Реформи-2018 в Україні: зростання економіки, стабілізація гривні, лібералізація ринку та інші досягнення

Реформи-2018 в Україні: зростання економіки, стабілізація гривні, лібералізація ринку та інші досягнення

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

Завершується п’ятий рік після зміни влади в Україні. У 2014 країна вибрала проєвропейський курс розвитку і вкотре заявила про свої амбіції стати частиною спільного європейського дому та північноатлантичного блоку безпеки. Новий курс вимагав кардинальних і структурних реформ у всіх сферах державного та соціального життя.

Після втечі злочинного угруповання, що було при владі до 2014 року, Україна опинилася на межі дефолту, що потребувало різких і непопулярних заходів з боку нового уряду. На п’ятому році трансформацій, після анексії Криму та війни на Донбасі країна зіткнулася з повзучою агресією Росії в Азовському морі. Ці негативні фактори не тільки впливають на якість багатьох реформ, а й визначають вектори перетворень.

Підводячи підсумки 2018 року, аналізуємо стан українських реформ: що зроблено, де досягли вагомого прогресу, а що все ще залишається безуспішно провальним.

Реформи з відчутним прогресом

Коли ми говоримо про системні реформи, мова про довгострокову динаміку. Саме з огляду на цей принциповий «нюанс», будемо розглядати досягнення уряду, оскільки більшість перетворень, щоб було видно практичний результат, вимагають часу і в короткостроковій перспективі не дають ефекту прориву. А частина з того, що вже запущено, не відчувається на рівні кінцевого споживача – для населення.

Абсолютний успіх трансформацій – скоріше неможливий, враховуючи цілий комплекс внутрішніх і зовнішніх чинників, від яких залежить Україна. Але все це не означає, що реформи не працюють.
Блок економічних перетворень України можна було б назвати курсом з порятунку від рецесії і дефолту. Саме в ключі виходу країни з цього стану можна оцінювати прогрес держави на шляху до відновлення економіки і подальшого зростання.

Макроекономічна динаміка і стабілізація фінансового сектора

Глибока криза 2014-2016 рр поглинула 40% (!) ВВП країни. Щоб зупинити різке падіння економіки, уряд провів системну трансформацію усього фінансового сектора. Рецесію та семимильну інфляцію вдалося мінімізувати, економіка вийшла на більш збалансований рівень.

За оцінками Міжнародного Валютного Фонду, у 2018 році Україні вдалося скоротити зовнішній державний борг і дефіцит держбюджету. Країна вийшла на зростання економіки. В цьому році, за прогнозами Світового банку, воно становить 3,5%. На думку прем’єра Володимира Гройсмана, Україна може досягти показника в 7% щорічного зростання на найближчу перспективу пари-трійки років.

Фінансовий ринок країни переживає стабілізацію. У 2018 році регулятори направляли зусилля на законотворчість і формування нових правил та процедур щодо лібералізації валютного регулювання, розвитку безготівкової економіки, корпоративного управління у держбанках, підвищення захисту прав кредиторів і споживачів фінансових послуг. У 2019 очікується активне продовження реформи фінансового сектора країни.

Банківський ринок вийшов у рекордний прибуток

НБУ все ще проводить жорстку регуляторну політику щодо стабілізації та контролю ризиків для банківського сектора. Реформа торкнулася прозорості та нагляду за банківською системою, вимог до капіталу, ліквідності, корпоративного управління та ризик-менеджменту для учасників ринку.

Політика центробанку дала свої результати. За перше півріччя 2018 українські банки збільшили свою прибутковість у порівнянні з минулим роком в 2 рази, що склало 12,8 млрд гривень. Восени 2018 року Національний Банк оголосив про завершення очищення банківського сектора і перспективи подальшого росту:

Богдан Данилишин,
глава Ради НБУ
«Рада НБУ підкреслила, що на сьогодні завершився процес очищення банківського сектора і розпочато процес відновлення і подальшого розвитку банківської системи. У першому півріччі 2018 роки жоден банк не був визнаний неплатоспроможним, що зафіксовано вперше з початку кризи 2014 року»

Чиновник відзначив стабілізацію роботи банківських установ:

Богдан Данилишин,
глава Ради НБУ
«Велика частина банків є операційно прибутковою, значна частина кредитного ризику зарезервована, кредитування поступово відновлюється, проводиться робота з проблемними та непрофільними активами. Національний банк працює над вирішенням проблем, що накопичилися за минулі роки у банківській системі, це дозволить посилити стійкість банків до можливих шоків»

В рамках цієї політики НБУ ввів курс попередження і мінімізації системних ризиків у фінансовому секторі – Стратегію макропруденційної політики.

У кінці листопада Нацбанк повернувся до політики очищення банківського сектора, так як була визнана неплатоспроможною дочірня структура російського ВТБ Банку – установи з часткою держави в статутному капіталі. Експерти прогнозують подальше згортання російської участі у банківському секторі України.

Що стосується прибутковості за 2018 рік, в НБУ відзначили рекордний прогрес ринку. Перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова:

«Банки працювали над підвищенням своєї ефективності, реструктуризацією портфелів, балансів, капіталізацією, і результати цієї роботи вже сьогодні помітні»
— Катерина Рожкова,
перший заступник глави Нацбанку

Підсумком став прогноз того, що прибуток банківського сектора «може стати рекордним за більш ніж 10 років», оскільки за 10 місяців 2018 року банки отримали 14,8 млрд гривень прибутку. В основному за рахунок зростання операційних доходів і зниження відрахувань у резерви.

Стабілізація гривні і валютна лібералізація

Після посилення багатьох регуляторних норм, фінансовий сектор очікує валютна лібералізація. Фактично вона почнеться з лютого наступного року, але у поточному були проведені відповідні підготовчі заходи, в першу чергу на законодавчому рівні. У червні парламент проголосував «Закон про валюту». В даний момент НБУ готує нормативну базу під нові правила.

Експерти прогнозують, що деякі обмеження все ж залишаться. Лібералізація торкнеться послаблення щодо термінів розрахунків і валютного нагляду для експортно-імпортних операцій, деяких ліцензійних вимог, легалізації валютних операцій онлайн та інші нововведення. Мета лібералізації – перехід центробанку від функцій нагляду до валютного контролю, що буде проходити поступово.

Стабілізацію курсу національної валюти можна віднести до досягнення, враховуючи рекорди падіння з кінця 2013 року. У 2018 році інфляційна динаміка коливалася в межах 11% і дотримується тенденції до зниження до кінця року. За оцінками МВФ, вона складе 9%.

Запровадження воєнного стану в ряді областей України через російську агресію в Азовському морі певним чином похитнуло стабільність курсу нацвалюти. Але в цілому – ситуація не критична. За прогнозами експертів, курс гривні до долара оцінювали на рівні 29,5-30,5 грн/долар. Ці показники виявилися песимістичні, так як поточне співвідношення тримається в межах 28 грн/долар.

***

Успішність реформ або відсутність таких у сфері економіки України далеко не обмежується вище перерахованим. Стабілізація макроекономічних показників багато в чому залежить від реформування ринку енергетики, дерегуляції та інвестиційного клімату, децентралізації держуправління і розподілу бюджетних потоків, реформ у сфері державних закупівель і приватизації. Про досягнення в цих та багатьох інших секторах ми розповімо у наступній частині матеріалу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: