Прогноз для економіки України: інфляція, курс валют, економічне зростання та ризики
Однією з головних подій на завершення першого кварталу 2019 року, стало довгоочікуване рішення Національного банку щодо зниження облікової ставки.
Нагадаємо, минулого тижня було прийнято рішення Національного банку України щодо зниження облікової ставки з 18% до 17,5%.
Важливою тенденцією, яка продовжувалася протягом першого кварталу 2019 року було тривале сповільнення споживчої інфляції – до 8.6% р/р у березні (з 9.8% р/р у грудні 2018 року). Базова інфляція сповільнилася до 7.6% р/р, навіть дещо швидше, ніж очікувалося, що свідчить про послаблення фундаментального інфляційного тиску на початку 2019 року. Варто зазначити, попри електоральні події, протягом січня-квітня 2019 року зберігалася сприятлива ситуація на фінансовому ринку України та тривале продовження поліпшення інфляційних очікувань населення, бізнесу, банків та фінансових аналітиків.
Позитивні інфляційні тенденції продовжували впливати на зміцнення обмінного курсу гривні до кошика валют країн-партнерів. Суттєвим каналом впливу високих процентних ставок на обмінний курс був ринок гривневих ОВДП, що обумовило високий попит на них з боку нерезидентів. Додатковими чинниками зміцнення обмінного курсу були істотні валютні надходження від аграрного сектору, низькі обсяги репатріації дивідендів за кордон, незначні темпи зростання імпорту товарів та чистий продаж валюти населенням. Попри істотне боргове навантаження щодо обслуговування та виплати зовнішніх запозичень, у цих умовах НБУ продовжував поповнювати міжнародні резерви, здійснюючи інтервенції на міжбанківському валютному ринку.
Як наголошують в НБУ, споживча інфляція й надалі уповільнюватиметься та повернеться до цільового діапазону на початку 2020 року. Зниження інфляції прогнозується до 6.3% до кінця цього року та досягне цільового діапазону вже на початку наступного року, а середньострокового цільового рівня в 5% – наприкінці 2020 року. НБУ прогнозує дію чинників, які обумовлюють позитивні фактори сповільнення інфляції:
- жорсткі монетарні умови та стримана фіскальна політика (в межах дефіциту - 2,5%);
- зниження темпів зростання заробітних плат внаслідок поступового наближення їх рівня до показників сусідніх країн і менш інтенсивної трудової міграції з України;
- зміцнення гривні в січні-квітні, яке буде гальмувати зростання цін на непродовольчі товари;
- здешевлення газу на світових ринках, яке також буде відбиватися і в зміні внутрішніх цін;
- збільшення пропозиції продовольчих товарів як вітчизняного, так і іноземного походження.
Зазначимо, що надалі прогнозується уповільнення базової інфляції (до 5.0% у поточному році та 3.7% у наступні роки) насамперед завдяки зменшенню тиску з боку сукупного попиту (рисунок 1).
Рисунок 1 - Індекс споживчих цін (станом на кінець періоду, % р/р) та інфляційні цілі НБУ
Економічне зростання
Зростання економіки у 2019 році сповільниться до 2.5%, проте прискориться вже з наступного року (до 2.9% та 3.7% у 2020 і 2021 роках відповідно).
Нагадаємо, у 2018 році зростання української економіки прискорилося до 3.3% р/р з 2.5% р/р у 2017 році. На початку 2019 року економічне зростання очікувано сповільнилося (за оцінками НБУ, до 2.4% р/р в І кварталі).
Уповільнення обумовлювали вичерпання ефекту рекордного врожаю минулого року, відтак скорочення валютних надходжень від аграрного сектору. Крім того, послабилися показники промисловості. Основним чинником економічного зростання залишився внутрішній попит (передусім споживання домогосподарств та інвестиційна діяльність підприємств). Зокрема про подальше стійке зростання споживчого попиту свідчило прискорення зростання роздрібного товарообороту, чому сприяло подальше збільшення реальних заробітних плат та пенсійних виплат. На тлі стійкого інвестиційного попиту та сприятливих погодних умов прискорилося зростання в будівництві.
Натомість зовнішні умови протягом першого кварталу погіршилися. У січні-квітні 2019 року тривало звуження дефіциту поточного рахунку, який досяг рівня відповідного кварталу попереднього року (0.4 млрд дол.). Зокрема скоротилося від'ємне сальдо торгівлі товарами та зменшилися виплати дивідендів. Дефіцит поточного рахунку був компенсований припливом капіталу за фінансовим рахунком (0.8 млрд дол.), сформованим насамперед залученнями державного сектору. Вони були забезпечені як офіційним фінансуванням, так і портфельними інвестиціями нерезидентів у гривневі державні цінні папери. У свою чергу приватний сектор був чистим кредитором для зовнішнього світу попри чистий приплив ПІІ (майже 0.8 млрд дол.). Завдяки профіциту платіжного балансу (0.3 млрд дол.) міжнародні резерви за І квартал майже не змінилися, попри виплати перед МВФ. Станом на кінець квітня 2019 року резерви становили 20.6 млрд дол., або 3.4 місяця імпорту майбутнього періоду.
Як наголошують у відомстві, дефіцит поточного рахунку у 2019 році збережеться на рівні попереднього року й становитиме 3.3% ВВП у результаті дії різноспрямованих факторів.
У 2019 році зниження темпів економічного зростання зумовлюється сповільненням глобальної економіки та обсягів світової торгівлі, стриманою фіскальною політикою через потребу погашення значних обсягів державного боргу, а також жорсткими монетарними умовами, необхідними для зниження інфляції до цілі. Крім того, очікується зниження врожаїв зернових і олійних після рекордних показників у 2018 році. Частково дія цих факторів буде компенсована поліпшенням умов торгівлі, передусім унаслідок підвищення цін на окремі товари українського експорту та низькі ціни на природний газ.
Ключовою умовою прогнозу залишається подальше виконання Україною взятих зобов'язань за програмою співпраці з МВФ. Це дасть змогу поліпшувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу та підтримувати жвавий інтерес нерезидентів до ОВДП у національній валюті на прогнозному горизонті. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати виплати за зовнішнім державним боргом у 2019 – 2021 роках. Водночас збереження високих реальних процентних ставок сприятиме припливу іноземного боргового та інвестиційного капіталу до приватного сектору. У результаті обсяги міжнародних резервів стабілізуються на рівні близько 21–22 млрд дол. на прогнозному горизонті.
Монетарна політика НБУ
Як зазначено вище, однією з головних подій на завершення першого кварталу 2019 року, було рішення Національного банку щодо зниження облікової ставки. Наразі стійка тенденція до уповільнення інфляції до цілі в 5% дає змогу НБУ розпочати цикл зниження облікової ставки. З огляду на оновлений макроекономічний прогноз та баланс ризиків для нього Правління ухвалило рішення знизити облікову ставку до 17.5%.
Як наголошують у відомстві, монетарна політика поступово пом'якшуватиметься, з урахуванням необхідності досягнення інфляційної цілі в 5%. Водночас зберігатимуться жорсткі монетарні умови, необхідні для сповільнення інфляції до цілі в 5% у 2020 році. Така жорсткість буде поступово зменшуватися через послаблення інфляційного тиску. Відповідно, облікова ставка в реальному вимірі знижуватиметься з поточних 10-11% до свого рівноважного рівня 3-4% у 2021 році.
Ризики макроекономічного прогнозу
Ключовим внутрішнім ризиком для реалізації зазначеного макроекономічного прогнозу є посилення невизначеності в рік подвійних електоральних циклів. Ризики обумовлюють характерні для періоду парламентських виборів затримки з прийняттям бюджету та формуванням нового Уряду, а також зростання бюджетних видатків на соціальну сферу темпами вищими за зростання рівня продуктивності праці можуть мати істотний негативний вплив на фінансовий ринок та інфляційні очікування.
Істотними зовнішніми ризиками макроекономічного сценарію є погіршення зовнішніх умов через можливий перехід світової економіки у фазу рецесії, а також зниження світових цін на сировинні товари. Ризики більш стрімкого сповільнення світової економіки останнім часом зростають на тлі посилення геополітичної напруги, зокрема через невизначеність із Brexit, стрімкого зниження темпів зростання Єврозони, підвищення волатильності на фінансових ринках. Зміна зовнішніх умов позначиться на надходженнях валюти в країну за поточним рахунком. Крім того, високими залишаються ризики, пов'язані з ескалацією військового конфлікту та новими торговельними обмеженнями з боку Росії. Цілком реальною є невизначеність, що генерується з приводу обсягів транзиту газу через територію України з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів до Європи.
В підсумку варто зазначити, що після прискореного зростання протягом останніх двох років НБУ прогнозує в 2019 році суттєво уповільнення динаміки світової економіки. Наростання геополітичних конфліктів та дія протекціоністських заходів обумовлюватимуть звуження попиту та скорочення темпів зростання світової торгівлі. Найбільше від вищезазначених факторів потерпатимуть країни Єврозони та окремі ринки, що розвиваються, зокрема Туреччина. Водночас поступове пристосування країн до нових геоекономічних умов призведе до певного прискорення зростання світового ВВП у 2020-2021 роках. У результаті, середньозважений показник темпів економічного зростання країн – основних торговельних партнерів України є песимістичним на всьому прогнозному горизонті, а у 2019 році найбільш істотним: до 2.3%. Відповідно через слабкий попит зростання цін на світових товарних ринках буде досить млявим. Через уповільнення економічного зростання та ризики дефляції монетарна політика провідних центральних банків залишатиметься м'якою. Внаслідок цього для країн з ринками, що розвиваються, умови на світових фінансових ринках залишатимуться відносно сприятливими.