Санкції та криза: причини занепаду регіонів країни-агресора й відтоку іноземних інвестицій

Санкції та криза: причини занепаду регіонів країни-агресора й відтоку іноземних інвестицій

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Економіка країни-агресора продовжує втрачати привабливість в очах великого транснаціонального бізнесу в міру того, як пересічні громадяни біднішають, а влада продовжує розширювати перелік санкцій облюбувавши роль світового агресора.

Приплив іноземних інвестицій зазнало падіння до мінімуму за 26 років

На тлі пандемії COVID-19 у 2020 році приплив прямих іноземних інвестицій в економіку країни-агресора скоротився у 20 разів. Такі данні оприлюднено на офіційному порталі Центробанку РФ.

Відтак в реальний сектор економіки іноземні інвестори розмістили лише $1,4 млрд проти $28,9 млрд e 2019 році.

Рисунок 1 – Приплив іноземних інвестицій в РФ, млрд дол. США

Джерело: Nordea.

Варто зазначити, зафіксований Центробанком приплив іноземних інвестицій став мінімальним з 1994 року, зазначає експерт Nordea. Навіть після дефолту 1998 року, глобальної кризи у 2008-2009 рр і анексії Криму у 2014-му іноземний бізнес розміщував в реальний сектор російської економіки більше: $2,5, $64,8 і $17,6 млрд відповідно.

Чистий баланс прямих інвестицій і зовсім виявився негативним: російські резиденти розмістили в іноземні компанії $6,3 млрд – вчетверо більше, ніж економіка отримала від іноземців.

Отже, в підсумку 2020 року країна-агресор зафіксувала чистий відтік прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в розмірі $4,8 млрд, який майже повністю нівелює приплив 2019 року ($6,3 млрд).

Нагадаємо, економіка країни-агресора продовжує страждати через низьку якість державних інститутів, зазначають аналітики міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s. Закоренілі проблеми, які продовжують стримувати економіку й пригнічувати бізнес, це «недостатня незалежність судової системи» та «вибірковість правозастосування». Наразі посилився ризик, що саме ці проблеми можуть зрости внаслідок реформи Конституції. Реформа обумовлює «подальше ослаблення системи стримувань і противаг», посилення ролі державного сектору та зниження конкуренції, вважають в Standard & Poor’s.

У відповідних умовах РФ продовжить втрачати іноземних інвесторів: чистий відтік прямих іноземних інвестицій становитиме – 0,8% ВВП у 2021 році, 0,7% ВВП — у 2022-му і по 0,6% у 2023-24 роках, прогнозують аналітики Standard & Poor’s.

Слідуючи прикладу іноземних інвесторів, з країни-агресора прискорено евакуюють інвестиції портфельні керуючі, причому в ще більших масштабах, що випливає зі статистики ЦБ РФ.

Торік нерезиденти продовжили купувати російські держоблігації, хоча приплив і скоротився більш ніж в 5 разів – $4,1 млрд проти $22,2 млрд.

Однак всі інші сегменти фінансового ринку пережили відплив іноземних інвестицій, які «вийшли» з цінних паперів на $14,1 млрд.

За кордон кинулися також внутрішні інвестори, які протягом 2020 року придбали іноземні цінні папери на $10,2 млрд — майже в 5 разів більше, ніж у 2019 році.

В підсумку варто зазначити, економіка РФ пережила чистий відтік приватного капіталу на суму $47,8 млрд. У порівнянні з 2019 роком швидкість витоку капіталі зросла у 2,2 раза.

Починаючи з 1994 року, кумулятивний чистий відтік капіталу досяг $829,6 млрд, що перевищує ВВП таких країн, як, наприклад, Швейцарія ($708 млрд), Саудівська Аравія (681 млрд) або Туреччина (650 млрд).

Економіка регіонів РФ демонструє повсюдне падіння

Замість очікуваного відновлення в кінці минулого року, економіка суб’єктів РФ пережила новий виток спаду, який економісти порівняли з рецесією першої хвилі пандемії COVID-19.

Індекс регіональної економічної активності (РЕА), розрахований Вищою школою економіки на основі даних по п’яти ключових секторів (гуртова та роздрібна торгівля, промисловість, послуги та будівництво) в листопаді 2020 року опустився ще на 7,4 п.п. до позначки 28% – мінімальної з червня 2020 року.

«Відновлення кон’юнктури (значення індексу понад 50%) не спостерігалося в жодному з п’яти найважливіших секторів економіки, а також в жодному з восьми федеральних округів», – наголошують аналітики ВШЕ в оприлюдненому дослідженні.

Попри те, що друга хвиля пандемії не обумовила масштабного локдауну в регіонах, проте зоною лиха знову став сектор платних послуг населенню — індекс РЕА звалився майже до нуля (1,2%).

Глибоко занурившись в рецесію звалилася гуртова та роздрібна торгівля: індекси РАЕ становлять 23,2% і 26,8%. Відновився спад і в будівництві та промисловості (41,5% і 47,6% відповідно).

Рисунок 2 – Зведений індекс регіональної економічної активності (01.01.2005-01.12.2020)

Джерело: ВШЕ.

«Майже повсюдний спад економічної активності спостерігався у листопаді 2020 року», – пишуть експерти ВШЕ. Лише 10 регіонів зафіксували незначне економічне зростання. У 17 суб’єктах спад виявився фронтальним, охопивши всі п’ять ключових секторів економіки. Ще 27 регіонів зазнали падіння в чотирьох з п’яти економічних секторів.

Рецесія регіональної економіки продовжує бити по місцевих бюджетам, посилюючи їх залежність від центру.

За даними Мінфіну, протягом січня-жовтня минулого року регіони втратили 5% податкових надходжень, або майже півтрильйона рублів ($6,7 млрд). Зібравши 8,775 трлн рублів, вони витратили майже на третину більше – 11,51 трильйона ($155,5 млрд).

Касовий розрив покрив федеральний центр, направивши суб’єктам 2,734 трлн рублів — майже на трильйон більше, ніж у 2019 році.

Згідно з оцінкою Рахункової палати, до кінця 2020 року регіони недобрали 13% закладених в закон про бюджет доходів. У 2021 році їм належить збільшити збори на 14% – до 11,498 трлн рублів.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!