Путін втрачає ресурси війни, у розвідці Естонії б’ють на сполох
У Росії стає все менше ресурсів для продовження війни проти України, а втрати на фронті та санкції поступово підточують економіку й стабільність. Про це заявили в зовнішній розвідці Естонії, підкресливши, що Кремль опинився в ситуації складного вибору. У Таллінні вважають, що тиск на Москву потрібно лише посилювати, повідомляє Reuters.
Росія дедалі глибше входить у затяжну війну виснаження, де кожен місяць забирає більше людей і ресурсів, ніж країна здатна відновити, а санкції паралельно стискають економічні можливості Кремля, створюючи ефект повільного, але системного ослаблення. У зовнішній розвідці Естонії прямо говорять, що стратегічний запас міцності РФ зменшується, а рішення у Москві стають дедалі складнішими й менш передбачуваними.
Про це заявив керівник зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін, посилаючись на оцінки ситуації навколо війни, економіки та мобілізаційного ресурсу Росії. За його словами, російська армія не демонструє значних проривів на фронті, натомість продовжує нести втрати, які вже перевищують темпи поповнення особового складу. «Усі ці фактори разом створюють ситуацію, коли деякі люди в Росії, зокрема на вищих рівнях, розуміють, що у них є велика проблема», — зазначив Розін, додаючи, що навіть всередині системи зростає усвідомлення складності становища, хоча остаточні рішення ухвалюються вузьким колом керівництва.
Окремо в Естонії наголошують, що повна мобілізація в Росії могла б стати політично небезпечним кроком для Кремля, адже вона є вкрай непопулярною серед населення і потенційно може розхитати внутрішню стабільність. Саме тому, на думку розвідки, Москва опиняється між потребою поповнювати армію та страхом перед соціальними наслідками таких рішень.
Ще одним ключовим фактором тиску залишаються санкції, які б’ють по фінансовому сектору та експорту енергоресурсів, обмежуючи головні джерела доходів російського бюджету. У Таллінні вважають, що саме економічний тиск у поєднанні з військовими втратами формує ситуацію, у якій Кремль змушений шукати дедалі складніші компроміси. «Зараз для них дуже складний вибір. Важко передбачити, що вони вирішать у цій ситуації», — підкреслив глава естонської розвідки.
Естонія, яка є одним із найактивніших прихильників України в ЄС і НАТО, закликає союзників не послаблювати, а навпаки — посилювати санкційний тиск. У Таллінні переконані, що саме продовження економічного та політичного тиску може стати одним із ключових факторів, який у довгостроковій перспективі впливатиме на здатність Росії вести війну. «Тож моє послання — давайте продовжувати. Зараз не час вагатися», — резюмував Розін, закликавши партнерів до послідовності у санкційній політиці.
У Європі знову загострилася вся дискусія про те, чи варто говорити з Росією про мир. У МЗС Естонії переконані, що зараз не час для переговорів, а навпаки — для максимального тиску на Кремль. Там заявляють, що Росія опинилася в хиткому становищі й втрачає ресурси для продовження війни.
Естонія ще на три місяці продовжила нічне закриття пунктів пропуску на кордоні з Росією. Обмеження діятимуть щонайменше до кінця серпня. Таллінні пояснюють рішення просто: за останній час російська сторона не показала «жодної доброї волі», тому послаблювати контроль країна не планує.
Уряд Естонії схвалив додаткове фінансування у розмірі 17 мільйонів євро на зміцнення кордону з рф, зокрема на модернізацію систем спостереження та впровадження технологій штучного інтелекту.
Раніше Естонія замовила у США додаткові установки HIMARS і може отримати їх вже у 2027 році — раніше, ніж планувалося. Паралельно країна розвиває власну оборонну інфраструктуру разом із американською компанією Lockheed Martin. У підсумку Таллінн формує більш гнучкий і далекобійний ракетний арсенал.
Міністерство оборони Естонії хоче спростити процедури закупівлі та використання безпілотників у війську. Для цього підготували зміни до правил авіації, які мають зробити процес швидшим і гнучкішим. Влада пояснює це тим, що дрони стрімко змінюють сучасну війну, і правила не повинні відставати.
