Поки канцлер Німеччини Ангела Меркель планує візит до Вашингтона, щоб особисто домовитися про долю «Північного потоку-2», Україна продовжує шукати шляхи зупинки російського газопроводу в Європу.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підкреслює, що найкращим рішенням для Києва і ЄС буде саме припинення трубопроводу. Оскільки цілі Кремля безпосередньо пов'язані з питаннями української та європейської безпеки. Але допускає можливість компенсацій для України в разі, якщо потік все ж запрацює.
«Північний потік-2» завершать до осені
Ще на початку минулого місяця Nord Stream 2 AG оголосила про закінчення будівельних робіт на одній з гілок:
Другу нитку обіцяють завершити до початку осені. В цілому, в водах Данії та Німеччини залишилося прокласти менше 50 км труб. Цими роботами займається російське судно «Фортуна».
Чи можливо зупинити «Північний потік-2»?
Україна, як і Польща, і ряд інших східноєвропейських країн, наполягають на тому, щоб зупинити будівництво скандального трубопроводу, який використовується Росією для політичного шантажу проти Києва та інших європейських столиць.
Ці побоювання поділяють в американському Конгресі, де існує потужна двопартійна підтримка протидії «Північному потоку-2». Але в самих США вже цієї весни тактика впливу на проект змінилася.
Байден vs Конгрес
Адміністрація Джо Байдена призупинила посилення санкційного тиску на потік заради відновлення трансатлантичних зв'язків з Європою і Німеччиною зокрема, що похитнулися за часів Дональда Трампа, і вироблення спільних американо-європейських рішень на глобальні виклики, на зразок Китаю, пандемії, ядерного роззброєння і клімату.
На думку екс-радниці глави «Нафтогазу України» Лани Зеркаль, зупинити газопровід можливо тільки за допомогою санкційного впливу з боку США:
На поточний момент, американські санкції діють проти учасників будівництва, але не проти самого оператора – європейської Nord Stream 2 AG, 100% акціонером якої є Газпром. Як відомо, вводити обмеження проти оператора і його менеджменту Держдеп відмовився.
Але існує ймовірність, що санкції можуть бути посилені, якщо відповідні правки будуть підтримані Конгресом США. Мова про поправку до Глобального Акту Магнітського, де обов'язковою нормою є положення, згідно з яким Державний департамент спільно з Мінфіном повинні відстежувати потенційно корупційні гроші, пов'язані з «Північним потоком-2».
Якщо з'ясується, що у проекті замішана корупція, це спричинить за собою санкційний тиск на оточення Володимира Путіна – бізнесменів-бенефіціарів проекту. Конгрес повинен розглянути цю поправку до вересня. Тим часом Україна може сприяти США у пошуку таких корупційних грошей.
Також 1 липня Комітет з асигнувань Палати представників американського Конгресу одноголосно підтримав поправку до законопроекту про витрати на міжнародну діяльність адміністрації, згідно з якою Джо Байден не зможе відмовитися від санкцій проти російського трубопроводу у 2022 фінансовому році (настає в США в жовтні 2021). Ця норма також повинна пройти голосування в обох палатах Конгресу.
Тиск на Байдена чинять й окремі конгресмени, які блокують призначення в Держдепартамент з метою повернення до жорсткого сценарію стримування проекту.
Разом з тим, на сьогоднішній день, на думку багатьох експертів, перспектива повної зупинки газопроводу до моменту його завершення виглядає все менш реалістичною. Тому направляти зусилля варто на те, щоб мінімізувати ризики і наслідки роботи трубопроводу. А «не зациклюватися» на питанні будівництва, так як це вже практично доконаний акт:
Як діяти Україні
Україна продовжує активну лобістську діяльність проти «Північного потоку-2», націлену на його заморожування. І за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, офіційно не розглядає питання компенсацій у разі запуску трубопроводу.
Як вважає Лана Зеркаль, компенсації – другорядне питання. Принципово для України домовитися із союзниками про застосування до російського проекту всіх європейських правил регулювання газового ринку:
В даний момент оператор Nord Stream 2 AG оскаржує в європейських судах застосування Газової Директиви ЄС до трубопроводу. Згідно з цими правилами, постачальником газу і оператором не може бути одна компанія. Крім цього, діє вимога допуску до транзитних потужностей третьої сторони. Все це спрямовано на збереження конкуренції на газовому ринку в Європі. Газпром такі вимоги не влаштовують. Завдання України спільно з партнерами - не допустити винятків з цих правил для «Північного потоку-2».
Крім цього, Києву необхідно наполягати на перенесенні точок передачі російського газу європейським споживачам до східних кордонів України. Що буде гарантувати збереження транзиту після закінчення поточного контракту в 2024 році:
Що стосується середньоазіатського газу, то спільними зусиллями Україна і ЄС повинні зобов'язати Газпром відмовитися від блокування транзиту блакитного палива з цього регіону. За словами глави «Нафтогазу» Юрія Вітренка, у цьому відношенні Київ може звернутися у міжнародний арбітраж.
Компенсації для України
Варіант з компенсаторними механізмами, хоч і не розглядається поки офіційно, все ж існує. І головним чином він полягає в гарантіях безпеки для нашої країни, на думку Дмитра Кулеби:
Про «компенсації» для України говорять і в США, і в Європі. Зокрема, Варшава, з якою Київ домовився координувати зусилля з протидії старту потоку. Поляки вважають, що проект провокує величезний дефіцит безпеки на східному фланзі НАТО, і пропонують Німеччині, як прихильниці трубопроводу, взяти на себе відповідальність за цей дефіцит безпеки:
Державний секретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель в червні також говорив про компенсації в контексті конкретних кроків з боку Берліна для «зменшення ризиків, які «Північний потік-2» несе для України і європейської енергетичної безпеки».
Іншими словами, умовами запуску трубопроводу повинні бути деоккупація українських територій і енергетична безпека України, включаючи продовження контракту на транзит газу з Росії до ЄС за допомогою нашої ГТС:
Вести переговори з Росією про збереження транзиту готові у ФРН. Ймовірно, це питання і буде обговорюватися в загальному пакеті пропозицій між Меркель і Байденом на зустрічі в США у липні.
До якого спільного знаменника прийдуть українські партнери, поки говорити складно. До цього моменту США і Німеччина не змогли узгодити свої позиції повністю. Важливо розуміти, що для цих країн компроміс по «Північному потоку-2» виходить далеко за межі конкретно цього проекту. Але, українське питання не стане розмінною монетою, про що запевняють у Держдепартаменті.
Незважаючи на фіналізацію будівництва потоку, залишається ще досить широке вікно можливостей як для припинення трубопроводу на етапі його сертифікації, так і подальшого «обрамлення» проекту згідно з європейськими правилами. Завдання України використовувати свій дипломатичний потенціал, маючи в арсеналі аргументи Газових директив, умови Асоціації з ЄС і переваги нашої газотранспортної системи.