У боротьбі з пандемією Україна бореться не лише з поширенням вірусу та контролем захворюваності свого населення, а й зі скепсисом щодо вакцинації. Як наслідок – у країні процвітає підробка сертифікатів щодо імунізації, що підриває загальні зусилля уряду, пише західна преса.
Крім проблем корупції в медицині, увага провідних медіа до України сфокусована навколо розвідінформації про зростання російських військ вздовж наших кордонів та роль Кремля в енергетичній кризі ЄС. Як ці виклики аналізують західні джерела – детально у нашій спецтемі.
The Washington Post: Росія знову концентрує війська вздовж українських кордонів
«Відновлення нарощування російських військ біля кордону з Україною викликало стурбованість у деяких офіційних осіб у Сполучених Штатах та Європі, які відстежують нерегулярні переміщення техніки та персоналу на західному фланзі Росії»
Нове переміщення військ проходить на тлі звучання жорсткішої позиції Кремля щодо України. Російські офіційні особи, пишуть автори, починаючи з президента Путіна, останніми місяцями посилили свою риторику, критикуючи зв'язки Києва із Заходом і навіть ставлячи під сумнів український суверенітет.
Україна продовжує зближення з НАТО, тоді як зростає напруга між Альянсом та РФ. Росія призупинила свою місію в НАТО у Брюсселі 18 жовтня після того, як Альянс вислав вісім членів російської делегації за звинуваченням у шпигунстві.
«Путін попередив, що будь-яке розширення військової інфраструктури НАТО на території України є «червоною лінією» для Москви»
26 жовтня українські сили на Донбасі вперше використали дрон турецького виробництва «Байрактар» у бойових цілях, що викликало протести Москви.
«В останні дні в соціальних мережах з'явилися відео, на яких показані російські військові ешелони та колони, що перевозять велику кількість військової техніки, включаючи танки та ракети, на півдні та заході Росії. «Річ у тому, що це не вчення. Це не схоже на тренування. Щось відбувається. Що це?» - сказав Майкл Кофман, директор програми вивчення Росії некомерційної аналітичної групи CNA з Вірджинії»
За словами Кофмана, загальнодоступні супутникові знімки показують, що сили 41-ї загальновійськової армії Росії, які зазвичай базуються у сибірському місті Новосибірськ, не повернулися до Сибіру після навчань, а натомість локалізувалися з іншими російськими військами біля кордону з Україною.
Кофман також сказав, що кадри з Інтернету, схоже, показують, що 1-а гвардійська танкова армія Росії, елітний підрозділ, що базується під Москвою, перекидає особовий склад та техніку у бік України. На думку аналітика, за останній рік російський тон і погляди на Україну кардинально змінилися, тому поточна ситуація заслуговує на більш пильну увагу.
Українські офіційні особи бачать у таких кроках Москви бажання зберегти напруженість та невизначеність навколо Донбасу.
New York Times: Україна бореться з пандемією та підробкою COVID-сертифікатів
Замітка New York Times Covid deaths soar in Ukraine as the country struggles with fake vaccine certificates («Смертність від коронавірусу в Україні стрімко зростає в той час як країна бореться з підробленими сертифікатами вакцинації») присвячена проблемі слабкої імунізації українського населення на тлі сплеску пандемії та смертності від ускладнень, спричинених коронавірусною інфекцією. Автор пише, що Україна на сьогодні – країна із найнижчим рівнем вакцинації від коронавірусу в Європі.
«Представники органів охорони здоров'я країни борються з двома взаємопов'язаними та неприємними проблемами: широко поширеним скептицизмом щодо вакцинації та незаконними схемами продажу підроблених сертифікатів. Люди використовують їх для обходу обмежень, спрямованих на уповільнення поширення коронавірусу. Одне з останніх – нове правило про обов'язковий сертифікат або негативний тест на Covid-2019 при посадці на потяги»
Поширення підроблених сертифікатів у країні, яка роками боролася з корупцією у багатьох сферах суспільного життя, загрожує підірвати боротьбу України з вірусом.
«Українські медіа публікували численні повідомлення про тих, хто не лише отримував фальшиві довідки, а й реєстрував їх в електронній державній базі даних, що призводить до завищення офіційних даних про вакцинацію. Невідомо, скільки таких підробок було зареєстровано»
Але навіть якщо прийняти офіційні цифри за чисту монету, пише автор, у країні, як і раніше, найнижчий рівень вакцинації в Європі: лише 15% населення повністю вакциновано. При цьому система охорони здоров'я країни зазнає серйозного стресу. А низький рівень тестування означає, що фактична кількість нових захворювань може бути набагато вищою.
Bloomberg: напруга на Донбасі знову зростає
У колонці Bloomberg Tension Grows in East Ukraine With Report of Russia Army Buildup («Напруга на сході України зростає через повідомлення про нарощування російської армії») автор аналізує загострення на Донбасі та останні повідомлення преси про концентрацію російських військ уздовж українських кордонів.
«Порушення режиму припинення вогню неухильно посилюються на спустошеному війною сході України зі зростанням повідомлень про те, що Росія нарощує свої збройні сили через кордон колишньої радянської держави-сателіту»
Автор посилається на дані місії ОБСЄ, яка відслідковує ситуацію в регіоні: у період із вечора 29 по 31 жовтня сталося майже 1000 порушень угоди про припинення бойових дій у Донецькій області України.
«Напруга наростає після того, як Україна використала турецький безпілотник для удару у відповідь по сепаратистській гаубиці, через напад якої один український солдат був убитий і ще один поранений 26 жовтня»
Видання посилається на матеріали авторитетного медіа Politico, де повідомляється, за даними супутникових знімків, що Росія знову концентрує війська та військову техніку на кордоні з Україною після значного нарощування сил цієї весни.
Bloomberg: Росія дискредитувала себе як надійного партнера у постачанні газу
Ще одна стаття Bloomberg – у полі зору автора гостра критика на адресу Росії у зв'язку з енергетичною кризою в ЄС – Russia Is No Longer Europe's Reliable Gas Supplier («Росія більше не є надійним постачальником газу до Європи»). Автор матеріалу вважає не настільки важливим, що було мотивом росіян відмовити Європі у збільшенні постачання природного газу. Важливо інше – європейці змогли переконатися, що Росія – ненадійний постачальник та розраховувати на її ресурси – не є перспективним:
«Не має значення, чи могла Росія збільшити постачання природного газу до Європи останніми тижнями чи не захотіла. У будь-якому випадку це підірвало її претензії щодо надійного постачальника. Це також підштовхнуло найбільш потужних споживачів до зниження їхньої залежності від поставок, контрольованих Москвою, та до розвитку внутрішніх відновлюваних джерел енергії»
Дефіцит газу в Європі має безліч причин, включаючи скорочення виробництва у Великій Британії та Нідерландах, стрімке зростання попиту на енергоресурси при виході економік з пандемії, провал із відновленням запасів після довгої холодної зими.
«Але є й інші причини. Наприклад, через маніпулюючу Росію, яка затримує постачання, вирішивши таким чином отримати схвалення ЄС для свого нового трубопроводу дном Балтійського моря. Через європейські енергокомпанії, які тепер платять неминучу ціну за відмову від довгострокових контрактів на експорт газу з контрольованою державою російською монополією Газпром. І через європейські уряди, чиє прагнення до відновлюваних джерел енергії при незначній увазі до енергозбереження та задоволення попиту зробило континент уразливим перед проблемами стрибкоподібності постачань»
Ясно одне, пише автор, «Європа поки що не отримала від Росії стільки газу, скільки їй необхідно протягом 2021 року. І причини цього недоліку мають менше значення, ніж сам факт дефіциту»
«Ситуація у Німеччині ілюструє проблему. За даними Gas Infrastructure Europe, 27 жовтня газові сховища країни були заповнені на 71%. Але об'єкти, які контролює Газпром через його дочірню компанію Astora, на які припадає майже чверть складських потужностей Німеччини, були заповнені всього на 21%»
Наразі Газпром зайнятий наповненням сховищ на території Росії. І лише потім наповнюватиме сховища у ЄС. Якщо російська монополія не зможе прокачати достатньо газу, щоб заповнити і внутрішні, і закордонні ПСГ, європейські лідери мають подумати про відсутність у Росії потужностей з видобутку газу та вразливість Європи до майбутнього дефіциту.
«Якщо криза була частиною змови Кремля, спрямованої на схвалення будівництва газопроводу «Північний потік-2» дном Балтійського моря, це також має серйозно стурбувати європейських лідерів. Їм потрібно спитати себе, що буде наступним у списку вимог Путіна? Скасування санкцій, запроваджених після арешту лідера російської опозиції Олексія Навального? Визнання анексії Криму Росією?»
Реакцією Європи має бути диверсифікація джерел постачання та структури енергоспоживання. Коли не дме вітер або не світить сонце, газ буде потрібний протягом багатьох років. Але нездатність чи небажання Росії своєчасно постачати те, що є необхідним, робить пролом у її претензіях на надійного постачальника.
NYT: Путін виторговує «Північний потік-2»
New York Times у сюжеті Putin Suggests Germany Approve Nord Stream 2 to Solve Energy Crisis («Путін пропонує Німеччині схвалити «Північний потік-2» для виходу з енергетичної кризи») розповідає про те, як Росія використовує енергетичну кризу в Європі для політичних інтересів.
«У своїх найпряміших коментарях з приводу спірного російського трубопроводу президент Володимир Путін назвав його «очевидним» способом знизити зростання цін на природний газ у Європі»
Останніми місяцями різко зросли ціни на газ, а разом з ними і рахунки європейців за опалення та електроенергію. Це лише посилило вплив Росії на енергетичну політику континенту як найбільшого постачальника газу.
«Путін заявив, що нові трубопроводи необхідні для заміни старіючої інфраструктури та забезпечення безперебійного обслуговування Європи. Але вони також позбавляють цілі країни транзитних зборів, створюють окремі системи газопостачання для Західної та Східної Європи та піддають колишні радянські республіки, такі як Україна, цілеспрямованому відключенню від енергоресурсів, що є потужною політичною зброєю»
У міру того, як європейські споживачі все більше платять за електроенергію, їх терпіння щодо хитросплетінь східноєвропейської безпекової політики може вичерпатися, вважає автор.
Регулюючий орган Німеччини має до початку січня оцінити, чи відповідає «Північний потік-2» правилам Європейського союзу, що забороняють виробникам природного газу володіти трубопроводами, якими паливо транспортується до споживачів, - питання про ступінь контролю «Газпромом» над європейським енергетичним ринком.
