації коштів, здобутими злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення, буде спрямована на удосконалення чинної нормативної бази в цій сфері. Наразі, наша країна демонструє досить високий рівень організації функціонування системи протидії легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. Наприклад, реєстр бенефіціарів власників, впровадження ризик-орієнтованого підходу і принципу «знай свого клієнта» в повній мірі відповідає вимогам чинної редакції AML. Це означає, що і до реалізації окремих пунктів AMLD-5 наша країна готова. Це вкрай важливо не лише для внутрішнього контролю за рухом капіталів і боротьби з ухиленням від податків. Якщо Україна не стане рухатися у фарватері загальносвітових антилегалізаційних тенденцій, вона приречена буде понижуватися в рейтингу з усіма можливими негативними наслідками. Результатом пониження рейтингу може стати обмеження операцій з будь-якими українськими компаніями, зниження інвестиційної привабливості, та навіть запровадження санкцій. Тому немає ніяких сумнівів, що вже найближчим часом в Україні піднімуть проблематику щодо імплементації нових правил П’ятої Директиви ЄС.
Варто зазначити, що ці процеси є тенденційними, і слідом за Європою з банківською таємницею буде змушена попрощатися і Україна. Це лише питання часу.
Нагадаємо, що Егмонтська група підрозділу фінансової розвідки на 25-му засіданні групи в Сіднеї 24-27 вересня 2018 року визнала Держслужбу фінансового моніторингу України найкращою у світі.