«За нинішнього покоління»: Зеленський спрогнозував строки вступу України до зони Шенгену
Президент Володимир Зеленський дав прогноз на приєднання України до Шенгенської зони, оцінив прогрес у врегулюванні на Донбасі, розповів про спілкування з Володимиром Путіним, психологічний ефект перемир’я і відновлення після кризи COVID-19.
Зеленський в інтерв’ю словацькому виданню «Hospodárske noviny» уточнив, що Україна може дати Євросоюзу, назвав головні напрямки співпраці зі Словаччиною і прокоментував політичну кризу в Білорусі. Усе інтерв’ю за хвилину.
«З Росією у нас складні відносини» і «говорити про нормалізацію – це накладати штампи на складні процеси досягнення миру». Проте за рік президенства Зеленського у порозумінні з РФ було досягнуто певного прогресу: встановлення реального режиму припинення вогню, відновлення переговорів «нормандської четвірки», повернення з полону 150 громадян України, розведення військ, розмінування та допуск МКЧХ в ОРДЛО.
Перемир’я на Донбасі має психологічний ефект. «Зупинився нескінченний процес втрат наших військових і цивільних, місцеві мешканці вперше за багато років почули «тишу», що має неабиякий психологічний ефект». Реальне припинення вогню трималось 42 дні - найдовше за шість років війни. Від війни на Донбасі «всі вже стомилися й хочуть миру».
З Путіним Зеленський спілкується напряму «коли є така необхідність. Це допомагає знайти рішення, важливі не лише для України, але й для всієї Європи» - наприклад переговори про транзит газу торік, а також напередодні перемир’я на Донбасі. «Комунікація з Президентом Росії обмежена, але предметна», Зеленський хотів би більшої ефективності від діалогу, «як перфекціоніст».
Події у Білорусі «мають наслідки для Європи», а не тільки для сусідніх країн. «У Білорусі виникла найбільша політична криза за всі роки незалежності», яка пов’язана також із кризою в економіці та соціальній сфері. За негативного розвитку подій Зеленський прогнозує сотні тисяч білоруських біженців до Європи. Найліпший вихід із кризи – провести чесні вибори президента, діалог із суспільством та уникнення насильства. «Це дії влади, яка не боїться свого народу, котра дбає про свій народ».
Різкий сплеск коронавірусу в Україні пов’язаний із тим, що «люди втомилися від загрози COVID-19, від карантинних обмежень і постійної емоційної напруги та хочуть повернутися до звичного життя». Найпотужніші спалахи фіксують на масових заходах – вечірках, весіллях, клубах та релігійних службах. Через оперативне введення жорсткого карантину у березні уряд «не допустив великого удару пандемії, як це було в Італії або Іспанії».
Україна оговтується від економічної кризи, спровокованої COVID-19. Якщо у другому кварталі ВВП впав на 11,4%, то до кінця року очікується більш стійке і відчутне відновлення. Другий місяць поспіль росте експорт і міжнародні резерви НБУ, реалізуються програми підтримки бізнесу та людям, які втратили роботу. Надважливо, щоб вакцина проти коронавірусу була винайдена якомога швидше.
Україна прагне стати повноправним членом ЄС і «отримати чітку, ясно сформульовану перспективу членства». Попри відсутність такого стимулу зараз, українці не відступатимуть від своєї мети і необхідних реформ. Україна «може багато чого дати Європі, від ситуації в Україні залежить чимало на Європейському континенті. Реформована й сильна Україна здатна суттєво зміцнити Союз, який шукає нове місце й належну роль у світі».
Прогрес у євроінтеграції великий, від підписання Угоди про асоціацію ЄС став ключовим торговим партнером (40% зовнішньої торгівлі України), а після запуску безвізу українці 50 млн разів подорожували до Євросоюзу. Зараз Україна хоче адаптувати торгову частину Угоди до сучасних економічних реалій, це питання піднімуть на саміті Україна-ЄС 1 жовтня.
Україна дуже цінує, що уряд Словаччини включив до своєї програми підтримку європейської перспективи України. «Ми розраховуємо на підтримку ініціатив щодо поглиблення секторальної інтеграції в енергетиці, цифровій економіці, торгівлі», а також очікуємо на залучення Словаччини до підговтовки довгострокової стратегії розвитку Східного партнерства. Зеленський сподівається, що «за нинішнього покоління між Україною та Словаччиною зникне шенгенський кордон». За останні 15 місяців глава держави побачив «щирий інтерес до України з боку Президента Зузани Чапутової», та оцінив підтримку суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, допомогу у подоланні наслідків повеней на Західній Україні та солідарність у боротьбі з коронавірусом.
Перспективи відносин України і Словаччини: розвиток торгово-економічних взаємин, співпраці у сільському господарстві, інфраструктурні проекти (аеропорт «Ужгород», відновлення регулярних польотів), транзитний потенціал (доставка вантажів із ЄС до Китаю, розвиток логістичних терміналів у Чопі, Мукачеві, Кошице), енергетичне партнерство між операторами країн.
Україна відновлює туристичні магніти у кожному регіоні, які привернуть мільйони туристів. А також працює над інфраструктурою у межах усієї країни – доріг, соціальних, культурних і спортивних об’єктів. «Це – велика інвестиція у збільшення комунікації. Це спілкування, розширення економічних зв’язків, туризм.»
Україна має багато унікальних можливостей для іноземного бізнесу – креативні індустрії (зокрема, кіновиробництво), відкриття ринку землі, реклама, концесія.