Ринок праці: оцінка та прогноз зайнятості українців у 2020 році
Ринок праці України є досить специфічним, він дозволяє розкрити здібності, обумовлюючи шлях до самореалізації, або ж розбиває мрії українців об жорстку реальність.
Як наголошують в Державній службі зайнятості наразі існує попит на кваліфікованих робітників, працівників з інструментом, представників різних технічних спеціальностей, медичний персонал. А от в українських управлінцях потреби немає. І такі спеціалісти, працюючи за кордоном, свідомо стають різноробами й робітниками, але відмовляються від такої роботи в Україні.
Але на тлі пандемії коронавірусної інфекції, прогнози тенденцій ринку праці, як і реальний економічний стан, набувають істотних змін. Фактор COVID-19 стає ключовим.
Зайнятість та безробіття населення в ІV кварталі 2019 року
Державна служба статистики (ДССУ) приводить результати обстеження робочої сили. В четвертому кварталі 2019 року кількість зайнятого населення у віці 15 років і старше становила 16,5 млн. осіб, а у віці 15-70 років – 16,4 млн. осіб. Кількість безробітного населення віком 15 років і старше та у віці 15-70 років складала по 1,6 млн. осіб.
Рисунок 1 - Рівень безробіття населення віком 15-70 років (у % до робочої сили відповідного віку)
Джерело: ДССУ.
У четвертому кварталі 2019 року рівень зайнятості населення вікової групи від 15 років та старше становив 51,2%, а серед населення віком 15-70 років – 57,7%.
Рівень безробіття серед робочої сили віком 15 років і старше та віком 15-70 років складав по 8,7%.
Таблиця 1 - Робоча сила за статтю та місцем проживання в ІV кварталі 2019 року
Джерело: ДССУ.
Враховуючи тенденцію на ринку праці, Державна служба зайнятості зробила прогноз щодо зростання кількості вакансій протягом 2020 року.
Прогноз ринку зайнятості у 2020 році
За результатами здійсненого прогнозу, передбачається, що у 2020 році кількість вакансій, зареєстрованих у державній службі зайнятості, становитиме 1 246 тис., що на 8% більше, ніж у 2019 році. Кількість зареєстрованих безробітних становитиме 1 082 тис. осіб, що на 6% більше ніж у 2019 році.
У 2020 році буде спостерігатися дефіцит кадрів в розмірі 164 тис. осіб (табл. 2).
Таблиця 2 - Дефіцит кадрів у 2020 році
Джерело: Державна служба зайнятості.
Як зазначають у відомстві, в структурі попиту на працівників не передбачається істотних змін.
Рисунок 2 - Кількість вакансій та кількість безробітних, тис.
Джерело: Державна служба зайнятості.
За видами економічної діяльності переважатиме потреба у кадрах у: промисловості (26%); торгівлі (17%); сільському господарстві (14%); освіті (8%), транспорті (7%); охороні здоров’я (6%); тимчасовому розміщенні й організації харчування (3%); діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (3%).
Рисунок 3 - Структура зареєстрованих безробітних за професійними групами, %
Джерело: Державна служба зайнятості.
Державна служба зайнятості прогнозує, що структура попиту у 2020 році на працівників за основними розділами класифікації професій буде наступною: 22% становитиме потреба у робітниках з обслуговування устаткування та машин (трактористах, водіях, операторах та машиністах котельної, операторах заправних станцій, дорожніх робітниках, токарях). Потреба у працівниках сфери торгівлі та послуг становитиме 16% (продавцях, охоронниках, кухарях, молодших медичних сестрах, офіціантах, барменах). Попит на працівників найпростіших професій складатиме 16% (підсобних робітниках, прибиральниках службових приміщень, вантажниках, сторожах, двірниках). У кваліфікованих робітниках з інструментом у 2020 році потреба становитиме 15% (слюсарях, швачках, електрогазозварниках, електромонтерах з ремонту та обслуговування електроустаткування, робітниках з обслуговування й ремонту будинків, верстатниках). Попит в 10% складатиме на фахівців (бухгалтерів, сестер медичних, вихователів, фармацевтів, експедиторів, механіків). На професіоналів попит становитиме 8% (вчителів, економістів, інженерів, викладачів, провізорів). Потреба у керівниках та менеджерах становитиме 6% (менеджерах, головних бухгалтерах, майстрах, начальниках відділу). Потреба у технічних службовцях становитиме 4% (касирах, адміністраторах, листоношах (поштарях), секретарях). Попит на кваліфікованих робітників сільського господарства складатиме 3% (робітників з комплексного обслуговування с/г виробництва, робітників на лісогосподарських роботах, робітників фермерського господарства, виноградарів, рибалок).
В підсумку зазначимо, що торік брак працівників відчувався в усіх базових видах діяльності, найголовнішим чином – будівництві та у переробній промисловості. І проблема браку робочої сили у відповідних секторах буде транслюватися й надалі на ринок праці у 2020 році, адже причини мають фундаментальний характер. Перша причина – істотна кількість українців виїхали за кордон на заробітки (у Польщу, Чехію, РФ) через вищу зарплату. Так, у 2019 році кількість українських трудових мігрантів у Польщі оцінювалася у майже в 1 млн осіб. Суттєва частка трудових мігрантів – є представниками дефіцитних нині робітничих професій.
Друга причина полягає в існуванні диспропорції між попитом і пропозицією робочої сили в розрізі професій та видів діяльності є другою ключовою причиною. Згідно з даними результатів обстеження робочої сили органами Держстату у 2018 році серед осіб із профтехнічною освітою частка молоді (осіб у віці 15–34 роки) становила 26% у порівнянні з часткою 41% осіб старшого віку (50–70 років).
Натомість на ринку праці був надлишок кандидатів у сфері юриспруденції, освіти, секретаріату. Схожі тенденції ми спостерігаємо в даних Державної служби зайнятості щодо відношення кількості зареєстрованих безробітних до кількості вакансій у розрізі професій.
На ринку праці диспропорції пояснюються невідповідністю між обраною та здобутою освітою й потребами роботодавців. Молодь нині зацікавлена здебільшого в отриманні вищої освіти, водночас, як ринок праці гостро потребує заповнення вакансій, для яких високий освітній рівень не потрібен. Як свідчить дослідження для країн ОЕСР (McGowan, Andrews, 2015), високий рівень надлишкової освіти знижує продуктивність праці в економіці.
Вплив фактору COVID-19 на зайнятість українців
В умовах економічних викликів, внаслідок пандемії коронавірусної інфекції COVID-19, прогнози. Як і реальний економічний стан, набувають змін.
Наприклад, у Китаї зареєстровано 442,47 млн. зайнятого населення. За час спалаху епідемії у січні-лютому близько 4,7 млн осіб було звільнено. Отже, за цей період близько 1,06% китайців залишилися безробітними.
В українських реаліях, транспонуючи статистику КНР на Україну, із 12,5 млн зареєстрованих працівників найближчим часом ризикує втратити роботу близько 132 тисячі українців, зазначає Українська правда.
Через закриття підприємств в умовах розвитку запровадження стану надзвичайної ситуації, проблема зайнятості набуває розмаху. Є припущення, що від 170 тисяч до півмільйона українців знаходяться під загрозою звільнення. Найбільший ризик – у неофіційно працевлаштованих осіб.
Масштаб стрімкого зростання безробіття викликало занепокоєння у влади. Наразі стало відомо, що Уряд планує надати фінансову допомогу українцям, які через карантин перебувають у відпустці або ж були звільнені з роботи. Глава Кабміну Денис Шмигаль вважає, що виплати дозволять громадянам залишатися удома на час обмежень. Водночас Міністр юстиції Денис Малюська зазначив: «Звертаємо увагу, що за працівниками зберігаються їх трудові права й оплата праці на час обмежувальних заходів, а також роботи з дому. Це стосується як державних службовців, так і працівників приватного сектору», пише Кадровик-01.
В підсумку зазначимо, попереднім урядом було обіцяно українцям створити за п'ять років в Україні один мільйон нових робочих місць. На 2020 рік в планах уряду передбачалося 200 тисяч нових пропозицій на ринку праці. Натомість у 2019 році ринок праці втратив 258 тисяч робочих місць, а вже у січні 2020 року сумну статистику української дійсності доповнили втрати у 79 тисяч робочих місць.