18 січня Верховна рада проголосувала закон про реінтеграцію Донбасу. Повна назва документа - «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях». Законопроект підтримало 280 народних депутатів.
Парламентарії визнали Росію країною-агресором, а за Україною закріпили право на оборону. ВСУ отримують більш широкі повноваження для маневрів.
Мета документа – відновлення контролю над окупованими землями Донбасу.
Про ці та інші особливості, значення цього законодавчого акту, а також наслідки для України – читаємо нижче.
Закон про реінтеграцію: основні тези
Автор законопроекту Петро Порошенко назвав його політико-дипломатичним шляхом повернення окупованих земель:
«Це сигнал і для Донбасу, і для Криму: ви - невід'ємна частина України»
Перед голосуванням депутати розглянули понад 600 правок, остаточний варіант ще не опублікований. Але основні положення закону про реінтеграцію Донбасу все ж відомі.
Російська агресія
Закон визнав РФ агресором та окупантом. У зв'язку з чим, Росія несе відповідальність за заподіяння Україні та її населенню морального і матеріального збитку. Кримінальна відповідальність настає для тих осіб, які брали участь у збройній агресії проти України або є частиною окупаційних адміністрацій Кремля.
Згадка в законі про Мінські угоди була видалена з фінальної редакції.
Тимчасово окуповані території
Частина земель України, контрольована незаконними збройними групами та окупаційною адміністрацією, визнана тимчасово окупованими територіями в Луганській і Донецькій областях. Межі цих територій визначає Головнокомандувач ЗС України за поданням даних Генштабу та Міністерства оборони.
Передбачено створення «зон безпеки» на контрольованих Україною територіях поруч з лінією розмежування, де буде запроваджено спеціальний режим з розширеними повноваженнями для силовиків.
Для Росії не існує ніяких законних прав на володіння і розпорядження тимчасово окупованими територіями.
Права громадян
Громадяни України зберігають право власності на окупованих землях:
«За фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб або від вступу спеціального правового статусу і за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, в тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що перебуває на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях, якщо таке майно придбано відповідно до законів України»
Офіційно країна визнає тільки два документа, що видаються на території ОРДЛО: свідоцтва про народження і смерть. Це важлива норма, оскільки особам, які бажають отримати документи українського зразка, не доведеться підтверджувати народження і смерть в суді на території України, коментує автор багатьох поправок до закону Мустафа Найєм:
«Зараз молодим батькам і родичам померлих на окупованих територіях, які хочуть отримати документи українського зразка, доводиться підтверджувати народження і смерть в судовому порядку. Сама по собі процедура абсурдна – можливості реально перевірити ці факти в українських судів немає»
Як зазначив депутат, нові норми не суперечать світовій практиці:
«За цією нормою стоять долі десятків тисяч новонароджених і померлих, їх родичів та близьких. Так, серед них можуть бути, м'яко кажучи, не зовсім свідомі громадяни. Але переважна більшість – це наші громадяни, «наші» у всіх сенсах – ті, для кого важливо отримати документи українського зразка. З іншого боку, міжнародна практика полягає в тому, що визнання медичних довідок, що підтверджують факт народження або смерті, ні в одному конфлікті не вважалися визнанням або легалізацією окупаційного режиму»
Порядок переміщення осіб і товарів на окуповані території встановлюється урядом і здійснюється через контрольні пункти в'їзду-виїзду. Командувач об'єднаних сил має право ігнорувати встановлений порядок або вводити обмеження на в'їзд і виїзд. З дозволу Командувача, на тимчасово окупованих територіях допускається перебування осіб, які не притягнуті до оборони і стримування збройної агресії РФ.
«Антитерористична операція може бути завершена у зв'язку з введенням воєнного чи надзвичайного стану або з початком здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях»
Закон не містить інших деталей щодо прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях і не регламентує широке коло соціальних і побутових питань, починаючи від податків і закінчуючи освітою, в чому правозахисники бачать певні ризики.
Об'єднані сили
Командувач об'єднаними силами буде здійснювати управління всіма силами і засобами ЗСУ, МВС, Нацполіціі та інших силових і військових формувань України на території Луганської та Донецької областей за допомогою Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ. Повноваження Командувача визначає президент.
Законом встановлено розширення прав і повноважень для осіб, які задіяні у «забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях»:
- право застосовувати зброю і спецзасоби;
- право затримувати і доставляти затриманих в органи Нацполіціі;
- право перевірки документів у громадян і посадових осіб, а в разі їх відсутності - право на затримку для встановлення особи;
- право здійснювати особистий огляд, огляд речей, транспортних засобів;
- право тимчасово забороняти або обмежувати рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях і дорогах;
- право входити до житлових та інших приміщень, використовувати транспортні засоби та інше майно цивільних осіб за їх згодою у службових цілях.
Як зазначив секретар РНБО Олександр Турчинов, такі повноваження значно розширюють можливості для ЗСУ:
«Цей закон посилює наші позиції по відсічі збройної агресії Російської Федерації і відновленню територіальної цілісності України. Це повністю перекреслює спроби РФ замаскувати війну проти України під «миротворчу операцію» і значно підсилює позицію нашої країни в міжнародних судах»
Мустафа Найєм вважає таке розширення повноважень надмірним і безпрецедентним:
«Такі повноваження зрозумілі в разі війни і для конкретного кола осіб. Але в даному випадку ці повноваження набувають чинності при дуже неточно розписаних умовах і для дуже широкого кола осіб»
Спірні моменти прийнятого закону
Як пише Найєм, в законі є й інші спірні моменти:
«Законопроект наділяє президента правом одноосібно, без подальшого парламентського контролю вирішувати питання про застосування Збройних Сил України та інших військових формувань, що прямо суперечить п. 33 ст. 85 Конституції України»
Положення про межі окупованих територій, які визначаються президентом, суперечить Конституції, оскільки там не передбачені такі повноваження для глави держави. Політик зазначив, що законом не встановлена дата початку окупації:
«У документі є тільки відсильна норма до закону про Крим»
Що стосується заподіяної шкоди та відповідальності Росії, законом також не встановлені межі, тимчасові рамки і умови заподіяння шкоди.
Експерт Олена Луньова вважає, що закон містить непрямі і прямі порушення прав людини:
«Мова йде не тільки про свободу пересування, але і про право на приватність, свободу та особисту недоторканність і навіть право на життя»
Луньова має на увазі все ті ж розширені повноваження для ЗСУ та інших військових формувань:
«Де буде пролягати межа цих зон безпеки (зони, прилеглі до району бойових дій, межі яких визначає Генштаб - прим.авт), що за «спеціальні повноваження», і яким саме «іншим» державним органам вони будуть надані – поки невідомо. Як і невідомо, яким чином ці спеціальні повноваження будуть обмежуватися і контролюватися»
З огляду на ці ризики, правозахисники вважають, що наслідки закону складно прогнозувати:
«Спрогнозувати наслідки прийняття законопроекту, тобто, яким чином і кого він стосуватиметься, майже неможливо»
Для населення окупованих територій існує ряд соціальних ризиків, які на даний момент також складно визначити, говорить Луньова:
«Жителі окупованих територій Донецької і Луганської областей для призначення пенсії повинні будуть підтверджувати факт неотримання пенсії і соціальних послуг від органів Російської Федерації. Або, наприклад, звертатися за судовим захистом прав виключно в суди міста Києва»
Значення документа
Не дивлячись на деякі обмеження/порушення прав громадян, аналітики оцінюють прийняття закону позитивно, так як він вирішує ряд важливих питань. За словами політолога Володимира Фесенка:
«Зокрема, це заміна розкритикованого режиму АТО на адміністративно-правовий режим, що абсолютно легально дозволяє Збройним силам брати участь у бойових діях і фактично їх контролювати»
Експерт скептично ставиться до думки окремих політиків і опозиції про посилення влади президента за рахунок розширення впливу на силовий блок. Фесенко вважає це внутрішньополітичними дискусіями, а не реальним станом речей:
«Я іронічно ставлюся до розмов про те, що цей закон посилює владу президента. Як на мене, це прямі деформації політичної свідомості. Але якби у нас була узурпація і диктатура, то Саакашвілі давно б мав серйозний судовий вирок і сидів у в'язниці. Узурпацію і диктатуру ми б швидко помітили, якби на телебаченні були відсутні діячі опозиції»
Експерт Олег Петровець відзначає й інший, не менш важливий аспект:
«Ухвалення закону трохи зніме соціальну напругу: до сих пір Україна вимагала від світу визнання російської агресії, але сама цього формально не робила. Закріплення можливості використовувати ВСУ на окупованих територіях за рішенням президента і дозволом ВР – це фактично можливість «оголошення війни між рядків». Іншими словами – це можливість без ризику згортання співпраці з міжнародними партнерами в контексті економічного розвитку України вводити воєнний стан»
Мустафа Найєм зазначає, що фактично в законі не йдеться про деокупацію українських земель ОРДЛО:
«Строго кажучи, нічого спільного з деокупацією або тим більше реінтеграцією він не має. Документ швидше констатує поточний стан речей – окупацію українських територій Російською Федерацією – і визначає загальні рамки роботи і субординацію різних органів влади на території, прилеглій до лінії зіткнення»
Коментуючи важливість документа, Найєм вважає, що закон суттєво не вплине на статус-кво:
«З практичної точки зору документ матиме мінімальний вплив на реальне життя цивільного населення, а змінить модальність ведення військових дій. Тим часом, історично документ може стати важливим аргументом в міжнародних судах для відшкодування збитку, нанесеного Російською Федерацією за три роки окупації українських територій»
Позиція РФ
Кремль вважає прийнятий закон кінцем Мінських угод і Нормандського формату. Коментар МЗС РФ – з паралельної реальності:
«Київ готується до силового сценарію і планів задіяти збройні сили проти мирного населення на всій території країни, і необов'язково тільки на південному сході. Ми є свідками створення ситуації, яка загрожує небезпечною ескалацією на Україні з непередбачуваними наслідками для загального миру і безпеки»
***
Закон, відомий як реінтеграція Донбасу, прийнятий. Це ще один політичний крок на шляху відновлення втраченого контролю над окупованими землями. Зрозуміло, що документ не гарантує повернення цих територій, а також припинення фактичної війни. Однак він свідчить про позицію, якої офіційно дотримується Україна. У майбутньому, це послужить правовою основою для позовів проти країни-агресора і відшкодування збитків.
Очевидно, остаточний текст документа з'явиться найближчим часом, як і підпис президента. Багато правових нюансів, не описаних поточною редакцією, будуть доопрацьовуватися в процесі реалізації закону на практиці.
Марія Гелюх
