Робота над зменшенням боргів минулого: банкам держсектору вдалося повернути 87 млрд грн
Банки державного сектору істотно скоротили портфель непрацюючих кредитів. Про це йдеться у нещодавньому повідомлені пресслужби Міністерства фінансів України. Як зазначає відомство, за підсумками 2020 року обсяг NPL скоротився на 22%, або на 87 млрд грн до 310 млрд грн, а їх частка в кредитному портфелі сектору - до 57,4%.
Ми вирішили висвітлити поступ щодо роботи над поверненням позик та його вплив на стабільність в банківському секторі.
Банки держсектору продовжують зменшувати портфель непрацюючих кредитів, зазначають в Мінфіні. Цьому сприяє нормативне регулювання роботи з NPL урядом та Національним банком України. Банки державного сектору виконують затверджені Радою з фінансової стабільності плани скорочення непрацюючих позик.
Частка непрацюючих кредитів у державних банках у 2020 році скоротилася на 7 в.п. із 64% на початку року до 57% на 1 січня 2021 року, обсяг непрацюючих кредитів (NPL) скоротився на 22%.
Торік обсяг NPL скоротився на 87 млрд грн до 310 млрд грн. Наразі частка непрацюючих позик в кредитному портфелі банківського сектору становить - до 57,4%.
Фактори зменшення NPL
Протягом 2020 року всі банки державного сектору скоротили свої портфелі непрацюючих кредитів. Основним інструментом оздоровлення портфелів у 2020 році стало списання раніше зарезервованих непрацюючих активів – 30,6 млрд для гривневого портфеля та 3,1 млрд для валютних кредитів.
Відтак зниження рівня NPL, накопичених у держбанках, в основному, відбулось внаслідок списання з балансів банків проблемних активів (списано позики внаслідок покриття коштом сформованих резервів на суму понад 123 млрд грн).
Крім того, торік банками держсектору проведено реструктуризацію NPL в розмірі близько 42 млрд грн, з них понад половини (23 млрд грн) згідно з Законом України «Про фінансову реструктуризацію», обсяг простроченої заборгованості зменшена на 6 млрд грн.
Також для врегулювання питань, пов’язаних зі скороченням обсягу проблемних позик банки держсектору протягом 2020 року здійснювали активну претензійно-позовну роботу щодо стягнення заборгованості.
Станом на 01.01.2021 року в судах знаходилися понад 68 тис. позовів банків держсектору на суму 78 млрд грн., повідомляє Мінфін.
Протягом 2020 року було подано понад 94 тис. нових позовів до суду на суму близько 31 млрд грн, отримано понад 100 тис. рішень судів на суму близько 23 млрд грн, відкрито більш ніж 101 тис. виконавчих проваджень на суму 51 млрд грн., йдеться у повідомленні відомства.
В галузевому розрізі найбільший обсяг непрацюючих позик виданих банками держсектору традиційно сконцентровано у гуртовій та роздрібній торгівлі та промисловості, зокрема в секторі виробництва хімічних речовин та хімічної продукції, металургійному секторі та виробництві харчових продуктів.
Стратегії подальшого зменшення NPL
Протягом 2020 року банки України відповідно до нових вимог Національного банку затвердили стратегії управління непрацюючими активами на наступні три роки. Банки планують скоротити обсяги непрацюючих активів до кінця 2022 року більш як на 400 млрд грн. Основними заходами є списання та продаж непрацюючих кредитів, йдеться в повідомленні Нацбанку.
Рисунок 1 - Плани врегулювання NPL банками, млрд грн
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, рівень непрацюючих кредитів (NPL) сягнув історичного максимуму 57.7% у 2017 році, більшість з них була видана до 2015 року. Відтоді не всі банки однаково ефективно врегульовували NPL. Іноземні та приватні банки скорочували NPL, використовуючи заходи добровільного та примусового врегулювання, тоді як державні банки були менш активними.
Рисунок 2 - Основні заходи зниження NPL до кінця 2022 року
Джерело: НБУ.
Лише останнім часом банкам державного сектору вдалося успішно реалізувати заходи фінансової реструктуризації та списання, хоч вони все ще залишаються лідерами за обсягом NPL.
Зменшення ризиків фінансового сектору
Рада з фінансової стабільності зазначає на необхідності імплементації плану реструктуризації боргів Фонду гарантування вкладів фізосіб перед державою, затвердженого у вересні 2020 року. Реструктуризація боргів ФГВФО є необхідною передумовою для підвищення гарантованої суми відшкодування вкладів та розширення сфери дії системи гарантування вкладів. Це також одне із зобов’язань України в межах співпраці з МВФ.
Окрім цього, необхідним до розв’язання є питання роботи щодо повернення активів неплатоспроможних банків, наголошуючи на доцільності упровадження механізмів добровільного врегулювання боргу неплатоспроможних банків колишніми власниками. Для цього необхідно внести зміни до чинного законодавства.
Фінансовий сектор пройшов кризу з прийнятними втратами, більшість системних ризиків наразі є помірними, йдеться в повідомленні НКЦПФР.
Економічне зростання відновлюється завдяки позитивному імпульсу із зовнішніх ринків, нарощуванню споживчого попиту з боку домогосподарств та реалізації державних інфраструктурних проєктів. Тож скорочення ВВП у 2020 році було не таким глибоким, як передбачалося на початку кризи, а економіка й надалі відновлюватиметься у 2021 році.
Нагадаємо, згідно з уточненими даними Держстату, падіння ВВП за 2020 рік становить 4,0%, що виявилося дещо кращим за попередні оцінки Мінекономіки, які передбачали падіння ВВП на 4,2% та падіння ВВП на 4,8% згідно з прогнозом Уряду, сформованого торік у березні.
Інфляція за підсумками 2020 року сягнула центральної точки цільового діапазону 5% ± 1 в. п., проте продовжує прискорюватися. Уповільнення інфляції очікується в другій половині 2021 року. Монетарна політика Національного банку України й надалі забезпечуватиме баланс між інфляційними ризиками та підтримкою економіки.
Кошти бізнесу та населення в банках зростають, ставки за депозитами та кредитами залишаються на історично низьких рівнях.
В підсумку варто зазначити, Рада з фінансової стабільності рекомендувала банкам державного сектору продовжити роботу з оздоровлення кредитних портфелів й у поточному році та активніше використовувати всі наявні інструменти роботи з NPL. Розв’язання проблемного питання NPLs як для банківської системи в цілому, так і банків державного сектору залишається вкрай нагальним та важливим завданням. Згідно з оновленими Засадами стратегічного реформування державного банківського сектору розв’язання проблеми NPLs в банках держсектору є одним ключових завдань Уряду. Мета залишається незмінною – скоротити частку NPL у кредитному портфелі сектору нижче 20% до 2025 року.