Прийнято законопроект про державну мову: як зміниться український інтернет

Прийнято законопроект про державну мову: як зміниться український інтернет

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

25 квітня 2019 року український парламент у другому читанні прийняв законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Законопроект підтримало 278 народних депутатів.

Після підписання законопроекту президентом, інтернет-бізнес і розробники комп’ютерних програм повинні будуть виконувати нові вимоги до своїх продуктів. Всі норми, що стосуються української мови в інтернеті, викладені в ст. 27 проекту під назвою «Державна мова в сфері користувальницьких інтерфейсів комп’ютерних програм і веб-сайтів». Також норми, що стосуються інтернет-бізнесу, є в ст. 30 «Державна мова в сфері обслуговування споживачів».

Норми законопроекту, які пропонують для розробників ПЗ і власників сайтів:

  • Сайти та сторінки в соцмережах компаній, що продають товари в Україні, і зареєстровані в Україні, повинні бути українською мовою (ст. 27, ч. 6). Можуть існувати й інші версії, проте українська версія повинна містити не менше контенту і завантажуватися для громадян України за замовчуванням. Це ж стосується сайтів державних і комунальних підприємств, а також ЗМІ, зареєстрованих в Україні.
  • На сайтах іноземних компаній, які продають товари в Україні, українська версія також повинна завантажуватися за замовчуванням.
  • Мобільні додатки компаній, що продають товари і послуги в Україні, повинні мати українську версію.
  • Спеціалізоване обладнання (не загальновживані товари, а наприклад, медичний апарат) не обов’язково повинні мати українську версію інтерфейсу, якщо присутня англійська.
  • Згідно ст. 30, ч. 2 компанії всіх форм власності і ФОПи, які обслуговують споживачів, зобов’язані подавати інформацію про товари на українській мові. Це стосується і інтернет-магазинів, інтернет-каталогів. Інформація на українській може дублюватися іншими мовами. Але, на прохання клієнта, його персональне обслуговування може відбуватися і на іншій мові.
  • Суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні (інтернет-магазини) при «поширенні електронного комерційного повідомлення» зобов’язані надавати всю інформацію українською. Під «електронним комерційним повідомленням», відповідно до Закону «Про електронну комерцію» (розділ III, ст. 10), фактично – це рекламні повідомлення про товари, роботи, послуги. Це може бути реклама товару в SMS- або поштовій розсилці або ж інформація про знижки і подарунки, про вартість товару і т.д.
  • Комп’ютерна програма, яку продають в Україні, повинна мати інтерфейс українською та/або англійською та іншими офіційними мовами ЄС, згідно зі ст. 27, ч 1 (це – 23 мови: болгарська, чеська, датська, голландська, англійська, естонська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, італійська, латвійська, литовська, мальтійська, ірландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, іспанська та шведська).
  • Софт із призначеним для користувача інтерфейсом, встановлений на товарах, які продаються в Україні, повинен мати українську версію, за обсягом не поступатися версіям на інших мовах.

Слід зазначити, норма про переклад сайтів і сторінок у соціальних мережах для компаній набуває чинності через півтора року (18 місяців) після набуття чинності самого законопроекту. Частина 1 ст 27, яка зобов’язує здійснити переклад софта на українську мову (проте залишає і варіант з англійською) не зазначена в переліку статей, у яких довгий термін набуття чинності, і швидше за все запрацює через 2 місяці після набуття чинності законопроекту. Однак частина 2, яка описує використання української мови в програмах, встановлених на товари (наприклад, на приставках, смартфонах і т.д.), також набуває чинності через 18 місяців.

Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№5670-д). Документ визначає, що єдиною державною (офіційною) мовою в країні є українська мова і передбачає кримінальну відповідальність за публічне приниження чи зневажання державної мови.

Раніше прокуратура Донецької області подала позов до суду, вимагаючи скасувати рішення обласної ради 2012 року, яке надає російській мові статус регіональної.

Автор: UA.NEWS
Фото: Новости Николаева

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: