У січні 2019 року експорт товарів перевищив імпорт на 20 млн. доларів США. Як повідомила Державна служба статистики України, у січні 2019 року експорт товарів становив 4066,2 млн. дол. США, або 109,2% порівняно із січнем 2018 року.
Згідно даних Держкомстату, імпорт товарів становить 4045,3 млн. дол., або 100,7% порівняно із січнем 2018 року.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,01 (у січні 2018 року – 0,93).
Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 193 країн світу, які набули змін в товарній та кількісній структурі зовнішньоторговельних відносин.
Таблиця 1 – Країни зовнішньоторговельного партнерства
Як повідомляли раніше, за три роки обсяг торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу збільшився на 55%. В цілому за 2018 році ЄС купив українських товарів більше, ніж за весь час двосторонньої співпраці. Що стосується РФ, порівнюючи з даними січня 2018 року, то варто зазначити, експорт товарів зменшився на 14,9 % і в загальному обсязі структури зовнішньо-економічної торгівлі займає частку 5,5% , а імпорт упав на 12,3%, і частка в загальному обсязі складає - 15%.
Таблиця 2 – Товарна структура зовнішньої торгівлі у січні 2019 року
Огляд зовнішньої цінової кон’юнктури, свідчить про наступні тенденції. Ціни на сталь на світових ринках знижувалися через суттєву пропозицію на тлі відносно слабкого попиту. Так нарощували виробництво Китай, США та Іран. Надмірний обсяг пропозиції призвів до падіння котирувань на внутрішньому ринку Китаю, що змусило виробників відновити експортні поставки, спровокувавши падіння цін і на зовнішніх ринках.
У свою чергу, на європейському ринку сталі ціни падали через агресивну політику турецьких компаній-експортерів. Девальвація ліри в попередні періоді, давала простір для цінового маневру для турецьких компанії. Негативний вплив на ціни також спричинили введення Туреччиною з кінця вересня 2018 року і до квітня 2019 року квот на імпорт листового і сортового прокату, сталевих труб і нержавіючого прокату та 25% мита на понадлімітні поставки.
Світові ціни на пшеницю, попри певне зниження порівняно з попереднім кварталом, залишалися на відносно високому рівні. Однак поступовий вихід на ринок нового врожаю пшениці Аргентини, який завдяки суттєвій девальвації аргентинського песо має конкурентні цінові переваги, дещо впливає зниження цін.
Ціни на кукурудзу коливалися у відносно вузькому діапазоні. Ціни на соняшникову олію продовжили зниження через рекордно високий за останнє десятиріччя врожай соняшника та зниження цін на суміжні олійні. Зокрема, істотно знизилися ціни на соєву олію після введення Китаєм 25%-го мита на її імпорт зі США, що призвело до формування високих запасів сої.
Варто зазначити, позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу має позитивний вплив на украплення національної грошової одиниці на валютному ринку.
Нагадаємо, станом на 01 березня 2019 року обсяг офіційних резервів покриває 3,3 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.
