Скупка енергокомпаній Ахметовим: монополізація ринку в дії

Скупка енергокомпаній Ахметовим: монополізація ринку в дії

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

У серпні 2017 року одна з компаній Ріната Ахметова Ornex, що входить в структуру СКМ, стала власником блокуючих пакетів акцій відразу декількох українських енергопідприємств. Що це означає для ринку: продовження монополізації активів енергоресурсів або твердження статус-кво?

Енерготранзакціі: що і як купив Ахметов

16 серпня. На фондовій біржі Іннекс було продано 25% акцій ДТЕК «Донецькобленерго» за стартовою ціною ₴ 143,8 млн. Цією угодою було завершено викуп всього пакету акцій підприємства у держави на користь СКМ:

«Для СКМ придбання на приватизаційному аукціоні 25% пакета акцій ПАТ« ДТЕК Донецькобленерго»- портфельна інвестиція. Стратегічне управління було і залишається за ДТЕК як мажоритарним акціонером, що володіє 71,5% акцій ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», – повідомляє прес-служба СКМ.

18 серпня. Компанія Ornex викупила по 25% акцій ПАТ ДТЕК «Західенерго» і ПАТ «Київенерго» на фондовій біржі ПФТС. Суми угод – ₴ 417 млн ​​і ₴ 759 млн відповідно.

31 серпня. Фондом держмайна на користь Ornex були продані 25% ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» за ₴ 1,4676 млрд і ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» за ₴ 728,236 млн.

«Дніпроенерго» реалізували за стартовою ціною. У торгах, крім Ornex, брав участь усього один конкурент, але заявок від нього не надійшло. «Дніпрообленерго» був проданий за підсумковою ціною, яка лише в два рази перевищує стартову, що не цілком вписується в «класичну» картину українських публічних торгів.

Придбання «Донецькобленерго» і «Київенерго» відбулося за стартовими цінами аукціонів, оскільки інших учасників торгів не було. «Західенерго» продали на 20% дорожче від початкової вартості пакета.

Загальна сума транзакцій в розмірі ₴ 1,32 млрд за три енергокомпанії була перерахована до держбюджету, повідомила прес-служба ФДМ:

«Кошти від продажу 25% акцій «Київенерго, «ДТЕК «Західенерго» і «ДТЕК« Донецькобленерго» в повному обсязі надійшли до Державного бюджету України. Загальна сума надходжень склала ₴ 1,32 млрд»

Згідно з даними річного звіту за 2016 рік, СКМ, до якого входить енергохолдинг Ахметова ДТЕК, володіла більше 72% акцій «ДТЕК Західенерго», більше 72% акцій «Київенерго» і понад 71% акцій «ДТЕК Донецькобленерго».

Курс на монополізацію і роль держави

По завершенню угод в інформаційному середовищі прозвучало – «корупція» і «зрада». ФДМ і СКМ звинуватили в змові, аукціони в непрозорості, а відсутність учасників торгів – в навмисному заграванні в сторону одного покупця. Чи відповідає це дійсності? Імовірно, такі твердження спекулятивні. За фактом, СКМ і підконтрольна їй ДТЕК і так володіє контрольними пакетами акцій проданих енергопідприємств. А за логікою – купувати 25% акцій будь-який з цих компаній для іншого інвестора стратегічно не є привабливо. Коментує Сергій Фурса, аналітик Dragon Capital:

«Коли одна компанія контролює актив на 75%, включаючи його в свою вертикально інтегровану структуру, то купувати 25% цього активу просто не має ніякого сенсу. І умовному ДТЕКу абсолютно все одно, будуть 25% у власності держави або в його власній. Це нічого не змінить. Цілковито. І ніхто крім нього ніколи б не став боротися за цей актив»

Продажі відбулися практично за стартовими цінами і без конкуренції. У даній ситуації правила диктував покупець, а не продавець. А покупець, як відомо, один. Результати торгів новиною для ринку не стали.

Виникає інше питання, для чого олігархові, який і так володіє контролем над цими компаніями, продовжувати скупку активів? Експерти називають кілька причин. По-перше, незважаючи на борговий тягар ДТЕК СКМ, у Ахметова є вільні фонди. І придбання часток допоможе збалансувати активи і пасиви ДТЕК, яка стане керуючою структурою над цими компаніями, а витрати на купівлю понесе СКМ.

Друга причина – це скромна оцінка активів продаваних компаній за новою формулою ФДМ, як наприклад для «Західенерго». У коментарі Економічній правді джерело в експертних колах пояснює ситуацію:

«У новій методиці є пункти, граючи якими, можна коригувати ціну. Наприклад, якщо підприємство закінчило рік з негативним чистим фінансовим результатом, то при розрахунку вартості його акцій не враховується «дохідний» підхід. Це тягне за собою зменшення оціночної вартості підприємств»

Наскільки маніпулятивними були цифри, за якими проходила оцінка активів, складно сказати, таких даних у розпорядженні немає.

Ще одна причина – майбутня реформа енергоринку та введення нової системи тарифоутворення – RAB-тарифу. Останній передбачає гарантії отримання доходів для інвесторів при вкладенні коштів. На прикладі продажу «Київенерго», 25% акцій якої оцінили в ₴ 760 млн, аналітики наводять такі цифри, коментує колишній член НКРЕКУ Андрій Герус:

«Виходячи з ціни треба думати, що вся компанія, включаючи Київську ТЕЦ і орендовані тепломережі, коштує не більше ₴ 3,2 млрд. При цьому в рамках RAB-регулювання «Київенерго» оцінили в ₴ 9,5 млрд. Різниця – в три рази»

Монополія на енергоринку існує і без останніх транзакцій. При мовчазній згоді Антимонопольного комітету України весь ринок умовно поділений між групами Ахметова, Григоришина, Януковича, Кононенко і братами Суркіс. Продаж часткою держвласності за заниженими оцінками – українська практика. Саме з боку держави і адміністрації Президента було зупинено введення в дію RAB-тарифоутворення. Спочатку ФДМ хотів ввести нові формули, а потім вже запускати продажі активів енергокомпаній. Але на ділі вийшло інакше.

Монополізація виключає саме поняття ринку. Оскільки за монополії – відсутня конкуренція, а значить – і справедлива ​​ринкова ціна. Хто в підсумку від цього постраждає припустити не важко, їм стане кінцевий споживач.

У березні 2017 року колишній глава ФДМ Ігор Білоус підписав попередні угоди про нерозголошення з потенційними західними інвесторами про продаж мажоритарних часток у ряді українських енергокомпаній: «Миколаївобленерго», «Харківобленерго», «Черкасиобленерго», «Хмельницькобленерго», «Запоріжжяобленерго» і «Тернопільобленерго» . До цих активів проявив інтерес і холдинг Ахметова СКМ, і комерційні структури, наближені до групи БПП. Чи зможе держава провести конкурси на користь «альтернативних» інвесторів і вивести ринок із монопольного контролю ФПГ – питання відкрите, як і реформування енергоринку країни в цілому.

Марія Гелюх

Автор: UA.NEWS
загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!