Саміт «Східного партнерства»: підсумки для України

Саміт «Східного партнерства»: підсумки для України
Фото: expedia.com

24 листопада в Брюсселі відбувся саміт «Східного партнерства», учасником якого була Україна. Мета заходу – обговорення подальшого євроінтеграційного шляху шести країн: Грузії, Молдови, України, Білорусі, Вірменії та Азербайджану.

В Україні покладали на саміт певні надії, як і на будь-яку іншу зустріч високого європейського рівня. Проривом для країни ці переговори не стали, незважаючи на деякі практичні результати. Робочий діалог без нових горизонтів у просуванні до ЄС – так охарактеризували аналітики. Втім, саміт ніколи і не був орієнтований на перспективу членства. Так вважають європейські експерти, коментує Іван Пол:

«Східне партнерство ніколи і не передбачало перспективу членства для його країн-учасниць. Від саміту до саміту в підсумкових деклараціях постійно з’являється пункт про європейські прагнення і вибір, це записано в Угоді про асоціацію, і на цьому саміті ЄС це підтвердив»

Європейські ЗМІ називають саміт провальним. Багато говориться про те, що Україна та інші держави не готові рухатися далі. Але, як відзначають аналітики, ЄС і сам не готовий запропонувати рух вперед. Розповідаємо про головні підсумки.

Головні висновки підсумкової Декларації

У підсумковій Декларації записано про європрагнення країн-членів «Східного партнерства»:

«Учасники саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір зацікавлених партнерів, як зазначено в угодах про асоціацію. Угоди передбачають прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції з Європейським Союзом. Учасники саміту вітають підтримку ЄС у їх реалізації»

Україна наполягала на більш чітких формулюваннях про майбутнє членство, але безрезультатно. У Києва було і багато інших зауважень до документа. Спочатку були побоювання, що через це декларацію не приймуть зовсім

У підсумку – документ був погоджений і підписаний, а країна підготувала доповнення до підсумкової Декларації з описом свого бачення зближення з ЄС, яке поки не опубліковане.

Не вдалося Києву домогтися і визначення Росії як країни-агресора. ЄС вибрав більш нейтральне формулювання без прив’язки до конкретики:

«Євросоюз залишається відданим підтримці територіальної цілісності, незалежності та суверенітету всіх партнерів»

Європейський Союз готовий залучатися до врегулювання конфліктів в регіоні «Східного партнерства»:

«Учасники саміту глибоко стурбовані триваючими порушеннями принципів міжнародного права в багатьох частинах регіону. Учасники саміту вітають залучення і посилену роль ЄС у вирішенні конфліктів та його зусилля .. на підтримку узгоджених форматів переговорів і процесів, в тому числі через безпосередню присутність ЄС (в конфліктних регіонах) в разі необхідності»

Цей пункт підсумкової Декларації був змінений після виступу Петра Порошенка, який представляв Україну. Зокрема – після згадки останніх жертв війни на Донбасі – п’яти загиблих військових ЗСУ.
ЄС готовий і далі інвестувати в підтримку України, але за умови виконання реформ:

«Фінансова підтримка ЄС надається за умови здійснення конкретних кроків щодо впровадження реформ. Підхід ЄС «більше за більше» і надалі буде працювати в інтересах тих партнерів, які найбільше впроваджують реформи. Зовнішній інвестиційний план надає нові можливості для фінансування, зокрема, через створення Європейського фонду сталого розвитку, покликаного ефективно мобілізувати значні обсяги інвестування»

Конкретні перетворення, які вимагає підсумкова Декларація стосуються реформування державного управління, судового сектору, боротьби з корупцією, що є основою інших перетворень і фундаментом сталого розвитку

Окремим блоком була зафіксована взаємодія у сфері безпеки та захисту прав людини:

«Співпраця і допомога ЄС у реформуванні сектора безпеки, впровадженні інтегрованого управління кордонами, викорінення організованої злочинності, торгівлі людьми та контрабанди, подолання нелегальної міграції, боротьба з гібридними погрозами, протидія тероризму та насильницькому екстремізму, в тому числі шляхом міжрелігійного та міжкультурного діалогу, запобігання радикалізації, посилення кібербезпеки і боротьба з кіберзлочинністю»

ЄС і країни Східного партнерства висловилися за гармонізацію цифрових ринків з метою розширення переваг єдиного цифрового простору

Енергетична безпека – важливий пріоритет співпраці, сказано в Документі:

«Посилення енергетичної безпеки шляхом об’єднання мереж та сталого використання енергоресурсів, включаючи посилену енергоефективність і використання відновлюваної енергії, зниження залежності, дотримання найвищих міжнародних стандартів ядерної безпеки та охорони навколишнього середовища»

Результати саміту для України

Практичними результатами саміту «Східного партнерства» для Києва стало:

  • виділення макрофінансової допомоги в розмірі € 1,8 млрд;
  • участь ЄС в модернізації газотранспортної системи України;
  • скасування тарифів на роумінг;
  • робота над Угодою про спільний авіаційний простір (угода про «Відкрите небо») з Україною;

Україна чекала більшого. Президент Петро Порошенко спирався на ініціативу «Східного партнерства +», прийняту Європейським парламентом 15 листопада:

«Приєднання України до енергетичного і цифровому союзу ЄС, а також скасування плати за роумінг по відношенню до українців, які будуть приїжджати в ЄС, складова частина пакета «Східне партнерство +». Ми також вимагаємо, щоб було прийнято рішення щодо спільного авіаційного простору. Ніяких обговорень це не вимагає. М’яч на полі Європейського союзу»

Читайте також: Новий формат «Східного партнерства»: перспективи для України

Частково Україна права у своїх вимогах. Декларації мають бути підтверджені практичними кроками, які самі європейці не поспішають пропонувати. Але основна претензія до Києва – якість реформ. Як і терміни перетворень, які постійно відкладаються. Як відзначили експерти, в європейській спільноті розвивається тенденція «втоми від України». Найчастіше звучить критика, претензії і відмова від допомоги. Виною тому – розчарування серед європейських політиків неефективністю курсом реформ та українськими реаліями.

Чиновники ЄС вважають, що Україна отримала максимальну вигоду: зона вільної торгівлі, безвізовий режим, асоційоване членство. Подальші транші фінансової допомоги будуть залежати від якості реформ. Авансів, як заявили, більше не буде. Таку думку висловили президент Литви Даля Грібаускайте, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та президент Європейської Ради Дональд Туск.

Порошенко бачить ситуацію трохи інакше. Для просування реформ Україні потрібні нові стимули, в тому числі фінансові, заявляв президент на саміті. У підсумку, незважаючи на скептицизм і критику евролідерів, ЄС і Україна домовилися про виділення трьох траншів фінансової допомоги, повідомив Порошенко:

«Наступного тижня Єврокомісія випустить комюніке про дуже амбітний проект макрофінансової допомоги на 2018-2019 роки, йдеться про три транші»

З усіх ініціатив, які звучали від України, невирішеною залишиться і шенген. Країна не зможе отримати асоціацію з шенгенською зоною через анексію Криму та війну на Донбасі.

***

Українська дипломатія відзначає успіхи переговорів в рамках саміту «Східного партнерства». Вони дійсно є, незважаючи на розбіжності в баченні положень підсумкової Декларації і прагненні ЄС до нейтральних формулювань, які не гарантують будь-яких перспектив.

Політично саміт продовжує стратегію інтеграції до спільних ринків та сфер інтересів, співпраці в секторах енергетики, безпеки та фінансової підтримки. Що стосується України, новий імпульс у розвиток відносин з ЄС може дати якісно новий рівень реформ в країні. Це буде найкращим способом демонструвати свою готовність стати частиною європейського дому. І тоді м’яч дійсно буде на боці Європейського Союзу.

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: