Верховна Рада України VIII скликання достроково завершила свою роботу. 21 липня українці вирушать на позачергові вибори, де проголосують на новий склад законодавчого органу країни.
Під завісу народні депутати встигли проголосувати новий Виборчий кодекс із відкритими списками, прийняти резонансний закон про обов'язкову хімічну кастрацію педофілів, підтримати розвиток зарядної інфраструктури для електромобілів та ряд інших важливих норм.
Реформи, які змінили багато
На хвилі Революції Гідності і у розпал окупації Донбасу проросійськими угрупуваннями в поточний парламент пройшло багато представників громадянського суспільства та євро-оптимістів. На демократичний та проукраїнський корпус покладалися надії на комплексні реформи практично у всіх сферах суспільного і державного життя.
Українські політики, які проводили ці трансформації, не втомлюються повторювати – що було зроблено за останні 5 років – не досягалося за чверть століття до цього. До певної міри це твердження правдиве. Роль парламенту полягала у побудові законодавчої основи під перетворення в країні і зближення з Європою та західними демократіями.
Виконання умов Угоди про Асоціацію з ЄС і прийняття законів для надання Україні безвізового режиму з Євросоюзом – безумовний плюс цього скликання.
Медична, освітня і пенсійна реформи, децентралізація і дерегуляція, мала приватизація, декомунізація, реорганізація фінансового та банківського секторів, системи державних закупівель, енергетичного ринку – приклади ще не завершених, але успішних реформ.
Окрему увагу Ради було приділено реформуванню Збройних сил України та побудові сучасної боєздатної контрактної армії, наближення до стандартів НАТО, підвищення матеріально-технічного забезпечення військових, захисту ветеранів АТО і ООС, допомоги сім'ям загиблих бійців України.
Серед інших позитивів – підтримка української мови на державному рівні, електронне декларування для чиновників (та активістів – останнє не є плюсом для громадянського суспільства, про що мова піде у частині II), переведення низки адміністративних послуг в е-формат, реформування сфери ЖКГ і монетизація субсидій, лібералізація валютного ринку.
За оцінками глави Ради Андрія Парубія, порядок денний VIII скликання був інтенсивним і різностороннім:
«За час роботи Верховної Ради України восьмого скликання проведено 580 пленарних засідань, протягом яких прийнято 2734 законодавчих актів, у тому числі 987 законів і кодексів в цілому, проведено 35 парламентських слухань»
очільник Верховної Ради VIII скликанняРада, що називала речі своїми іменами
В умовах гібридної війни Кремля проти нашої країни Верховна Рада на законодавчому рівні закріпила – Росія є країною-агресором, а землі під псевдо-адміністраціями Л/ДНР – окупованими територіями.
У законі про реінтеграцію Донбасу зафіксовано право України на оборону. Також документ визначає статус тимчасово окупованих земель, права громадян, відповідальність агресора, розширення повноважень ВСУ в зоні конфлікту.
Закріплення в Конституції курсу на ЄС і НАТО, проголосоване вже у 2019 році – політичне рішення Ради, проте його зміст в тому, щоб позначити ціннісний та інтеграційний вибір України як держави. Відповідно, багато подальших рішень і реформ в майбутньому можуть спиратися на задекларовані в Основному Законі євро-устремління.
У зовнішній політиці Рада дотримувалася спільного з європейцями і Заходом курсу на санкційний тиск на адресу Росії і неодноразово голосувала за доповнення та посилення санкцій – і в якості реакції на анексію Криму та окупацію Донбасу, захоплення українських моряків у Керченській протоці, роздачу російських паспортів жителям ОРДЛО і т.п.
В духовному аспекті розвитку України парламент VIII скликання створив прецедент – у зверненні до Вселенського Патріарха Варфоломія І закликав Материнську Православну Церкву надати Томос про автокефалію для українського Православ'я та відродити втрачену помісну церкву в Україні.
За словами Парубія, Рада провела «ментальну деокупацію України» підтримкою законів з гуманітарно-культурним аспектом. Крім вищезазначених декомунізації та закону «Про мову», перейменувала адміністративно-територіальні одиниці країни згідно автентичності місцевостей та їх історичною спадщиною, проголосувала за українські квоти для телерадіомовлення і кіно, захист книговидавництва, визнання героїв національно-визвольних рухів за Україну у ХХ столітті.
Позитивні оцінки серед європейців
Європейські і західні партнери, які виступають основними фінансовими донорами реформ в Україні, відзначають сильні сторони трансформацій:
«Я раніше вже говорив, що більше реформ в Україні відбулося з 2014 по 2019 роки, ніж з 1992 по 2014-тий»
глава представництва ЄС в Україні «Я можу розділити особисті спогади, тому що я також була в Україні п'ять років тому, і я добре пам'ятаю очікування і надії народу України. Особливо, коли мова йде про порядок денний реформ, роботу над антикорупційним законодавством, - був пройдений довгий шлях, завдяки рішучості українців і підтримці Європейського Союзу»
Високий представник ЄС«Україна просунулася у напрямку виконання ряду важливих і складних реформ. Йдеться про охорону здоров'я, пенсії, децентралізацію, державне управління і державні закупівлі, а також навколишнє середовище. Всі вони вкрай важливі для впровадження Угоди про асоціацію і для більш заможної і стабільної України»
єврокомісар з європейської політики сусідства та переговорів про розширення «Раніше Україна була залежна від Росії, а тепер розгорнулася в іншу сторону і переорієнтувалася на інших партнерів. Це досягнення, яке не можна недооцінювати»
канцлер ФРНБезумовно, європейці далекі від ілюзій щодо України і багатьох реформ, які все ще мають бути реалізовані або прискорені. Ми також далекі від того, щоб ідеалізувати роботу цього парламенту. Про промахи та невдачі Верховної Ради VIII скликання – наша наступна частина матеріалу.
